вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
11.06.09
Справа №2а-5582/09/1/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжової Н.М., за участю
представника позивача - Мірошниченка С.С.,
відповідача - ОСОБА_1.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Суть спору : До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція у Білогірському районі АР Крим до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 2442,60 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2009 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та заявив, що Зекер'яєв Р.С. зареєстрований як фізична особа-підприємець Білогірською районною державною адміністрацією, у тому числі зареєстрований як платник податків.
Представник позивача пояснив, що 16.07.2008 року представниками ДПІ у Білогірському районі в АР Крим була проведена перевірка здійснення відповідачем розрахункових операцій та були встановлені порушення у вигляді невидачі відповідного розрахункового документа, підтверджуючого покупку на суму 68,00 гривень, незабезпечення відповідності виручки на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, вказаних в денному звіті РРО на суму 404,52 гривень, порушення порядку викоритсання торгового патенту.
Представник позивача зазначив, що на підставі акту перевірки винесені рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 80,00гривень та у розмірі 2362,60 гривень.
Представник позивача пояснив, що до теперішнього часу відповідачем сума штрафу не погашена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
У судовому засіданні відповідач проти застосування до нього фінансових санкцій за виявлену невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО заперечував, зазначив, що сума невідповідності у розмірі 400,00 гривень була занесена до акту перевірки вже після проведення перевірки, проти інших порушень, виявлених у ході перевірки, відповідач не заперечував.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Відповідно до ст.ст.15,16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Отже, враховуючи вищезазначене, ДПІ у Білогірському районі АР Крим у відносинах з суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб'єктом владних повноважень.
ОСОБА_1 зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Білогірською районною державною адміністрацією АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с.8).
Судом встановлено, що фізичну особу -підприємця ОСОБА_1. взято на облік платника податків ДПІ у Білогірському районі АР Крим.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач являється суб'єктом господарювання, фізичною особою підприємцем, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Судом встановлено, що 16 липня 2008 року посадовими особами податкового органу ОСОБА_2., ОСОБА_3.на підставі направлення № 5084 від 15.07.2008 року, № 5083 від 15.07.2008 року здійснено перевірку господарської одиниці АЗС, яка належить суб'єкту підприємницької діяльності-фізичної особі ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: смт Зуя, 21 км траси Сімферополь - Керч, за результатами якої було складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності НОМЕР_1від 16.07.2008 року (надалі -Акт).
В акті перевірки зазначено, що позивачем використовується РРО MINI 500.01 АЗС.
Перевіркою встановлено факт реалізації відповідачем 10 л бензину А-95 за ціною 6,8 грн./л загальною вартістю 68 гривень.
Перевіркою встановлено, що сума готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків склала 2086,25 гривень, сума готівкових грошових коштів, яка вказана в деному звіті РРО складає 1681,73 гривень, в акті зазначено, що сума невідповідності склала 404,52 гривень.
В акті зазначено, що перевіркою встановлено проведення розрахункової операції без застосування РРО, КУРО,РК при продажу бензину А-95 обємом 10 літрів по ціні 6,8 гривень за літр на загальну суму 68,00 гривень. Вказано, що розрахунковий документ встановленої форми не роздрукован, не виписан, покупцю не видан. На місці проведення розрахунків встановлена невідповідність готівкових коштів даним денного звіту РРО, знятого та роздрукованого 16.07.2008 року о 17:11.
В акті перевірки зазначено, що на АЗС торговий патент не момент перевірки знаходився в службовому приміщенні, закритому та недоступному для покупців. Вказано про порушення порядку застосування торгового патенту. В акті перевірки зазначено, що на момент перевірки на місці проведення розрахунків КУРО № 0114000439 р. була відсутня.
У ході перевірки було встановлено порушення п. 1,2,13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що зазначено в акті.
Перевірку проведено в присутності реалізатору ОСОБА_4., яка відмовилася від підписання акту перевірки, про що складено акт відмови від підпису матеріалів перевірки.
Судом встановлено, що 29 липня 2008 року за результатами розгляду акта перевірки від 16.07.2008 року ДПІ в Білогірському районі АРК прийняті рішення № 0001152330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача у розмірі 2362,6 гривень та № 0001162330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача у розмірі 80,00 гривень.
Суд зазначає, що зазначені рішення були отримані відповідачем, що підтверджується копією поштового повідомлення № 228268.
Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за рішенням № 0001152330 від 29 липня 2008 року судом встановлено наступне.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно пункту 5 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;
Судом встановлено, що до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1. винятки, встановлені ст.9 Закону щодо невикористання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій не застосовуються, оскільки відповідач здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Судом встановлено, що в акті зазначено про наявність у відповідача реєстратора розрахункових операцій МINI 500.01 АЗС.
Отже, судом встановлено, що відповідач при продажу товарів зобов'язаний проводити розрахункові операції через РРО на повну суму покупки (надання послуги).
Однак, суд підкреслює, що перевіркою встановлено непроведення розрахункової операції через РРО на суму 68,00 гривень, що зазначено в акті перевірки.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 16.07.2008 року по СПД ОСОБА_1:
- за порушення пункту 1 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми вартості проданого товару відповідно до п.1 ст.17 зазначеного Закону: 68,00 гривень х 5 = 340,00 гривень.
Отже, суд встановив, що позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 340,00 гривень за непроведення розрахункової операції через РРО на суму 68,00 гривень.
Згідно з п.13 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня
Так, відповідно до опису готівкових коштів до акту перевірки НОМЕР_1від 16.07.2008 року на місці проведення розрахунків на АЗС, розташованому за адресою: смт Зуя, 21 км траси Сімферополь - Керч, були виявлені готівкові кошти в розмірі 2086,25 гривень.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки відповідності суми коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій виявлена різниця, яка складає 404,52 гривень (2086,25 гривень (сума готівки на місці проведення розрахунків) - 1681,73 гривень (сума готівкових грошових коштів, яка вказана в денному звіті РРО, копія якого знаходиться в матеріалах справи). Зазначене підтверджується актом перевірки та описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків.
Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 16.07.2008 року по СПД ОСОБА_1:
- за порушення пунктів 13 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року позивачем застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність відповідно до ст.22 вищезазначеного Закону, яка складає 2022,6 грн (404,52 гривень х 5).
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що на момент проведення перевірки невідповідність готівкових коштів на місці проведення перевірки сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО не виявлена, сума невідповідності була зафіксована в акті перевірки працівниками позивача пізніше.
Суд підкреслює, що відповідно до ст.2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Суд зазначає, що сума, на яку виявлено невідповідність була вилучена з каси відповідача.
Факт знаходження 2086,25 гривень на місці проведення розрахунків підтверджується також актом перевірки та описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків, які є належними доказами по справі.
Крім того, суд зазначає, що під час проведення перевірки оператор відповідача, яка була присутньою під час проведення перевірки, жодних заперечень до акту перевірки не надала, а також самостійно підписала опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків без заперечень.
Отже, суд зазначає, що позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 2022,6 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення № 0001152330 від 29 липня 2008 року, яким застосовано до ОСОБА_1 фінансові санкції у розмірі 2362,6 гривень, прийнято відповідно до закону, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень, отже, є правомірним.
Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за рішенням № 0001162330 від 29 липня 2008 року судом встановлено наступне.
Суд зазначає, що відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.03.1996 року патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.03.1996 року торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Суд зазначає, що перевіркою встановлено порушення відповідачем порядку застосування торгового патенту.
ВІдповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.03.1996 року суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 16.07.2008 року по СПД ОСОБА_1:
- за порушення статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.03.1996 року відповідачем застосована фінансова санкція у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць, яка складає 80,00 гривень.
Отже, суд встановив, що позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 80,00 гривень за порушення порядку використання торгового патенту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення № 0001162330 від 29 липня 2008 року, яким застосовано до ОСОБА_1 фінансові санкції у розмірі 80,00 гривень, прийнято відповідно до закону, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень, отже, є правомірним.
З пояснень представника позивача та наданого ним особового рахунку у судовому засіданні встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість зі сплати штрафних санкцій в розмірі 2442,60 гривень не сплачена, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
У зв'язку зі складністю справи судом 11 червня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 16 червня 2009 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємцяОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати фінансових санкцій у сумі 2442,60 гривень:
- суму у розмірі 80,00 гривень зарахувати до Державного бюджету Білогірського району на р/р 31115104700067, ОКПО 34740761 ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, код платежу 3021080900;
- суму у розмірі 2362,00 гривень зарахувати до Державного бюджету Білогірського району на р/р 31115104700067, ОКПО 34740761 ГУ ДК України в АРК, м.Сімфероополь, МФО 824026, код платежу 3021080900.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення її у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Трещова О.Р.