Справа: № 826/7747/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
26 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000264120 від 13 травня 2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Київгаз" зареєстроване як юридична особа Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 30 жовтня 2003 року.
Згідно виписки з реєстру підприємств ПЕК від 05 липня 2013 року № 105/148 ПАТ "Київгаз" є підприємством паливно-енергетичного комплексу.
На підставі ліцензій, виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України, позивач здійснює постачання природного газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом (ліцензія серії АВ № 597375, яка діє з 14 грудня 2011 року по 13 грудня 2016 року); та розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ (ліцензія серії АВ № 597373, яка діє з 14 грудня 2011 року по 13 грудня 2016 року).
Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Київгаз" з питань правомірності декларування у податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік рядка 09 «прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування».
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 16 квітня 2013 року № 395/41-20/03346331.
Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Київгаз" вимог п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п. 139.1.5 п.139.1 ст. 139. п.144.1 ст. 144, п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України, а саме: неправомірне зменшення в 4 кварталі 2012 року податку на прибуток на понесені в 2012 році витрати в сумі 40 711 538 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 року в сумі 8 549 423 грн.
За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2013 року № 0000264120, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 8 549 423,00 грн. за основним платежем та 2 137 355,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок подання, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії затверджений Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26 липня 2007 року № 1052.
Згідно п. 1.1 Постанови № 1052, дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, які отримали ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики України на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами, передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та/або постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі - ліцензіати).
Відповідно до п. 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711-IV, підприємства паливно-енергетичного комплексу - гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газодобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж, а також підприємства, які на дату виникнення заборгованості мали ліцензію хоча б з одного виду діяльності: виробництва електричної енергії; передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; постачання електричної енергії за регульованим тарифом; оптового постачання електричної енергії; транспортування природного газу магістральними трубопроводами; транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами; транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами; постачання природного газу за регульованим тарифом.
Згідно ст. 134 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
В силу п.п.14.1.56. п.14.1. cт. 14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п.п.14.1.27.п.14.1. cт. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Пунктом 30.1. ст. 30 Податкового кодексу України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2).
Згідно п. 30.9. ст. 30 Податкового кодексу України, податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.
В силу п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України, звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму.
Відповідно до абз. 1 п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України, звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму: передбачених інвестиційними програмами, схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що звільненню від оподаткування, згідно з п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України, підлягає загальний прибуток, визначений за нормами Податкового кодексу України, в межах фактичних витрат, передбачених інвестиційною програмою.
Згідно п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу України, суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233, який є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до Кодексу не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.
Згідно п. 2 вищевказаного Порядку, суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг, який подається суб'єктом господарювання за місцем його реєстрації. У графах звіту зазначаються, зокрема, код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною податковою службою, а також сума податкових пільг усього та до державного бюджету.
В силу Методичних рекомендацій щодо визначення втрат бюджету від застосування пільг з податку на прибуток, викладених в листі Державної податкової служби України від 06 червня 2012 року № 15709/7/15-1217, що застосовуються суб'єктами господарювання, які відповідно до положень податкового законодавства використовують пільги з податку на прибуток, сума податку, не внесеного до державного бюджету у зв'язку із звільненням прибутку від оподаткування, розраховується шляхом визначення суми податку за встановленою основною ставкою податку від доходу, зменшеного на суму витрат.
При цьому, платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткування податком, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами Кодексу, з урахуванням особливостей визнання витрат, визначених пунктом 152.11 статті 152 Кодексу.
Розрахунок здійснюється на підставі показників податкової декларації з податку на прибуток та додатка ПЗ до податкової декларації.
Водночас, в додатку ПЗ до декларації з податку на прибуток не передбачено відображення відповідних витрат, в межах яких прибуток звільняється від оподаткування.
Як вбачається з роз'яснень Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 19 січня 2012 року №1531/8/31-242, наданих на запит Міністерства фінансів України, відповідно до п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України, звільняється від оподаткування прибуток, у тому числі підприємств, які здійснюють розподілення та постачання газу, в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, схваленими органом, що здійснює державне регулювання на ринку природного газу, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищевказаних цілей. Схвалення інвестиційних програм регламентується Порядком подання, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕУ від 26 липня 2007 року № 1052.
З огляду на вищенаведене, прибуток платників податку, які отримують право на користування даною пільгою, звільняється від оподаткування в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами на капітальні вкладення у визначене будівництво. Також, звільняється від оподаткування прибуток таких платників податку в межах сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищевказаних цілей, тобто від оподаткування звільняється прибуток тільки у межах основної суми кредиту.
Відповідно до листа Державної податкової служби України від 11 травня 2012 року № 8205/6/15-1215 «Про фактичні витрати підприємств паливно-енергетичного комплексу», у таблиці 1 додатка ПЗ «Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування» до рядка 09 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року № 1213, передбачено відображати прибуток, звільнений від оподаткування, як різницю між доходами, які не підлягають оподаткуванню, та витратами пов'язаними із одержанням таких доходів. Результат такого розрахунку прибутку, що звільнений від оподаткування, переноситься до рядка 09 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства та може мати як від'ємне, так і додатне значення, що передбачено самою декларацією.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Київгаз" є підприємством паливно-енергетичного комплексу, що підтверджується випискою з реєстру підприємств ПЕК від 05 липня 2013 року № 105/148.
Судом встановлено, що на підставі ліцензій, виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України, позивач здійснює постачання природного газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом; розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 05 квітня 2012 року № 358 «Про схвалення інвестиційних програм ПАТ «Київгаз» на 2012 рік» затверджено Інвестиційну програму газопостачального підприємства Публічне акціонерне товариство «Київгаз» на 2012 рік у сумі 510,10 тис. грн. (з урахуванням ПДВ) та у сумі 59 369,28 тис. грн. (з урахуванням ПДВ) та джерела її фінансування згідно з додатками 1, 2 до постанови.
У Додаток ПЗ до податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік, в якому відображена пільга передбачена п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України, а саме: звільнення від оподаткування прибутку на суму фактичних витрат в межах інвестиційної програми на 2012 рік затвердженої постановою НКРЕ від 05 квітня 2012 року № 358, позивачем включено суму витрат в розмірі 40 711 538,00 грн.
Так, підтвердження факту здійснених витрат в межах інвестиційної програми міститься в Акті перевірки від 16 квітня 2013 року № 395/41-20/03346331.
Крім того, судом встановлено, що позивачем подано до податкового органу звіт про суми податкових пільг за 2012 рік у розмірі 8 549 423 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ст. 30 та 154 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до положень інших статей Кодексу та не містять будь-яких обмежень відносно звільнення від оподаткування прибутку підприємств паливно - енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму витрат, передбачену інвестиційними програмами.
Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень позивачем вимог п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14, пп. 139.1.5 п.139.1 ст. 139. п.144.1 ст. 144, п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України.
З огляду на те, що ПАТ "Київгаз" було правомірно визначено фактичний розмір витрат для визначення прибутку звільненого від оподаткування та відображено у податковому обліку, колегія суддів вважає помилковими висновки відповідача, викладені в Акті перевірки від 16 квітня 2013 року № 395/41-20/03346331.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств було здійснено відповідачем неправомірно, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000264120 від 13 травня 2013 року є протиправним та правомірно скасовано судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.