"23" червня 2014 р.Справа № 921/396/14-г/16
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянув справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ .
до відповідача: Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль.
За участю представників сторін:
позивача: Старчик А.А.- головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи, довіреність № 14-90 від 18.04.2014 року.
відповідача: Миколайчук Н.Л. - юрисконсульт, доручення № 1031/01 від 13.05.2014 року.
Суть справи: Ухвалою суду від 11.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 23.06.2014 року на 09 год. 10 хв., керуючись п.п.2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" вул. Київська, 3а, м. Тернопіль про cтягнення суми основної заборгованості в розмірі 1680744 грн. 74 коп., суми на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 35912 грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 71889 грн. 84 коп. та пені у розмірі 184125 грн. 86 коп.
Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/2696-ТЕ-30 від 28.12.2012 року щодо дотримання строків оплати за поставлений природний газ.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.
18.06.2014 року від позивача до матеріалів справи надійшло заперечення № без номера, без дати (вх. № 11676 від 18.06.2014 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) на зменшення належних до стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, в якому просить суд, зокрема, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився.
20.06.204 року від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання № 1355/01 від 20.06.2014 року, в якому відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.
В ході розгляду справи представнику позивача та представнику відповідача роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.
28 грудня 2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", надалі "Продавець", з однієї сторони, та Обласним комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", надалі "Покупець", з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2696-ТЕ-30, у відповідності до пункту 1.1. розділу 1 якого "Постачальник" зобов'язується передати у власність "Покупцю" у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а "Покупець" зобов'язується прийняти і оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.
Згідно п. 2.1 р. 2 договору "Продавець" передає "Покупцеві" з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ в обсягом до 3355 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.):
МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг
січень712квітень171липень0жовтень183
лютий606травень0серпень0листопад485
березень545червень0вересень0грудень653
І кв.1863ІІ кв.171ІІІ кв.0ІV кв.1321
У відповідності до п.п. 3.1.2 п.3.1. р. 3 договору "Покупець" до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає "Продавцю" належним чином оформлену заявку, на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану повноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується "Продавцем" та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.
Як визначається, зокрема, в п. 3.3 р. 3 договору приймання-передача газу, переданого "Продавцем" "Покупцеві" у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно п. 3.4 р. 3 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, "Покупець" зобов'язується надати "Продавцеві" підписані і скріплені печатками "Покупця" та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна і вартість. "Продавець" не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути "Покупцеві" та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригінала акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно п. 5.2 р. 5 договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091,00 грн., без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати з а 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.
У п. 5.5 р. 5 договору визначається, що загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 3660305 грн., крім того ПДВ - 732061 грн., разом з ПДВ - 4392366 грн.
Згідно п. 6.1 р. 6 договору оплата за газ здійснюється "Покупцем" виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Як визначається в п. 11.1 р. 11 договору купівлі-продажу природного газу № 13/2696-ТЕ-30 від 28.12.2012 року, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
В подальшому між Сторонами до договору було укладено:
- додаткову угоду № 1 від 05.04.2013 року, згідно п. 1 якої сторони дійшли згоди, зокрема, по тексту договору слова "Обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" замінити словами "Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго ".
