Справа 33ц-89кс/08 Рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 21 Головчук С. В.
Доповідач: Кучевський П.В.
31 січня 2008 року м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Кучевського П.В.
суддів: Якути О.І., Щолокової О.В., Оніщука В.В., Чорного В.І. розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Володарськ-Волинському районі Житомирської області про стягнення матеріальної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших на рішення апеляційного суду Житомирської області від 2 березня 2006 року, -
встановила:
У серпні 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулися в суд із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Володарськ-Волинському районі Житомирської області про відшкодування матеріальної шкоди, мотивуючи тим, що 25 серпня 2001 року внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався під час виконання трудових обов'язків загинув їх годувальник ОСОБА_5 й просили стягнути з відповідача на їх користь одноразову та щомісячну допомогу.
Рішенням Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2005 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Володарськ-Волинському районі Житомирської області на користь ОСОБА_2 по 683 грн. 51 копійці щомісячно, починаючи з 25 серпня 2001 року по 30 липня 2002 року та одноразову допомогу в розмірі однорічного заробітку потерпілого в сумі 32808 грн. 48 копійок; на користь ОСОБА_4 по 683 грн. 51 копійці щомісячно, починаючи з 25 серпня 2001 року по 30 липня 2002 року, а з 30 липня 2002 року щомісячно по 911 грн. 35 копійок та одноразову допомогу в сумі 32808 грн. 48 копійок; на користь ОСОБА_3 по 683 грн. 51 копійці щомісячно, починаючи з 25 серпня 2001 року по 30
2
липня 2002 року, а з 30 липня 2002 року щомісячно по 911 грн. 35 копійок та одноразову допомогу в сумі 32808 грн. 48 копійок; на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу в розмірі п'ятирічного заробітку потерпілого в сумі 164042 грн. 40 копійок.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 2 березня 2002 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано. У справі ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та інші подали до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 10.06.1998 року між ОСОБА_5 і Зовнішньоекономічним акціонерним товариством «СОВКУВЕЙТ.ЛТД» укладено трудовий договір на виконання роботи за професією зварника 6 розряду. Для виконання трудових обов'язків його було відряджено до Монгольської Народної республіки, де 25 серпня 2001 року на виробництві стався груповий нещасний випадок, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_5
Скасовуючи рішення Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2005 року та ухвалюючи в справі нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив із того, що акт за формою Н-1 на ОСОБА_5 не складався, а нещасний випадок з ним не взято на облік товариством «СОВКУВЕЙТ.ЛТД», тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна у зв'язку з наступним.
Згідно з статтею 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. Відповідно до статті 24 Кодексу Законів про працю України трудовий договір може укладатися як в усній, так і в письмовій формі. Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Суд першої інстанції, встановив, що ОСОБА_5 10.06.1998 року наказом №9-к прийнято на роботу в ЗАТ «СОВКУВЕЙТ.ЛТД», про що свідчить запис №25 у його трудовій книжці. Укладений трудовий договір з ОСОБА_5 не припинявся, а тому трудові відносини продовжували діяти до 25.08.2001 року, тобто до нещасного випадку, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_5 Факт нещасного випадку на виробництві, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_5, підтверджено матеріалами справи, а також поясненнями представника ЗАТ «СОВКУВЕЙТ.ЛТД».
3
Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань визначено Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці», за результатами якого передбачено складання акту за формою Н-1. Обов'язок щодо своєчасного і об'єктивного розслідування нещасних випадків, їх документального оформлення та облік, покладено на роботодавця. За наявності самого факту нещасного випадку на виробництві, відсутність належно оформленого акту за формою Н-1 не може бути підставою для позбавлення права працівника на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження його здоров'я, а також осіб, на отримання страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника.
Судом першої інстанції повно і всебічно встановлено обставини справи, рішення є законним та обгрунтованим, а тому скасовано помилково.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.
При викладених обставинах рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення першої інстанції залишено в силі.
Керуючись п.3 ч. 1 ст. 339 ЦПК України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ», колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовільнити.
Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 2 березня 2006 року скасувати.
Рішення Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.