вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
23.06.09
Справа №2а-5912/09/1/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим
про визнання частково протиправним рішення,
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання частково протиправним рішення про застосування штрафних санкцій від 15 жовтня 2008 рокуНОМЕР_1 на суму 16650 гривень, прийняте Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим та про зменшення розміру штрафу за цим рішенням до 2410,10 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.04.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.04.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, зазначених в адміністративному позові та просила визнати частково протиправним рішення про застосування штрафних санкцій від 15 жовтня 2008 рокуНОМЕР_1 на суму 16650 гривень, прийняте Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим, зменшити розмір штрафу за цим рішенням до 2410,10 гривень.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що посадовими особами податкових органів було проведено перевірку кіоску, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить позивачеві. Результати перевірки оформлені актом (довідкою) НОМЕР_2 від 09.102008 року, на підставі якого винесено рішенняНОМЕР_1 від 15.10.2008 року про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 16650,25 гривень.
Представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки була присутня продавець ОСОБА_3., яка дійсно здійснила розрахунки за проданий товар частково без застосування РРО, не видала відповідний розрахунковий документ. Проте представник позивача не погоджується з висновками Акту в частині застосування штрафу, що перевищує 2410,10 гривень, оскільки вважає, невірними висновки про наявність на місці проведення розрахунків грошових коштів в сумі 3424,80 гривень, зауважує, що насправді на місці проведення розрахунків під час проведення перевірки знаходились кошти в сумі 563,77 гривень, які були в касі. Інші кошти, які зазначені в акті перевірки належали фізичній особі підприємцю ОСОБА_4., торгівельний об'єкт якого знаходиться поряд. Продавцем об'єкту - ОСОБА_5. гроші були залишені у кіоску позивача разом з накладними для розрахунку за товар, та знаходились окремо від коштів на місці проведення розрахунків.
Представник позивача пояснив, що купюра номіналом «200» гривень, якою розрахувалися працівники відповідача знаходилась разом з грошовими коштами ОСОБА_4., оскільки була розміняна продавцем ОСОБА_3. з цих коштів.
У судове засіданні представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, пояснень по справі, заперечень суду не надав.
На підставі викладеного, суд вважає можливим відповідно до статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, повідомленого належним чином про час, дату та місце розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
У судовому засіданні допитано свідка - ОСОБА_4, попередженого про відповідальність за завідомо неправдиві показання, приведеного до присяги, який дав показання щодо обставин справи. Свідок пояснив, що кіоск, у якому проводилась перевірка належитьОСОБА_1, він є власником сусіднього торгівельного об'єкту - кіоску. Після проведення перевірки він був присутній у кіоску позивача та прочитавши акт перевірки зазначив про невідповідність висновків дійсності, оскільки, частина зазначених в акті грошових коштів була передана продавцем його кіоску ОСОБА_5. продавцю ОСОБА_3. для здійснення розрахунку з постачальниками, гроші знаходились у окремому пакеті разом з накладними на товар.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, заслухавши показання свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що відповідачем по справі є Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим. Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання рішення про застосування штрафних санкцій частково протиправним, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, які повноваження мала Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим щодо проведення цієї перевірки, чи діяли посадові особи Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв'язку з проведенням перевірки позивача.
Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці визнаються суб'єктами господарювання.
ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця 10.04.1998 року виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_4 (а.с.23).
Відповідно до торгового патенту серії ТПАНОМЕР_5ОСОБА_1 має право на здійснення торгівельної діяльності в сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами. На підставі договору оренди землі між Армянською міською радою АР Крим та ОСОБА_1. від 08.12.2004 року позивачка використовує на умовах оренди для обслуговування торгівельних павільйонів земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1
Ліцензією серії НОМЕР_6 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1. надано дозвіл на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на даній торговій точці.
Таким чином, судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 являється суб'єктом господарювання, зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська ОДПІ в АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.
Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.
Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Так, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Суд зазначає, що відповідно до ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Судом встановлено, що відповідно до Акту (довідки) перевірки НОМЕР_2 від 09.102008 року головними державними податковими ревізорами - інспекторами ОСОБА_5. та ОСОБА_6. на підставі Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій проведено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.
Судом встановлено, що представниками відповідача у присутності продавця ОСОБА_3. здійснено перевірку кіоску, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить позивачеві. Результати перевірки оформлені актом (довідкою) з контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності НОМЕР_2 від 09.102008 року.
В вищевказаному акті зазначено, що підприємницька діяльність здійснюється з використанням реєстратора розрахункових операцій - Мини -500.02 МЕ, заводський № 50023189
В ході проведення перевірки працівниками Красноперекопської ОДПІ в АРК було встановлено порушення п.1, 2, 13 ст.3, Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, що зафіксовано і в висновку до акту, а саме:
1) не проведення розрахункової операції через РРО на суму 13,00 грн. при покупці 2-х пачок цигарок "Давідов";
2) не видача розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції;
3) невідповідність суми готівкових коштів в місці проведення розрахунків сумі коштів, що вказана в денному звіті РРО: сума готівкових коштів в місці проведення розрахунків за даними акту склала 3424,80 грн. (з урахуванням покупки), а в денному звіті РРО вказано суму 94,75 грн., тобто різниця наявних грошових коштів в місці проведення розрахунків встановлена в розмірі 3330,05 грн. (з урахуванням покупки) та 3317,05 гривень без урахування покупки.
При цьому, судом встановлено, що продавцем ОСОБА_3. підписано опис наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків з зазначенням, що на місці проведення розрахунків є її власні кошти в розмірі 2942,00 гривень передбачені для розрахунків з постачальниками (а.с.8).
