09 липня 2014 року Справа № 876/5529/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Рак Х.І.,
представника відповідача Чапка Д.Я.
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинське АТП 10708» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинське АТП 10708» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-
У березні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області (далі - УПФУ) звернулося з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинське АТП 10708» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 8423,18 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування обставин справи, що відображається в покладенні на відповідача обов'язку повного відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії особі, яка працювала у різних роботодавців. Просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи і оскільки його явка в суді не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, то відповідно до чинного законодавства зобов'язаний відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. УПФУ було направлено розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсії працівникам відповідача, однак, витрати позивачу на виплату і доставку пільгових пенсій за січень-лютий 2014 року в сумі 8423,18 грн. відповідачем сплачено не було.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних мотивів.
Норми ст. 1, 3, 5, 6 Угоди про гарантії прав громадян країн-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (яка набула чинності з дня її підписання) передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якого вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, що надає забезпечення. Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу даної Угоди.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач відповідно до вимог ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону є - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) визначено категорії осіб, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що гр. ОСОБА_2 з 01.06.1986 року по 07.09.2001 року (а.с. 9) працював на ВАТ «Нововолинське АТП 10708» (правонаступником якого є відповідач) водієм автобуса і перевозив пасажирів на міському пасажирському транспорті в бригаді № 2, на міському маршруті № 2.
Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах, передбачених Списками № 1 і № 2, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.
Згідно п.п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058.
Положення п.п.6.4. п.6 Інструкції передбачають, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
УПФУ було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсії (а.с. 6-7), проте добровільно заборгованість погашена не була.
Колегія суддів не бере до уваги заперечення відповідача про покладення на нього обов'язку повного відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки особі, яка до і після 1992 року працювала на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно ч. 2 Розділу ХV Закону України № 1058-IV згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Із матеріалів справи (а.с. 9-11) вбачається, що ОСОБА_2, маючи пільговий стаж роботи за Списком № 2 14 років 0 місяців 13 днів, набув право на пенсію відповідно до пункту "з" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Так як необхідний стаж був набутий ОСОБА_2 саме на роботі у відповідача, то підстав для часткового відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій немає.
Підстав для звільнення відповідача від сплати вказаних платежів в судовому засіданні не встановлено, а тому вказана заборгованість підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинське АТП 10708» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинське АТП 10708» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у справі №803/601/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула
Ухвала в повному обсязі складена 11 липня 2014 року.