Справа № 333/9741/13-ц
27.06.2014р. м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Мікові П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 в особистих іетересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району м. Запоріжжя, МКП „Основаниє" про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -
У вересні 2013р. позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 в особистих інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації по Комунарському району, МКП „Основаніє" про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, вказавши, що у _______________________________ квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивачі та відповідач зі своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 Фактично у квартирі на теперішній час проживають позивачі, відповідачі проживають у трикімнатній квартирі АДРЕСА_2, 1/4 частина якої належить неповнолітньому ОСОБА_6
Спірна квартира складається з чотирьох кімнат, є комунальною власністю і знаходиться на обслуговуванні МКП «Основаніє».
На виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 02.08.2011 р. ОСОБА_5 було вселено у спірну квартиру, але він, отримавши ключ від квартири та перевіривши його відповідність до наявного у квартирі замка, в неї не вселився, речей у квартиру не завозив.
З 15.01.2013 року відповідач не вчиняв ніяких дій стосовно користування спірною квартирою, не звертався до правоохоронних органів з приводу неможливості користування квартирою. з приводу перешкод у користуванні квартирою до суду з позовом також не звертався.
Жодного дня з цього часу відповідач по справі - ОСОБА_5 та його неповнолітні діти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 з грудня 2011 р. у квартирі не проживали і не проживають на теперішній час.
Місцем проживання відповідачів є квартира АДРЕСА_2, де вони постійно проживають зі своєю сім'єю.
Місцем роботи ОСОБА_5 є школа № 103, яка розташована у м. Запоріжжя, по вул. 40 річчя Перемоги, 27.
Місцем навчання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ПТУ № 27 , яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд.15, адресою його проживання зазначено квартиру АДРЕСА_2.
Місцем навчання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є школа №103, яка розташована у м. Запоріжжя, по вул. 40 річчя Перемоги, 27 , адресою її проживання зазначено квартиру АДРЕСА_2.
Відповідач ОСОБА_5 не перебуває на медичному обліку за місцем реєстрації у поліклініці ім. 8 Березня за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 21, місцем його медичного обліку є квартира АДРЕСА_2.
Неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також не перебувають на медичному обліку за місцем реєстрації у Дитячій лікарні №1 ПО №1 за адресою м.Запоріжжя, вул.Культурна, буд.123. Місцем їх медичного обліку є дитяча лікарні №1 ПО №2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 8Б, де зазначено адресу їх проживання - квартиру АДРЕСА_2.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, був засуджений вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29.03.2011 р. за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, згідно даного вироку, місцем його проживання є квартира АДРЕСА_2.
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку у кримінальній міліції у справах дітей Комунарського РВ МУ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, де місцем його проживання також зазначено квартиру АДРЕСА_2.
Таким чином, з 15.01.2013 року, більше шести місяців, відповідач та його діти не проживають у спірній квартирі без поважних причин, не сплачують нарахування з комунальних послуг та квартирної плати, ніяким чином не цікавляться кварирою в якій вони зареєстровані.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, приймав участь у приватизації квартири та йому на праві спільної часткової власності належить ? частина трикімнатної квартири АДРЕСА_2, якою його сім'я постійно користується.
З часу реєстрації у спірній квартирі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі АДРЕСА_1 не проживали жодного дня, речі ні їх батько, ні вони у квартиру не завозили, тобто, реєстрація без вселення їх у квартиру не може бути підставою для визнання за ними права користування спірною квартирою.
Рішенням Комунарского районного суду м.Запоріжжя від 15.10.2012р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у задоволенні позову позивачів до ОСОБА_5 у особистих інтересах та інтересах неповнолітніх дітей про визнання права користування квартирою, визнання такими, що втратили право користування квартирою було відмовлено.
У даному випадку підставою звернення до суду є непроживання ОСОБА_5 та його дітей у квартирі у період з 15.01.2013 р. по 01.12.2013 р. без поважних причин. З 15.01.2013 р. відповідач не намагався ніяким чином вселитися у квартиру.