Як слідує з матеріалів справи, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в період з січня 2013 року по грудень 2013 року здійснила поставку природного газу відповідачу - Комунальному підприємству теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", згідно наступних актів приймання-передачі природного газу:
- від 31 січня 2013 року - 38,182 тис. куб. м. на суму 49987 грн. 87 коп.;
- від 31 січня 2013 року - 485,354 тис. куб. м. на суму 635425 грн. 46 коп.;
- від 31 січня 2013 року - 23,283 тис. куб. м. на суму 30482 грн. 10 коп.;
- від 28 лютого 2013 року - 25,505 тис. куб. м. на суму 33391 грн. 16 коп.;
- від 28 лютого 2013 року - 18,625 тис. куб. м. на суму 24383 грн. 86 коп.;
- від 28 лютого 2013 року - 345,675 тис. куб. м. на суму 452557 грн. 72 коп.;
- від 31 березня 2013 року - 368,422 тис. куб. м. на суму 482338 грн. 08 коп.;
- від 31 березня 2013 року - 21,643 тис. куб. м. на суму 28335 грн. 01 коп.;
- від 31 березня 2013 року - 26,360 тис. куб. м. на суму 34510 грн. 51 коп.;
- від 30 квітня 2013 року - 9,982 тис. куб. м. на суму 13068 грн. 43 коп.;
- від 30 квітня 2013 року - 167,697 тис. куб. м. на суму 219548 грн. 90 коп.;
- від 31 жовтня 2013 року - 170,492 тис. куб м. на суму 223208 грн. 14 коп.;
- від 31 жовтня 2013 року - 12,568 тис. куб. м. на суму 16454 грн. 03 коп.;
- від 30 листопада 2013 року - 247,064 тис. куб. м. на суму 323456 грн. 19 коп.;
- від 30 листопада 2013 року - 12,767 тис. куб. м. на суму 16714 грн. 56 коп.;
- від 31 грудня 2013 року - 411,950 тис. куб. м на суму 539324 грн. 94 коп.;
- від 31 грудня 2013 року - 19,762 тис. куб. м на суму 25872 грн. 41 коп. (належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі газу знаходяться в матеріалах справи).
Вказані акти приймання-передачі підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача.
Всього позивачем було поставлено відповідачу 2405,331 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 3 149 059 грн. 37 коп.
Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається із матеріалів справи відповідачем було допущене неналежне виконання договірних зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу природного газу № 13/2696-ТЕ-30 від 28.12.2012 р., а саме - було допущено прострочення термінів оплати за переданий природний газ, станом на 02.04.2014 року сума основного боргу відповідача склала 1 680 744 грн. 74 коп. (з врахуванням часткової оплати боргу 01.04.2014 року).
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У клопотанні № 1355/01 від 20.06.2014 року відповідач зазначив, зокрема, що підприємство отримувало природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) відповідно до укладеного з Публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" договору № 13/2696-ТЕ-30 купівлі-продажу від 28.12.2012 р., але у зв'язку із важким фінансовим становищем, оплати за отриманий природний газ здійснювались не в повній мірі, оскільки населення, в свою чергу, погашає заборгованість не вчасно, також однією із причин є неповне відшкодування місцевими бюджетами збитків, завданих різницею в тарифах на послуги з теплопостачання, тому і виникла заборгованість в сумі 1680744 грн. 74 коп.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про оплату за переданий природний газ, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача - 1 680 744 грн. 74 коп. основного боргу підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем, у відповідності зі ст.ст.33, 34 ГПК України, належними і допустимими доказами, не суперечать нормам чинного законодавства, умовам договору та не заперечуються відповідачем.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В п.7.2 р. 7 договору купівлі-продажу природного газу № 13/2696-ТЕ-30 від 28.12.2012 року сторони передбачили, що у разі невиконання "Покупцем" умов пункту 6.1. цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити "Продавцю", крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий природний газ, позивачем нарахована відповідачу пеня (по актах приймання-передачі природного газу окремо починаючи з дати виникнення заборгованості(п.6.1. р.6 договору- 14-те число місяця, наступного за місяцем поставки газу) по дату оплати 01.04.2014 року ) в сумі 184125 грн. 86 коп.
Судом здійснено перерахунок суми пені згідно подвійної облікової ставки Національного банку України, по кожному акту прийому-передачі окремо. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 184125 грн. 86 коп. пені підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи).
У Відзиві № 1255/01 від 11.06.2014 року на позовну заяву відповідач зазначив, зокрема, що згідно з договором підприємство отримувало природній газ для вироблення теплової енергії для надання населенню послуг з централізованого постачання теплової енергії; під словом "населення" слід розуміти громадян, які проживають у будинках житлового фонду або приміщеннях (гуртожитках), що перебувають у їх відособленому користуванні та вносять плату за комунальні послуги по затверджених тарифах; вказує, що населення, для якого надаються зазначені послуги, своєчасно не оплачує одержані належної якості послуги, що у свою чергу призводить до виникнення заборгованості перед підприємством, а при стягнення заборгованості населенню не нараховуються штрафні санкції за порушення термінів оплати отриманої послуги; зазначені обставини, а також важкий фінансовий стан підприємства є однією з суттєвих причин несвоєчасної оплати за виникнення заборгованості за спожитий природний газ; просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.
