73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
"10" липня 2014 р. Справа № 923/935/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:
від позивача: Познякової О.В.
від відповідача: Жигалова А.С.
у справі
за позовом: Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Херсонській області, м.Нова Каховка
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго", м.Нова Каховка
про стягнення 771 298грн. 50коп.
розглянув питання про підвідомчість спору.
Описова частина ухвали.
В обґрунтування позову з назвою "про відшкодування шкоди, завданої працівником підприємства" позивач за викладення позовної заяви зазначив наступне.
"Слідчим відділом податкової міліції ДПА у Херсонській було порушено та прийнято до свого провадження кримінальну справу № 49-2916 відносно головного бухгалтера ТОВ "Південенерго" ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах - за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
ОСОБА_3, будучи обізнаною про відсутність в 2006-2008 роках господарських відносин ТОВ "Південенерго" з приватним підприємцем ОСОБА_4, приватним підприємцем ОСОБА_5 та приватним підприємцем ОСОБА_6, що останні лише працюють найманими працівниками на ТОВ "Південенерго", достовірно знаючи положення п.3.1 ст.3 п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (в редакції, що діяла до 01.04.2014р.) - "Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду... на: суму валових витрат платника податку...". "Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платним податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних я компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності", "...Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку...",
та ігноруючи вказані вимоги діючого законодавства, впродовж 2006-2008 років склала податкові декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "Південенерго" за податкові періоди 2006-2008 роки, у яких безпідставно включила до складу валових витрат: ТОВ "Південенерго" 2006р. суму 829611грн., 2007р. - 1125836 грн., та 2008р. 1133750грн. по не проведеним у дійсності операціям з придбання робіт у приватних підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4
Зазначені декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "Південенерго" за податкові періоди 2006-2008 роки ОСОБА_3 завірила власним підписом як головного бухгалтера, надала директору Навроцькому І.М., який, не будучи обізнаним при задекларовані показники, їх підписав, після чого ОСОБА_3 подала їх до ДПІ у м. Нові Каховка.
Безпідставне включення ОСОБА_3 до складу валових витрат ТОВ "Південенерго" в 2006р. суми 829611грн., 2007р. - 1125836 грн., та 2008р. 1133750грн. по непроведеним у дійсності операціям з придбання робіт у приватних підприємців ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_4 призвело до заниження податку на прибуток підприємства ТОВ "Південенерго" в 2006р. в сумі 207402грн., за 2007р. 281459 грн. та за 2008р. - 283437,50 грн...
Новокаховським міським судом Херсонської області цивільний позов ДПІ у м Нова Каховка про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, був прийнятий до судового розгляду в рамках розгляду кримінальної справи, а ТОВ "Південенерго" та головний бухгалтер ТОВ "Південенерго" ОСОБА_3 були залучені у якості цивільних відповідачів по даній кримінальній справі.
12.02.2013р. постановою Новокаховського міського суду Херсонської області було винесено рішення по справі № 2117/1-32/11 про те, що ОСОБА_3 впродовж 2006-2008 років, будучи головним бухгалтером ТОВ "Південенерго", при здійснені фінансово - господарської діяльності підприємства своїми діями спричинила державі шкоду у вигляді фактичного ненадходження до бюджет) податку на прибуток підприємства в 2006р. в сумі 207402 грн., за 2007р. - 281459грн., та за 2008р. - 283437,50грн.
Тобто, своїми діями, які виразились в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у великих розмірах, ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.212 КК України.
Водночас, цивільний позов ДПІ у м. Нова Каховку до ОСОБА_3 та ТОВ "Південенерго" судом залишено без розгляду, з роз'ясненням ДПІ у м. Нова Каховка право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
В силу положень ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Тобто, за змістом ч.1 ст.1172 ЦК України правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.
Оскільки, гр. ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Південенерго" та несла службову відповідальність, якою була зобов'язана сплачувати своєчасно та в повному обсязі податки і збори до бюджетів усіх рівнів, тому, саме ТОВ "Південенерго" несе матеріальну відповідальність за шкоду, завдану державі у вигляді не надходження платежів до бюджету з податку на прибуток підприємств.
Підсудність справ адміністративним судам визначена ст.17 КАС України. В даному випадку орган ДПС пред'являє позов про відшкодування шкоди, порядок відшкодування якої передбачається нормами Цивільного кодексу України, зокрема ст.1166, 1172.
Таким чином, правовідносини між суб'єктом господарювання та суб'єктом владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 24.10.2011р., № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам")".
За резолютивною частиною позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача "кошти в рахунок відшкодування шкоди, завданої його працівником в дохід державного бюджету на рахунок № 31117009700012 в ГУДКСУ у Херсонській області, код ОКПО 38053504, МФО 852010, код призначення платежу 11021000, суму податку на прибуток приватних підприємств за період з 2006р. по 2008р. у розмірі 772298,50гр."
