10 липня 2014 р. Справа № 804/7818/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВласенка Д.О.
при секретаріПасічнику Т.В.
за участю:
представників позивача представника відповідача Кармазіної Л.Л., Наумчик Л.В., Мосіної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський Водоканал" Дніпропетровської обласної ради до Павлоградської об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування вимог
05 травня 2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради до Павлоградської об'єднаної державної фінансової інспекції, в якому позивач просить скасувати пункти 1, 2 вимог Павлоградської об'єднаної державної фінансової інспекції про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності від 10.04.2014 року № 870-21/477.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року постановлено роз'єднати позовні вимоги комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради, виділивши в самостійне провадження вимогу щодо скасування пункту 2 вимоги Павлоградської об'єднаної державної фінансової інспекції про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності від 10.04.2014 року № 870-21/477. Адміністративна справа № 804/7818/14 в даній частині позовних вимог прийнята до провадження суддею Власенко Д.О. ухвалою від 04 червня 2014 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що підприємство позивача не погоджується з п.2 Вимог від 10.04.20І4р. № 870-21/477 Павлоградської ОДФІ, оскільки в пункті 2 Вимог не зазначено саме яку правову норму підприємством було порушено. Крім того, КП«ЖВК»ДОР» провело комплексні дії щодо стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, також підприємство для стягнення заборгованості за вищевказаними адресами уклало договір про надання послуг з ТВО «КК«Служба стягнення заборгованості.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування своєї позиції надав пояснення, відповідно до змісту яких ревізією встановлено списання підприємством відповідача дебіторської заборгованості у сумі 73299,95 грн., по якій минув термін позовної давності, внаслідок не проведення позовної роботи із споживачами водопостачання та водовідведення, що є недотриманням вимог ст.ст.15, 256, 612 ЦК України. Виявлене ревізією фінансово-господарської роботи в п.2 Вимоги порушення має бути усунене шляхом стягнення шкоди в сумі 73299,95 грн. з осіб, винних у списанні з підприємства дебіторської заборгованості, тобто з працівників підприємства, які відповідали за вчасне проведення позовної роботи із споживачами водопостачання та водовідведення, та внаслідок недбалого виконання посадових обов'язків яких сплинув строк позовної давності для стягнення заборгованості у судовому порядку.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1.4.2. плану роботи Держфінінспекції в Дніпропетровської області на IV квартал 2013 року, на підставі направлення від 25.11.2013 № 163 начальником Павлоградської об'єднаної державної фінансової інспекції Тимченко Л.Ф. (14 робочих днів) проведено планову виїзну ревізію фінансово - господарської діяльності комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» (далі КП«ЖВК»ДОР», підприємство) за період з 01.01.2012 по 30.09.2013 року.
По результатам перевірки було складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП«ЖВК»ДОР» за період з 01.01.2012р. по 30.09.2013р. від 04.03.2014р. №870-36/01.На адресу підприємства Павлоградською об'єднаною державною фінансовою інспекцією (далі - Павлоградська ОДФІ) було направлено поштою вимоги від 10.04.2014 року № 870-21/477 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності, які отримані 11.04.2014 року.
В пункті 2 вимог зазначено: «Ревізією правильності та законності списання дебіторської заборгованості встановлено списання КП «ЖВК» ДОР» протягом ревізійного період у дебіторської заборгованості у сумі 73 299,95 грн., по якій минув термін позовної давності, внаслідок не проведення позовної роботи із споживачами водопостачання та водовідведення щодо стягнення заборгованості у зв'язку з із закінченням строків позовної давності, що є недотриманням вимог ст.ст.15, 256, 612 ЦК України.
Стягнути шкоду в сумі 73 299 95 грн. з осіб, винних у списанні з підприємства протягом ревізійного періоду дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, у порядку, встановленому законом.»
Позивач не погоджується з п.2 зазначених від 10.04.2014 року № 870-21/477 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус Державної фінансової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон).
Згідно статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
У відповідності до ст. 2 Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно статті 4 Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
В ході судового розгляду справи відповідно до пояснень сторін судом встановлено, що внаслідок не проведення вчасної позовної роботи зі споживачами водопостачання та водовідведення щодо стягнення заборгованості, у зв'язку з закінченням строків позовної давності, КП«ЖВК»ДОР» недоотримано кошти в сумі 73299,95 грн., в результаті чого такі кошти списано з підприємства як дебіторську заборгованість.
У судовому засіданні на питання головуючого «Чи підтверджуєте, що в результаті неналежного виконання посадових обов'язків працівниками КП«ЖВК»ДОР» недоотримано кошти в сумі 73299,95 грн., оскільки позови про стягнення заборгованості зі споживачів водопостачання та водовідведення подавались невчасно?» представник підприємства позивача відповів ствердно.
Крім того, відповідно до пояснень представників позивача у судовому засіданні уповноваженими особами КП«ЖВК»ДОР» було направлено претензійні листи до осіб, винних у списанні з підприємства протягом ревізійного періоду дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, відповіді на які станом на момент розгляду справи не отримано.
Дані обставини, на переконання суду, свідчать про той факт, що підприємство позивача фактично погодилось з п.2 вимог від 10.04.2014 року № 870-21/477 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності, але не вчинило всіх необхідних дій з метою його виконання, а саме: не звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення шкоди в сумі 73 299 95 грн. з осіб, винних у списанні з підприємства протягом ревізійного періоду дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, у порядку, встановленому законом.
Аналіз вищезазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить, що п.2 вимог від 10.04.2014 року № 870-21/477 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності, фактично підприємством позивача визнається, є правомірним та підлягає виконанню.
За викладених обставин, враховуючи приписи ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд вважає правомірним п.2 вимог вимог від 10.04.2014 року № 870-21/477 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийняття спірного рішення довів належним чином.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради до Павлоградської об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування пункту 2 вимоги Павлоградської об'єднаної державної фінансової інспекції про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності від 10.04.2014 року № 870-21/477- відмовити.
Судові витрати в розмірі 1465,99 грн. віднести за рахунок позивача.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14 липня 2014 року
Суддя Д.О. Власенко