Справа № 142/727/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Гринишина А.А.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
09 липня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Боровицького О. А.
суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.
при секретарі судового засідання: Александровій К.В.
за участю :
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницької області про стягнення пенсії по втраті годувальнка ,
В травні 2014 року ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницької області, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 30855 гривень та коефіцієнт індексації в розмірі 4817 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є представником за законом ОСОБА_4, яка є інвалідом першої групи з дитинства та має право на матеріальну допомогу згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На думку позивача з урахуванням вимог статтей 45 та 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вона має право на стягнення не виплачених коштів за останні три роки.
Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року ухвалено в задоволенні позову відмовити за безпідставності.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов. В обґрунтуванні апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача стосовно того, що вона в інтересах доньки неодноразово зверталася до органів ПФ щодо призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, проте не отримувала відповіді на свої звернення.
08 липня 2014 року на адресу суду апеляційної інстанції від управління Пенсійного фонду України у Піщанському районі Вінницької області надійшли заперечення на апеляційну скаргу позивача (вх. №15735/14). Зокрема відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції прибула представник позивача, яка доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.
Відповідач до суду апеляційної інстанції свого уповноваженого представника не направив, що у відповідності до вимог частини 4 статті 196 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (опікун ОСОБА_3) на обліку в управлінні ПФУ перебувала з 17 січня 1978 року по 31 грудня 2006 року. 22 грудня 2006 року документи передано до управління праці та соціального захисту населення для продовження виплати соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалідам відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам".
05 березня 2012 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України у Піщанському районі по питанню призначення пенсії по втраті годувальника. Відповідно до матеріалів пенсійної справи годувальник помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 нарахування пенсії проведене з 5 березня 2012 року та включено до виплати в відомість №46 від 08 квітня 2012 року.
Управлінням Пенсійного фонду України у Піщанському районі ОСОБА_4 призначено пенсію по втраті годувальника з 05 березня 2012 року, яка виплачується їй по даний час.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до матеріалів пенсійної справи годувальник помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а звернення за пенсією надійшло після 12 місяців з дня смерті годувальника, тому позивачеві правомірно пенсія призначена з дня звернення, а саме з 05 березня 2012 року.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується із даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положеннями статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім тих випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Відповідно до вимог статті 46 зазначеного вище Закону передбачено виплату пенсії за минулий час лише в разі її нарахування, тобто якщо суми пенсії були нараховані пенсіонеру, але пенсіонер не отримав їх своєчасно з власної вини, вони виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком.
За результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно призначена ОСОБА_4 пенсія у зв'язку з втратою годувальника з 05 березня 2012 року, оскільки годувальник помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а звернення за пенсією надійшло після 12 місяців з дня смерті годувальника.
За наведених обставин правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з управління Пенсійного фонду України у Піщанському районі Вінницької області грошових коштів в розмірі 30855 гривень та коефіцієнту індексації в розмірі 4817 гривень.
Відповідно до статтей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 11 липня 2014 року .
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Біла Л.М.
Граб Л.С.