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що постанова суду у кримінальному судочинстві не є вироком, тому така постанова не є підставою для застосування ст.35 ГПК України щодо звільнення позивача від доказування обставин, викладених у позовній заяві, що обґрунтовані лише посиланням на встановлені обставини за постановою районного суду у кримінальній справі.
Окрім цієї постанови, яка не є належним джерелом за ст.35 ГПК України, за позовом не зазначено доказів стверджуваних підстав для стягнення коштів, а з огляду на ст.33 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, позивач не довів вимог.
Відповідач також зазначив, що, якщо за точкою зору позивача, у ТОВ "Південенерго" внаслідок дії працівника ОСОБА_3 утворився податковий борг з податку на прибуток в сумі, зазначеній ціною позову, то стягнення такого податкового боргу має відбуватися у адміністративному, а не господарському судочинстві.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на твердженні, що позов має розглядатися у господарському судочинстві, наводила пояснення з цього питання, що кореспондуються з викладенням описово-мотивувальної частини позовної заяви в частині твердження про підвідомчість справи господарському, а не адміністративному суду.
Представник відповідача при розгляді питання про підвідомчість спору висловив судження про підвідомчість справи адміністративному суду, так само як підвідомчі спори щодо стягнення податкового боргу, що виникає із зобов'язання нараховуваного органом державної податкової служби при тому, що таке зобов'язання власне підприємством своєчасно не декларувалось саме при виконанні трудових обов'язків бухгалтером. Несплата незадекларованого податку в строк (несплата з-за незадекларування), за логікою позивача у цьому позові, мала б завжди кваліфікуватися як спричинення шкоди бюджету у цивільних відносинах в розмірі несплаченого податку, спричиненої бухгалтером при виконанні трудових обов'язків у певному підприємстві, але, стягнення податкових зобов'язань у примусовому порядку має вчинятися в адміністративному, а не господарському судочинстві і у випадку, коли позивач таке податкове зобов'язання оцінює як шкоду.
По суті заявленого позову, як слідує з його викладення, процитованого судом в описовій частині цієї ухвали, позивач просить стягнути в дохід державного бюджету суму податку на прибуток приватних підприємств за період з 2006р. по 2008р. у розмірі 772298,50грн. як шкоду, заподіяну ОСОБА_3 - головним бухгалтером ТОВ "Південенерго" при виконанні трудових обов'язків.
У питанні про розмежування спорів між господарською та адміністративною юрисдикцією у випадках, коли за суб'єктивним складом учасників спір не виключається до підвідомчості судів однієї й іншої юрисдикції визначальним є природа відносин, в яких виник спір, галузь права, яка регулює спірні відносини.
Якщо відносини господарські - спір підвідомчий господарському суду, якщо відносини публічно-правового спору - спір підвідомчий адміністративному суду.
Зазначення позивачем за викладенням позовної заяви посилань на статті цивільного законодавства, що встановлюють загальні підстави для відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємства при виконанні трудових відносин, не змінює природи відносин, в яких виник спір, а саме, податкових відносин, відносин, що виникли у сфері справляння податків і зборів.
Ці відносини врегульовані податковим законодавством, зокрема, визначеним ст.3 Податкового кодексу України.
Спір, що виник у відносинах у сфері справляння податків і зборів, між Новокаховською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області та ТОВ "Південенерго" як платником податків щодо стягнення стверджуваного за позовом податку на прибуток за 2006р.-2008р. у сумі 772298,50грн., в т.ч. і при кваліфікації цього несплаченого податку як шкоди, заподіяної бухгалтером при виконанні трудових обов'язків, має ознаки публічно-правового та відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема його ст.3, 4, 17) підвідомчий адміністративному суду з врахуванням правил територіальної підсудності.
Такий спір не є господарським, не підвідомчий господарському суду відповідно до ст.12 ГПК України.
Суд зауважує, що у випадку, якщо б була правильною точка зору позивача у справі про підвідомчість, то і будь-який спір щодо стягнення з платника податків - суб'єкта господарювання, наприклад, податкового боргу, зобов'язання щодо якого визначались податковим органом, можна було кваліфікувати шкодою, спричиненою бухгалтером та керівником підприємства, які не задекларували податок, при виконанні трудових обов'язків, та за цією кваліфікацією стверджувати, що такий спір не є адміністративним, але така кваліфікація вже з усією очевидністю для позивача не є правильною.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Керуючись ст.86 ГПК України,
Припинити провадження у справі.
Повний текст ухвали
підписано 11.07.2014р.
Суддя В.В. Чернявський