Справа: № 2а-1096/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
26 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Росава" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області до Відкритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості, -
Позивач - Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Росава", просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 228 049,47 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Росава" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Росава" зареєстроване Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 19 липня 1999 року.
ТОВ «Росава» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області як платник страхових внесків, а тому є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
На підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування "в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), позивачем визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за вересень 2011 року відповідно до списку № 1 в розмірі 203877, 12 грн. та згідно зі списком №2 в розмірі 24172,35 грн.
До розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 позивачем включено осіб, яким пенсії призначено до 1 січня 2004 року (до набрання чинності Законом № 1058) та осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, вік виходу на пенсію яких знижено на п'ять років.
Також, Управлінням у розрахунок за вересень 2011 року включено до відшкодування пільгові пенсії осіб, яким вони були призначені до 01 січня 2004 року за списком №1, на загальну суму в розмірі 86373,75 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ.
У даному випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.
При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 01 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.
Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним фондом після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-XII.
Таким чином, збільшення розміру пенсії за рахунок надбавок та підвищень, які встановлюються та виплачуються згідно з положеннями Закону № 1788 ХІІ, відрізняється від збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку, визначеного Законом № 1058-IV, адже нормами законодавства передбачено не лише різні підстави для таких змін розміру пенсії (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону № 1788 ХІІ, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закону № 1058-IV), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону № 1058-IV становить її основний розмір, а отже, підлягає включенню до розрахунку фактичних витрат та відшкодуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), позивачем визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню ТОВ «Росава» за вересень 2011 року відповідно до списку № 1 в розмірі 203877, 12 грн. та згідно зі списком №2 в розмірі 24172,35 грн.
Судом встановлено, що до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 позивачем включено осіб, яким пенсії призначено до 1 січня 2004 року (до набрання чинності Законом № 1058) та осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, вік виходу на пенсію яких знижено на п'ять років.
Крім того, позивачем у розрахунок за вересень 2011 року включено до відшкодування пільгові пенсії осіб, яким вони були призначені до 01 січня 2004 року за списком №1, на загальну суму в розмірі 86373,75 грн.
Факт отримання розрахунків ТОВ «Росава» в суді першої інстанції не заперечувався.
Так, на законодавчому рівні передбачено обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійного фонду після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Дана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11 лютого 2014 року № 21-471а13.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Росава» коштів у розмірі 228 049,00 грн. в рахунок відшкодування витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій за вересень 2011 року.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області та їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Росава" - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.