Акт перевірки був підписаний продавцем ОСОБА_3. 09.10.2008 року, про що свідчить її підпис на акті перевірки (а.с.7). Відповідно до зауважень ОСОБА_3. до Акту перевірки, вона дійсно не провела розрахункову операцію через РРО, не видала розрахункового документу, на місці проведення розрахунків знаходились її власні кошти в розмірі 2942,00 гривень для розрахунків з постачальниками.
15 жовтня 2008 року Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим прийнято рішенняНОМЕР_1 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. штрафу на суму 16650 гривень.
Відповідно до розрахунку фінансових санкцій за актом перевірки ОСОБА_1. від 09.10.08 року зазначено:
- за порушення пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року - незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора - застосована фінансова санкція у п'яти кратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність - 3317,05 гривень х 5 = 16585,25 гривень;
- за порушення пункту 1,2 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року - не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки - застосована фінансова санкція у п'яти кратному розмірі суми операції -13,00 гривень х 5 = 65,00 гривень.
Загальна сума фінансових санкцій складає 16650,25 гривень
Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій судом встановлено наступне.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п.1 ст. 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій або проведення її без використання розрахункової книжки, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Судом встановлено, що відповідач 09.10.2008 року здійснив реалізацію товару на суму 13,00 грн. при покупці 2-х пачок цигарок "Давідов" без використання реєстратора розрахункових операцій та невиданий розрахунковий документ відповідної форми.
Таким чином, суд встановив, що позивачем вірно застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку не проведена розрахункова операція, а саме: 13,00 х 5 = 65,00 гривень.
До того ж суд зазначає, що позивачем не оспорюється правомірність застосування штрафу в цій частині, не спростовується наявність порушення в частині не проведення розрахункової операції через РРО.
Стосовно доводів позивача, представника позивача щодо того, що висновки акту про невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій не відповідають дійсності, оскільки у кіоску, що належить позивачеві знаходились грошові кошти фізичної особи підприємцяОСОБА_4., торгівельний об'єкт якого знаходиться поряд, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки працівниками Красноперекопської ОДПІ в АРК була проведена покупка товару - 2 х пачок цигарок «Давидов» за ціною 6,50 гривень за пачку, загальною вартістю 13,00 гривень. Для розрахунку за придбаний товар посадовими особами відповідача надана готівка номіналом «200» гривень однією купюрою. Реалізацію товару здійснено продавцем ОСОБА_3., яка є продавцем позивача та здійснювала реалізіцію товару, що належить самій позивачці Молошній Л. М.
З висновків Акту, пояснень позивача, представника позивача та письмових пояснень ОСОБА_3. вбачається, що під час здійснення розрахунку з покупцем - спеціалістами Красноперекопської ОДПІ в АРК продавець грошові кошти за придбаний товар - купюру номіналом «200» гривень помістила на шухляду, де нібито знаходились грошові кошти іншої фізичної особи підприємця для розрахунку з постачальниками з ціллю розміни купюри.
У той же час суд зазначає, що за висновками щодо зауважень до Акту перевірки РРО - Міні - 500.02.МЕ не передбачає касової шухляди. Частина грошових коштів знаходилась у коробці, частина вище на шухляді, куди і була поміщена продавцем купюра номіналом «200» гривень, якою зафіксовано факт реалізації товару.
Відповідно до ст.2 Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.
Таким чином чсуд приходить до висновку, що місцем проведення розрахунків було саме місце, до якого продавцем поміщені кошти, одержані від посадових осіб податкового органу за реалізований товар.
Суд також зазначає, що саме ці кошти з місця проведення розрахунку були виявлені відповідачем в розмірі 3330,05 грн. (з урахуванням покупки), перераховані та включені до акту інвентаризації наявних коштів.
Згідно з п.13 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня
Відповідно до Акту при інвентаризації наявності коштів станом на 09.10.2008 року на місці проведення розрахунку були виявлені готівкові кошти в розмірі 3424,80 гривень (з урахуванням покупки), що не відповідає денному звіту касира, проведеному через РРО, в якому зазначено 94,75 гривень, тобто різниця наявних грошових коштів в місці проведення розрахунків встановлена в розмірі 3330,05 грн. (з урахуванням покупки) та 3317,05 гривень без урахування покупки.
За таких обставин суд вважає спростованими доводи відповідача, про безпідставність висновків Акту перевірки та застосування штрафу до позивача у п'яти кратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Суд вважає, що відповідачем вірно встановлено місце проведення розрахунку, де були виявлені грошові кошти в розмірі 3424,80 гривень, яке належить саме позивачу ОСОБА_1.
Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Отже, суд зазначає, що відповідачем вірно застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, а саме: 3317,05 гривень х 5 = 16585,25 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 15 жовтня 2008 рокуНОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. на загальну суму 16650,25 гривень прийнято відповідно до закону, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень.
Стосовно позовних вимог позивача про зменшення розміру штрафу за рішенням Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 15 жовтня 2008 рокуНОМЕР_1 до 2410,10 гривень суд зазначає, що відповідно до статті 162 КАС України, при вирішення адміністративно - правового спору суд наділених певними повноваженнями. При цьому вимоги щодо зменшення суми штрафу, пред'явлені до суду є неналежним способом захисту прав в адміністративній справі, які по суті аналогічні позовним вимогам, заявленим позивачем про визнання протиправним рішення відповідача в частині, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, повно і всебічно оцінивши обставини по справі суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.
У судовому засіданні, яке відбулось 23.06.2009 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 26.06.2009 року постанова складена повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Трещова О.Р.