У Клопотанні № 1355/01 від 20.06.2014 року відповідач зазначає, зокрема, що Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України просить зменшити розмір нарахованих Публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" штрафних санкцій, оскільки береться до уваги не лише ступінь виконання зобов'язання, а також майновий стан боржника та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, а саме:
- підприємство отримувало природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) відповідно до укладеного з Публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" договору № 13/2696-ТЕ-30 купівлі-продажу від 28.12.2012 р., але у зв'язку із важким фінансовим становищем, оплати за отриманий природний газ здійснювались не в повній мірі, оскільки населення, в свою чергу, погашає заборгованість не вчасно, також однією із причин є неповне відшкодування місцевими бюджетами збитків, завданих різницею в тарифах на послуги з теплопостачання, тому і виникла заборгованість в сумі 1680744 грн. 74 коп.;
- оскільки нарахування плати населенню за надані послуги з централізованого опалення здіснювалось за тарифами на теплову енергію для населення, які були встановлені Національною комісією регулювання електроенергетики України та тарифами, які були встановлені органами місцевого самоврядування на послуги з централізованого опалення, різниця між фактичними витратами на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та фактичними нарахуваннями за неї відшкодовується державою, але погашення заборгованості з різниці в тарифах відшкодовується із значною затримкою;
- на сьогоднішній день (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 30 "Деякі питання надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування") передбачається погашення заборгованості в сумі 1680744 грн. 74 коп. за одержаний пиродний газ згідно з договором № 13/2696ТЕ-30 від 28.12.2012 р., що підтверджується протоколом № 13 від 06 травня 2014 року засідання Тернопільської обласної територіальної комісії з погашення заборгованості згідно ст. 2 Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" щодо узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах з централізованого опалення, що надане населенню підприємством;
- наявна дебіторська заборгованість населення за отримані послуги теплопостачання, складає 2 989 468 грн. 62 коп. станом на 01.01.2014 р.;
- у зв'язку із зазначеними причинами та важким фінансовим становищем підприємство невчасно здійснювало оплати за отриманий газ, тому просить зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.
У Запереченнях № без номера, без дати (вх. № 11676 від 18.06.2014 р.) на зменшення належних до стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору позивач зазначив, зокрема, що вважає викладені доводи є необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу суду, а є лише засобом для уникнення відповідальності за невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу у повному обсязі з огляду на такі обставини:
-підписуючи уповноваженими особами договір купівлі-продажу природного газу та відповідно в подальшому скріплюючи його печатками підприємства, відповідач чітко розумів всю юридичну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору ( в даному випадку п. 7.2 договору щодо нарахування пені);
- відповідач не надав протоколу розбіжностей та не визнав даний пункт договору в судовому порядку недійсним, а тому він повністю погодив всі його умови та відповідно взяв на себе господарські зобов'язання;
- відповідачем не було надано жодного доказу, який би вказував на наявність виняткових обставин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами; оскільки виняткові обставини у відповідача відсутні, суд не має право зменшувати розмір нарахованої пені;
- зазначає, що при вирішенні питання щодо зменшення пені суд повинен об'єктивно оцінити, чи є дані випадки винятковими, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення;
- стверджує, що у зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до умов договору та неповністю розрахувався за поставлений природний газ, позивач правомірно нарахував пеню та штраф у зазначених у позовній заяві розмірах;
- просить суд звернути увагу на наявність важливої імперативної вимоги, встановленої ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, а саме обов'язок суду дослідити не лише майнові, але й інші інтереси сторін. що заслуговують на увагу;
- суд повинен прийняти до уваги не лише негативні наслідки, які настануть у відповідача, а і негативні наслідки, спричинені ПАТ НАК "Нафтогаз України" від прострочення виконання зобов'язання відповідача, а також зменшення розміру штрафних санкцій;
- нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобов'язанням за договором купівлі-продажу природного газу, оскільки сума основної заборгованості була непогашеною на момент звернення до господарського суду і нарахування штрафних санкцій не є надмірно великими.
