Ухвала від 19.06.2014 по справі 2а/2370/5673/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/5673/11 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

УХВАЛА

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страхових внесках, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси звернувся до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 1 288,80 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Черкаської міської ради 04 лютого 2010 року.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

01 лютого 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси проведена перевірка відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року.

За результатами перевірки позивачем складено Акт № 400 перевірки нарахування, обчислення та сплати відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Проведеною перевіркою встановлено, що заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року становить 1792 грн. 80 коп., із яких сплачено в добровільному порядку 504 грн. 00 коп.

Загальна сума заборгованості становить 1288 грн. 80 коп., що підтверджується актом перевірки.

Відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу по страхових внесках № Ф-400 від 01 лютого 2011 року.

Дана вимога не була отримана відповідачем, в зв'язку з закінченням терміну зберігання рекомендованого листа.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного. пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року №2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV «;Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції:

"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Закон України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрали чинності 17 липня 2010 року.

До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачували страхові внески у визначеному цим Законом фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 3 і 4 ст. 18 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно ч. 6 ст. 18 Закону, законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

У відповідності до п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставкою - 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", встановлено розмір мінімальної плати на 2010 рік у місячному розмірі: з 1 січня - 869 грн.. з 1 квітня - 884 грн., з 1 липня - 888 грн., з 1 жовтня - 907 грн., з 1 грудня - 922 грн.

Таким чином, мінімальний розмір страхового внеску у 2010 році у місячному розмірі становить: з 1 січня - 288,51 грн. (869 грн. х 33,2%), з 1 квітня - 293,49 грн. (884 грн. х 33,2%), з 1 липня - 294.82 грн. (888 грн. х 33,2%), з 1 жовтня -301,12 грн. (907 грн. х 33,2%), з 1 грудня - 306,10 грн. (922 грн. х 33,2%).

Сплата страхових внесків здійснюється у визначені ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строки, а саме: щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, тобто за жовтень-грудень 2010 року до 20 січня 2011 року в сумі 908,34 грн..

Платникам, які не сплатили суми страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску у терміни до 20 січня 2011 року, надсилається вимога про їх сплату.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси проведена перевірка відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року, якою встановлено, що заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків за липень-грудень 2010 року, з урахуванням сплачених сум, становить1288,80 грн.

Згідно з положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду у загальному порядку, незважаючи на те, що він у вказаний період 2010 року перебував на спрощеній системі оподаткування і був платником єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року №727/98.

Судом встановлено, що, відповідач, як фізична особа - підприємець, що обрала особливий спосіб оподаткування, протягом липня-грудня 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України сплатила не в повному обсязі, тобто без врахування змін, внесених до пенсійного законодавства.

Наведене дає підстави стверджувати, що вимога про сплату боргу № Ф-400 від 01 лютого 2011 року сформована позивачем в межах наданих йому повноважень і з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів, а тому спірна сума підлягає стягнення з відповідача.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 25.06.2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Попередній документ
39722806
Наступний документ
39722808
Інформація про рішення:
№ рішення: 39722807
№ справи: 2а/2370/5673/11
Дата рішення: 19.06.2014
Дата публікації: 14.07.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); застосування штрафних санкцій за здійснення господарської діяльності, не пов'язаної з оподаткуванням (усього):; інші штрафні санкції