Обов'язки по оплаті комунальних послуг та квартирній платі відповідач ОСОБА_5 не виконує, з часу реєстрації ним у квартирі його неповнолітніх дітей, а саме, з 2008р. він жодного разу не ніс витрати по оплаті вказаних послуг по квартирі. Ніяких перешкод відповідачам у користуванні квартирою з боку позивачів не чинилося.
Позивачі просять суд визнати ОСОБА_5, неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 у зв'язку з непроживанням у квартирі без поважних причин більше шести місяців.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник відповідачів ОСОБА_8 позовні вимоги вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладени у позовній заяві, крім того позовні вимоги уточнили, звернувшись з позовом до ОСОБА_5 в особистих інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 та до ОСОБА_7, який під час розгляду справи досяг повноліття 19.04.2014 р., просили суд задовольнити уточнений позов.
Відповідачі ОСОБА_5, який діє в особистих інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_7, а також представник третьої особи Органу опіки та піклування ЗМР по Комунарському району м. Запоріжжя до судового засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.
Керуючись ст. 116, 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів та представника третьої особи та, за згодою позивачки та представника позивачів, ухвалити заочне рішення.
Представник третьої особи Орган опіки та піклування під час судового розгляду справи проти позову щодо визнання неповнолітньої ОСОБА_6 такою, що втратила право користування жилим приміщенням заперечував з тих підстав, що задоволення позову буде суперечити інтересам неповнолітньої, яка буде у подальшому позбавлена права прийняти участь у приватизації спірної квартири, у якій вона зареєстрована, викладене підтвердив також у письмовій заяві, просив суд у задоволенні позову щодо ОСОБА_6 відмовити, в іншій частині позову вирішити на розсуд суду.
Представник третьої особи МКП „Основаниіє" просив суд вирішти позов на розсуд суду.
Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, представника позивачів ОСОБА_8, третіх осіб, свідків, суд вважає, що пзовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Судом встановлено:
Сторони зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою МКП „Основаніє" від 19.05.2014р.
Наймачем квартири за вищезазначеною адресою є відповідач ОСОБА_5
_______________________________Спірна квартира складається з чотирьох кімнат, є комунальною власністю і знаходиться на обслуговуванні МКП «Основаніє».
Як вбачається з пояснень позивачки ОСОБА_1 та представника позивачів ОСОБА_8 у судовому засіданні, на виконаня рішення апеляційного суду Запорізької області від 02.08.2011 р. ОСОБА_5 було вселено у спірну квартиру, але він, отримавши ключі від квартири, в останню разом з неповнолітніми дітьми не вселився, речей та майна у квартиру не завозив, у квартирі не проживає, а фактично зі своєю дружиною та дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 постійно мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2. Перешкод у користуванні квартирою з боку позивачів відповідачу ОСОБА_5 та його неповнолінім дітям з боку позивачів не чинилося. Відповідач, незважаючи на реєстрацію його з дітьми у спірній квартирі, не сплачує квартплату та інші комунальні послуги.
Вищезазначене підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, з пояснень яких вбачається, що вони є сусідами позивачів, проживають в одному будинку, часто бувають у спірній квартирі, оскільки є подругами позивачок, проте після одруження ОСОБА_5 у квартирі жодного дня не проживав, його неповнолітні діті ніколи також у квартирі не проживали, речей та майна, їм належних у квартирі не має, зі слів позивіачів їм відомо, що відповідачі не оплачують квартплату та інші комунальні послуги, які також нараховуються і на позивачів, як осіб, що зареєстровані у квартирі. При цьому вселитися в квартиру відповідач з дітьми не намагався, з боку позивачів перешкод відповідачам у користуванні квартирою не чинилося.
Згідно Акту від 17.01.2013р. , складено комісією МПК „Основаніє" , ОСОБА_5 зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 1982 р., проте у спірній квартирі не проживає, речей та майна йому належних, у квартирі не має.
