09 липня 2014 року Справа № 876/3453/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Дельта» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до Малого приватного підприємства «Дельта» про стягнення економічних санкцій,-
У 2011 році Державна інспекція України з контролю за цінами у Львівській області (замінена в порядку правонаступництва на Державну інспекцію України з контролю за цінами) (далі - позивач) звернулась із позовом до Малого приватного підприємства «Дельта» (далі - відповідач) про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 125436,51 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що при складанні розрахунку необгрунтованої виручки позивач допустив помилку, оскільки граничні торгівельні надбавки стосуються молока жирності до 2,5 %, а тому надбавки на молоко жирністю 2,5% включно і більше не є регульованими.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Малого приватного підприємства «Дельта» не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення № 377 від 30.11.2010 року про застосування до МПП «Дельта» економічних санкцій є ніким не скасоване та добровільно не виконане, тому вимоги про стягнення оспорюваної суми є підставними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 13, 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 03.12.1990 року № 507-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Відповідно до вимог п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затв. спільним наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519 (далі - Інструкція), підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції, підставою для прийняття рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Судом першої інстанції встановлено, що державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області в період з 23 по 29 листопада 2010 року провела планову перевірку МПП "Дельта" на предмет дотримання порядку формування і застосування цін на окремі види продовольства відповідно до вимог розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142 з наступними змінами, за наслідками якої складено акт № 000726 від 29.11.2010 року (а.с.5-7).
Перевіркою встановлено, що МПП "Дельта" порушило порядок формування цін на молоко, сметану, сир кисломолочний, масло вершкове за рахунок застосування торгівельних надбавок в розмірах від 15,2% до 48,8% що перевищує граничний розмір 15%, чим порушено згадане вище розпорядження. Фактична сума необґрунтованої виручки, отриманої в період з 01.12.2009 року по 24.11.2010 року становить 45891,69 грн.
На підставі акта перевірки Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області винесла рішення № 377 від 30.11.2010 року (а.с. 8) про застосування до МПП "Дельта" економічних санкцій в сумі 125436,51 грн. (вилучення необґрунтовано одержаної підприємством виручки в сумі 45891,69 грн. та штраф у двократному розмірі від суми необґрунтованої виручки) та направила відповідачу претензію (а.с. 9) про необхідність перерахування у 10-дений строк в дохід державного бюджету фінансових санкцій, проте, в добровільному порядку такі сплачені не були.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предметом спору у даній справі є наявність законних підстав для стягнення з МПП "Дельта" економічних санкцій, а не правомірність рішення № 377 від 30.11.2010 року, оскільки таке оспорювалось окремо і рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року провадження у справі закрито.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що при проведенні перевірки та винесенні рішення про застосування економічних санкцій норми чинного на той час законодавства були дотримані, а тому підстав для його скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Дельта» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,197,199,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Дельта» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі №2а-4584/11/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула