про повернення позовної заяви
14.07.14р. Справа № 904/5092/14
Суддя Рудовська І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Петриківської селищної ради, смт. Петриківка, Дніпропетровська область
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
про стягнення 74 161,37 грн.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Петриківська селищна рада звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (вх. № суду 4973/13 від 11.07.2014 р.) до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 74 161,37 грн. недотриманих коштів, які недоотримали бюджети України через несплату орендної плати за землю та стягнення судових витрати по сплаті судового збору.
Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Особа, яка є представником, повинна мати належним чином посвідчені повноваження на ведення справи в суді.
Згідно вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
Керівник підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:
а) документів, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;
б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.
Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов - означає звернутися до господарського суду із заявою, в якій повинно міститись прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник.
Як вбачається з позовної заяви, від імені позивача останню підписано головою Петриківської селищної ради ОСОБА_1
Натомість серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б станом день подання позову до суду підтверджували посадове становище ОСОБА_1 як голови Петриківської селищної ради, тобто повноваження якого діяти від імені позивача жодним чином не підтверджені (довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника позивача, установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення, статут тощо відсутні).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовну заяву підписано особою, повноваження якої не підтверджені належними доказами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно додатків позовної заяви у п.1. вказується доках сплати судового збору, втім в позовних матеріалів відсутні жодні докази про сплату судового збору, про що складено акт господарського Дніпропетровської області від 11.07.2014 р. № 351, що насамперед є порушення вимог п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу, третій особі копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача та третьої особи дані документи.
Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 р. № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві та третій особі позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
На підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивач залучив до позовної заяви лише поштову квитанцію № 5771 від 10.07.2014 р., а опис вкладення на адресу відповідача до вказаного відправлення з поіменним переліком документів взагалі відсутній.
Отже, у наданих до суду позовних матеріалах відсутні належні та допустимі докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, що є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду на підставі п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, абзацу 1 п. 3.5, де зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Вказана обставина є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Додатково зазначаємо, що згідно з ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 28, ч. 2 ст. 34, ст. 54, 56, 57 п.п. 1, 4, 6 ст. 63, ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: - позовна заява з додатками на 26 аркушах; - акт господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2014 р. № 351.
Суддя ОСОБА_2