Згідно повідомлення на запит суду директора Запорізького машинобудівного вищого профтехучилища від 15.04.2014р. відповідач ОСОБА_6 навчається у даному учбовому закладі, згідно доданої до листа-відповіді довідки житлового органу, місцем реєстрації ОСОБА_6 є квартира за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, згідно повідомлення головного лікаря „Центру первинної медико-санітарної допомоги № 6 від 17.04.2014р., діти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкають за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого Комунарською районною адміністрацією ЗМР від 11.04.2000р. ОСОБА_7 у порядку приватизації належить ? частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно оглянутої у судовому засіданні медичної картки, ОСОБА_5 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно особової справи учениці загальноосвітної шкли № 97 м. Запоріжжя, наданої на запит суду, ОСОБА_6 зарахована до 1-го класу 01.09.2009р., домашньою адресою якої є АДРЕСА_2, місцем проживання її батька ОСОБА_5 також зазначена вищевказана адреса: АДРЕСА_2.
Згідно довідки ЗОШ № 103 від 16.04.2014р. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається у ЗОШ № 103 проживає АДРЕСА_2, прописана за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно довідок Запорізької дирекції УДППЗ „Укрпошта" від 08.05.2014р. № 26-13-110 та від 13.05.2014р. № 26-13-113, відповідач ОСОБА_5 поштову кореспонденцію за адресою: АДРЕСА_1 не отримує, а отримує за адресою: АДРЕСА_2.
Рішенням Комунарского районного суду м.Запоріжжя від 15.10.2012р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у задоволенні позову позивачів до ОСОБА_5 у особистих інтересах та інтересах неповнолітніх дітей про визнання права користування квартирою, визнання такими, що втратили право користування квартирою на підставі ст. 107 ЖК України - відмовлено.
Позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом з підстав непроживання ОСОБА_5 та його дітей у квартирі у період з 15.01.2013 р. по 01.12.2013 р. без поважних причин, а саме, що після набуття вищезазначеним рішенням суду законної сили, з 15.01.2013 р. відповідач ОСОБА_5 з неповнолітніми дітьми не намагався ніяким чином вселитися у квартиру.
Тобто у судовому засіданні позивачі просили суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням у спірній квартирі без поважних причин, починаючи з 15.01.2013р.
У відповідності з п 10.Постанови Пленуму Верховного суду України N 2 від 12.04.85 з подальшими змінами „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", наявність рішення суду про право громадянина користуватися жилим приміщенням не є перешкодою до розгляду і задоволення позову про визнання його таким, що втратив це право з мотивів, що після набрання рішенням законної сили або після його виконання він був відсутнім понад шість місяців, у тому числі і в тих випадках, коли строк для виконання рішення не скінчився. Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).
Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_6, який з ІНФОРМАЦІЯ_7 є повнолітнім, у спірній квартирі не проживає з 15.01.2013р., тобто біль шести місяців, без поважних причин, з дня досягнення повноліття спроб вселитися у спірну квартиру не здійснював, проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, ? частка якої йому належить на праві спільної сумісної власності у порядку приватизації, а тому підлягає визнанню його таким, що втратив право користування жилим приміщенням у спірній квартирі.
Що стосується позовних вимог щодо неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її батька відповідача ОСОБА_5, суд вважає, що останні не підлягають задоволенню з тих підстав, що позивачами, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, не надано суду достатніх доказів на підтвердження тієї обставини, що останні не проживають у спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, крім того, будучі неповнолітньою, відповідачка ОСОБА_6 не має можливості у повній мірі реалізувати своє право користування житловим приміщенням у спірній квартирі, позбавлення права користування останньої жилою площею у спірній квартирі позбавить право неповнолітньої дитини на прийняття участі у приватизації зазначеної квартири.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 212-214, 224, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати ОСОБА_7 таким, що втратив право користування у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.
У іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.І. Боровікова