У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Як визначається в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", з наступними змінами, зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.
Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України).
Отже, зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (пені), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені відповідач навів ту обставину, що Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" отримувало природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, творчими колективами, наявністю дебіторської заборгованості населення за отримані послуги з теплопостачання, не вчасним відшкодуванням державою різниці в тарифах на теплову енергію. Також відповідач зазначає про наявність дебіторської заборгованості населення за отримані послуги теплопостачання в сумі 2989468 грн. 62 коп. станом на 01.01.2014 р. Разом з тим, жодних письмових доказів на підтвердження наявності такої дебіторської заборгованості населення відповідач не надав.
Також відповідач на підтвердження заборгованості населення надав судові накази про стягнення з фізичних осіб заборгованості за спожиту теплову енергію,які видані районними судами. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження періоду виникнення такої заборгованості фізичних осіб за спожиту теплову енергію відповідач не надав.
Крім того, відповідач, як "Покупець" за договором №13/2696-ТЕ-30 від 28 грудня 2012 року купівлі-продажу природного газу прийняв на себе зобов'язання здійснювати оплату за отриманий природний газ на умовах цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив умови договору №13/2696-ТЕ-30 від 28 грудня 2012 року купівлі-продажу природного газу в частині своєчасної оплати за поставлений йому природний газ (п. 6.1 р. 6 договору) -часткову оплату здійснив лише 01.04.2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі Звітів про фінансові результати за 2013 рік позивача та відповідача, сторони понесли збитки у 2013 році. А, відтак, позивач також перебуває у складному матеріальному становищі.
Суд вважає за необхідне зазначити також, що нараховані позивачем штрафні санкції -пеня не є надмірно великими в порівнянні з сумою основної заборгованості за природний газ (1680744 грн. 74 коп - сума основного боргу, а сума пені складає - 184125 грн. 86 коп., тобто 10,9 % від усієї суми заборгованості.
Жодних документів, які б свідчили про важке фінансове становище відповідача (відсутність коштів на рахунках і т.д.) відповідачем не подано.
Ухвалою суду від 11.06.2014 року від відповідача суд витребовував: письмові докази на підтвердження наявності виняткового випадку для зменшення розміру пені.
Заявником не надано суду доказів на підтвердження винятковості випадку для зменшення розміру пені.
А, отже, суд не вбачає, що в даній ситуації (важкий фінансовий стан, зазначений заявником в клопотанні), має місце винятковий випадок, як того вимагає чинне законодавство, для зменшення розміру пені.
В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 71889 грн. 84 коп. - 3% річних за період з 14.02.2013 року по 02.04.2014 року по актах приймання-передачі природного газу окремо взявши в сукупності вартість поставленого газу за певний місяць (розрахунок 3% знаходиться в матеріалах справи).
Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 71889 грн. 84 коп. - 3% річних, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, що становить 35912 грн. 82 коп., яка нарахована за період : лютий 2013 року - лютий 2014 року.
Судом здійснено перерахунок сум, на яку збільшився борг наслідок інфляційних процесів. За результатами здійсненого перерахунку, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 35871 грн. 18 коп. - суми, на яку збільшився борг наслідок інфляційних процесів, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 41 грн. 64 коп. суми, на яку збільшився борг наслідок інфляційних процесів слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353590 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720:
- 1680744 грн. 74 коп. основного боргу;
- 184125 грн. 86 коп. пені;
- 71889 грн. 84 коп. - 3% річних;
- 35871 грн. 18 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів,
- 39452 грн. 63 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3.В решті позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.
Дата підписання: 01 липня 2014 року
Суддя С.О. Хома