Ухвала від 08.07.2014 по справі 261/2128/14-а

Головуючий у 1 інстанції - Трінька О.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року справа №261/2128/14-а

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 05 червня 2014 року у справі № 261/2128/14-а за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Петровського районного суду м. Донецька задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Визнані протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 листопада 2013 року по 27 квітня 2014 року у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради нарахувати та виплатити ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 01 листопада 2013 року по 27 квітня 2014 року з урахуванням проведених виплат.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Вважає, що прийняте управлінням праці та соціального захисту населення рішення відповідає діючому законодавству, тому не має підстав для здійснення перерахунку та виплати допомоги відповідачеві згідно його позовних вимог. Крім того, вважає, що в розмірі не менше прожиткового мінімум дітей віком до 6 років допомогу по догляду за дитиною мають виплачуватися Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Позивач ОСОБА_3 є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивач з 05 липня 2011 року перебуває на обліку в Управлінні та з того часу отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісяця.

Листом Управління від 29 квітня 2014 року за №06-т-86-2 позивачеві ОСОБА_3 було відмовлено у проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (а.с.6).

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ), при народженні дитини, повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"(далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" № 2240-III (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пунктів 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до

Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Тому, суд першої інстанції вважав, що з часу проголошення вищевказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-ХІІ.

Відповідно до ст.46 Закону України від 26 грудня 2008 №835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст. 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону №2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону №2240-III на виконання статті 45 Закону №2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Аналізуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги за період з 01 листопада 2013 року ОСОБА_3, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року, яка є обов'язковою для суду відповідно до статті 244-2 КАС України.

Стосовно посилання відповідача на те, що виплати за Законом № 2240-III повинні здійснюватись Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не відповідачем, суд першої інстанції зазначив наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Згідно ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Відповідно до п. 15 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751, днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством обов'язок щодо призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку покладено на органи соціального захисту населення, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, що спростовує посилання відповідача в наданих запереченнях.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вважав, що відповідачем безпідставно було не нарахована та не виплачена позивачу ОСОБА_3 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 листопада 2013 року по 27 квітня 2014 року у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років, а тому задовольняє адміністративний позов ОСОБА_3 в повному обсязі.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 05 червня 2014 року у справі № 261/2128/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Петровського районного суду м. Донецька від 05 червня 2014 року у справі № 261/2128/14-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

М.Г.Сухарьок

Попередній документ
39722759
Наступний документ
39722762
Інформація про рішення:
№ рішення: 39722761
№ справи: 261/2128/14-а
Дата рішення: 08.07.2014
Дата публікації: 15.07.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: