Провадження № 274/3821/14-к
УХВАЛА Провадження № 1-в/0274/980/14
14.07.2014 року. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . ОСОБА_1
з участю секретаря . . . . . . . . ОСОБА_2
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3
представника адміністрації . ОСОБА_4
засудженого . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за заявою про застосування Закону України "Про амністію у 2014 році" засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, до засудження не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , до засудження раніше судимого: 03.01.02 за ст.ст. 185 ч. 3, 42 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, -
ОСОБА_5 засуджений 22 липня 2011 року Житомирським районним судом Житомирської області за ст.ст. 309 ч. 2, 317 ч. 2, 70 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Відповідно до ухвали апеляційного суду Житомирської області від 20.09.11 вказаний вище вирок залишено без змін, виключено з вироку вказівку про судимість засудженого ОСОБА_5 . Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 23.09.13 ОСОБА_5 замінено невідбуту частину покарання на 1 роки 9 місяці 29 днів обмеження волі.
Початок строку відбування покарання: 22.07.11 - для позбавлення волі, для обмеження волі - 03.10.13; кінець строку: 18.07.15. ОСОБА_5 відбув ? строку призначеного покарання 22.07.12.
Засуджений ОСОБА_5 в Бердичівському виправному центрі (№ 108) відбуває покарання з 03.10.13. Відповідно до матеріалів особової справи засудженого, амністія протягом 2004 - 2014 років до нього не застосовувалася.
Засуджений клопоче про застосування до нього ст. 2 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.14. В судовому засіданні засуджений підтримав свою заяву, вказав, що підпадає під дію цього Закону, оскільки відповідно до ухвали апеляційного суду було виключено його попередні судимості.
Представник адміністрації виправного центру заперечив проти задоволення заяви засудженого на підставі ст. 8 Закону України „Про амністію в 2014 році”.
Прокурор вважає, що заява засудженого підлягає задоволенню.
Заслухавши засудженого, представника адміністрації виправного центру, думку прокурора, ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_5 амністія застосована бути не може.
Так, відповідно до ст. 8 Закону України „Про амністію у 2014 році” від 08.04.14 амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України „Про застосування амністії в Україні”. Згідно з п. в) ст. 4 Закону України „Про застосування амністії в Україні” амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів.
ОСОБА_6 засуджений в тому числі за ч. 2 ст. 317 КК України, тобто за вчинення умисного тяжкого злочину. Крім того, ОСОБА_5 , незважаючи на викладене в заяві, має непогашену судимість за вчинення умисного тяжкого злочину - ч. 3 ст. 185 КК України. При цьому доводи засудженого про відсутність у нього попередніх судимостей суд оцінює, виходячи з наступного.
Відповідно до довідки ВІТ УМВС ОСОБА_5 був судимий: 1) 15.02.01 за ст.ст. 140 ч. 3, 229-6 ч. 1, 42, 46-1 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією ? частини особистого майна, виконання покарання відстрочено на 2 роки зі сплатою штрафу в сумі 680 грн., відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 26.10.01 відстрочка виконання покарання скасована, ОСОБА_5 направлено для відбування призначеного покарання; 2) 03.01.02 за ч. 3 ст. 185 КК України 2001 року, ч. 3 ст. 42 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі, звільнився 12.01.04 умовно-достроково на 1 рік 14 днів; 3) 30.11.04 за ст.ст. 309 ч. 2, 71 КК України 2001 року на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився 27.12.06 умовно-достроково на 5 місяців 8 днів.
Згідно з ч. 5 ст. 90 КК України 2001 року якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин. Як вбачається з ч. 3 ст. 90 КК України якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового). Відповідно до п. 7) ст. 89 КК України 2001 року такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину, а в п. 8 цієї ж статті визначено, такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
Судимість ОСОБА_5 за ст. 140 ч. 2, 229-6, 42 КК України 1960 року з врахуванням ст. 5 КК України 2001 року в силу ст. 55 КК України 1960 року погашена (за вироком 2001 року йому було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, з дня відбуття покарання за останній злочин протягом трьох років злочинів не вчиняв, а при розповсюдженні положень ч. 5 ст. 90 КК України 2001 року щодо перебігу строку погашення судимості окремо за кожний злочин, як таких, що поліпшують становище особи).
Відповідно до матеріалів справи перед засудженням ОСОБА_5 був звільнений умовно-достроково від відбування покарання за останній злочин 27.12.06, вчинив нові злочини в період з квітня 2010 року до 05 листопада 2010 року, тобто з дня дострокового звільнення від відбування покарання до вчинення нового злочину минуло 3 роки та 4 місяці. Враховуючи положення ч. 5 ст. 90 КК України судимість ОСОБА_5 за вироком від 30.11.04 за ч. 2 ст. 309 КК України є погашеною. Разом з тим, оскільки злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 України згідно із ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким, судимість за цей злочин за вироком від 03.01.02, не погашена.
Таким чином, на даний час ОСОБА_5 має дві судимості за вчинення умисних тяжких злочинів - ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 317 КК України, тобто відповідно до статті 4 Закону України „Про застосування амністії в Україні”, амністія до нього застосована бути не може.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 10 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.14, ст. 4 Закону України „Про застосування амністії в Україні”, ст. 86 КК України, суд, -
заяву засудженого ОСОБА_5 про застосування Закону України "Про амністію у 2014 році" - залишити без задоволення у зв'язку із наявністю у нього двох судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 діб з дня її оголошення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1