Головуючий у 1 інстанції - Старовецький В.І.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
08 липня 2014 року справа №251/2500/14-а
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області на постанову Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 22 травня 2014 року у справі № 251/2500/14-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії, -
Постановою Калінінського районного суду м.Горлівка Донецької області задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 23 від 11.03.2014 року Управління пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про відмову в перерахунку пенсії із заробітку ОСОБА_2
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок призначеної пенсії державного службовця з урахуванням фактично нарахованих та сплачених сум винагороди за вислугу років (40%) від посадового окладу, матеріальної допомоги на оздоровлення, а також сум індексації (заробітної плати) грошових доходів громадян, з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум з 01.03.2014 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення УПФУ про відмову в перерахунку пенсії позивачу винесене відповідно до вимог чинного законодавства, крім того, суми матеріальної допомоги винагороди за вислугу років та індексації не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу», не входять до структури заробітної плати, а тому підстав для перерахунку пенсії позивачу не було встановлено. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
14.02.2014 року у відповідності до розпорядження відповідача позивачу ОСОБА_2 була призначена пенсія як державному службовцю (а.с. 71).
03.03.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просила здійснити перерахунок пенсії у відповідності до довідок наданих Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Донецькій області, про розмір фактично сплачених суми матеріальної допомога на оздоровлення, винагороди за вислугу років і індексації заробітної плати (а.с.9).
Рішенням Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області від 11.03.2014 року № 23, розглянувши заяву про перерахунок пенсії від 03.03.2014 року, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії із заробітку (а.с.23).
Згідно довідок Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області про складові заробітної плати, розмір фактично сплачених суми матеріальної допомога на оздоровлення, винагороди за вислугу років і індексації заробітної плати, до складових заробітної плати за 24 останні місяці роботи перед призначенням пенсії позивачу входили - фактично сплачені суми матеріальної допомога на оздоровлення, винагороди за вислугу років і індексації заробітної плати. На виплати включені у довідки нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.10-17).
Щодо врахування при перерахунку пенсії вказаних сум, суд першої інстанції виходив з наступного.
За змістом статті 37 Закону № 3723-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № З 723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788001 "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-ІУ) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Такі висновки викладено в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року в справі за аналогічним позовом фізичної особи до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області, Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.
Згідно частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (цією статтею Кодекс доповнено Законом України від 06.07.2010 № 2747-ІУ) рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Те саме стосується і фактично сплачених суми премій, надбавок за високі досягнення праці або за виконання особливо важливої роботи та індексації грошових доходів населення, на які також було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення УПФУ №23 від 11.03.2014 року про відмову позивачу в перерахунку пенсії по заробітку підлягає скасуванню, і позивач має право на перерахунок пенсії у відповідності до вимог ст. 45 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.03.2014 року.
З огляду на позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідачу враховувати усі види оплати праці при перерахунку пенсії при виникненні права на черговий перерахунок пенсії, то в цій частині вимог суд першої інстанції відмовив позивачу в їх задоволення, оскільки не може приймати рішення про можливе порушення відповідачем прав позивача в майбутньому.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 травня 2014 року у справі № 251/2500/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 травня 2014 року у справі № 251/2500/14-а - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
М.Г.Сухарьок