14 травня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
головуючого- судді Шайди С. М. ,
суддів: Кривобокової Н.М. , Шкрібляка Ю.Д.,
з участю: секретаря Семків З.П.,
прокурора Каспрук О.В.,
законного представника потерпілої - ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши 14 травня 2008р. у закритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_3, законного представника потерпілої - ОСОБА_1 на вирок Галицького районного суду від 14 листопада 2007, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, з середньоспеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, військовозобов"язаного, не працюючого, згідно ст. 89 КК України судимості не має, громадянина України, -
Справа № 11-129/2008 рік Головуючий 1-ої інстанції Мельник І.І.
Категорія ст. 15, 152 ч.3 КК України Доповідач: Шайда С. М.
визнано винуватим і засуджено за:
· ст. 15-152 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
· ст. 153 ч. 2 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання -4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 15000 грн. моральної шкоди (цив. позов - 50000 грн.).
Міру запобіжного заходу залишено попередньою - тримання під вартою.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 04 липня 2007 року.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що 03 липня 2007 року близько 1800 год. знаходлячись в стані алкогольного сп"янінння, прийшов у господарство і під приводом того, що йому необхідно допомогти налагодити приставку до телевізора, попросив ОСОБА_1 відпустити свою неповнолітню дочку ОСОБА_3. Коли ОСОБА_3 зайшла в його будинок, ОСОБА_2, використовуючи фізичну та психологічну безпорадність потерпілої, яка є неповнолітньою і на примітивному рівні розуміла характер і значення вчинюваних щодо неї дій, взявши в руки ніж та приставивши його до шиї потерпілої, наказав їй роздягнутись. Демонструючи ножа та словесно погрожуючи їй розправою, намагався вчинити з нею насильницький статевий акт, тобто зґвалтувати її. Однак зробити цього не зміг із фізіологічних причин, що не залежали від його волі.
Після того, використовуючи фізичну та психічну погрози, примусив потерпілу задовольнити його статеву пристрасть неприродним способом.
В апеляціях:
· прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції ставиться питання про скасування вироку за м"якістю призначеного покарання з постановлениям нового вироку з призначенням більш суворого покарання;
· потерпілої ОСОБА_3 та законного представника потерпілої - ОСОБА_1 ставиться питання про скасування вироку за м"якістю призначеного покарання і збільшення розміру моральної шкоди до 50000 грн.
Провівши судове слідство в частині призначеного покарання засудженому ОСОБА_2, заслухавши пояснення прокурора Каспрук О.В., яка підтримала апеляцію прокурора, пояснення законного представника потерпілої ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та апеляцію прокурора, пояснення засудженого ОСОБА_2, яким заперечені подані апеляції,
ознайомившись з матеріалми справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлгягають до задоволення, а апеляція потерпілої в частині цивільного позову -частково з таких підстав.
Винуватість та кваліфікація неправомірних дій ОСОБА_2 в апеляціях не оспорюється, а тому відповідно до ч. 1 ст. 365 КПК України апеляційним судом не перевірялися.
Доводи апелянтів в частині безпідставного застосування положень ст. 69 КК України і призначення покарання ОСОБА_2 за ст. ст. 15, 152 ч.3 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті, колегія суддів вважає обгрунтованими.
Приймаючи рішення про застосування ст. 69 КК України, суд не в повній мірі врахував обставини за яких вчинено злочинні дії засудженим, особу потерпілої, її фізичний та пихічний стан, наслідки, що настали.
Не в повній мірі судом при призначеннні покарання ОСОБА_2 враховано і особу засудженого, який вже притягувався до кримінальної відповідальності.
Разом з тим колегія суддів враховує позитивну характеристику засудженого по місцю проживання, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей і це дає підстави для призначенння покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 152 ч.3 КК України.
Підлгягає до часткового задоволенння апеляція потерпілої та її законного представника і в частині збільшення розміру моральної шкоди на користь потерпілої. Судом першої інстанції це питання не знайшло свого належного обгрунтування. З долучених в судовому засіданні документів вбачається, що стан здоров"я потерпілої значно погіршився.
З урахуванням цих обставин, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно збільшити до 25000 грн.
Керуючись ст. ст. 323, 324, 365, 366, 367, 378 КПК України, колегія суддів, -
засудила:
Апеляції прокурора, потерпілої ОСОБА_3, законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_1 задоволити.
Апеляції потерпілої ОСОБА_3 та її законного представника в частині цивільного позову задовольнити частково.
Вирок Галицького районного суду від 14 листопада 2007 року відносно ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання скасувати за м"якістю, а в частині вирішення цивільного позову змінити.
За ст. ст. 15, 152 ч.3 КК України призначити ОСОБА_2 7(сім) років позбавлення волі.
За ст. 153 ч. 2 КК України залишити покарання призначене судом першої інстанції.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 7 (сім) років позбавлення волі.
Цей же вирок в частині цивільного позову змінити в сторону збільшення розміру відшкодування моральної шкоди до 25000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 25000 грн.
В решті цей вирок залишити без зміни.
Даний вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим в цей же строк з дня вручення копії вироку шляхом подачі касаційної скарги, а прокурором - касаційного подання через Апеляційний суд Івано-Франківської області.