28 лютого 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Матківської М. В., Глєбова І.К., Оніщука В.В.,
На підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22.02.2007 року,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до управління земельних ресурсів Житомирської міської ради, виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_2 про залишення земельної ділянки в користуванні відповідача на тих умовах, на яких вона належала попередньому власнику
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2005 року та на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17 листопада 2005 року,
встановила:
В квітні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління земельних ресурсів Житомирської міської ради, виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_2 про залишення земельної ділянки в користуванні відповідача на тих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2005 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління
Справа № 33ц-98-а-кс/08 Категорія 33
Головуючий у суді першої інстанції Гансецька І.А. Доповідач Матківська М. В.
2
земельних ресурсів Житомирської міської ради, виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_2 про залишення земельної ділянки в користуванні відповідача на тих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 17 листопада 2005 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2005 року залишено без змін.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив із такого. Позивачеві на праві власності належить 60/100 житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією адресою площею 0, 06 га. Інша частина будинку - 40/100 належить відповідачеві ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання із ОСОБА_3 від 08.09.1997 року, а інша частина земельної ділянки належить Житомирській міській раді. Земельною ділянкою, якою користувався попередній власник будинку, користується ОСОБА_2, яка зверталася до міської ради з питанням розподілу земельної ділянки, проте рішення радою не прийнято. Сторони не ставили питання про встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток в жилому будинку.
Відповідно до ч.3 ст. 120 ЗК України у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції згідно вимог ст. 335 ЦПК України не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
3
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.