Справа № 752/5008/14-ц
Провадження № 2/752/3131/14
Іменем України
заочне
09.07.2014 року Голосіївський суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Фаренюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , спричиненох внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди , спричиненої внаслідок ДТП мотивуючи свої вимоги тим , що йому на праві приватної власності належить автомобіль «Пежо« держ.знак НОМЕР_3 .
08 липня 2013 року о 10.40 годин він керував вказаним автомобілем по вул.Володимирська в м. Києві, де сталася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем «Ніссан" держ.знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2. , яка під час руху заднім ходом , не впевнилася в безпеці руху , в результаті чого здійснила наїзд на автомобіль позивача "Пежо " держ.знак НОМЕР_3 . Після скоєння наїзду водій ОСОБА_2 покинула місце пригоди .Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху .
Внаслідок вказаного ДТП позивачу по справі були спричинені матеріальні збитки в розмірі 12391,17 грн. ,моральної шкоди в розмірі 2000.00 грн. .
В судове засідання представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та повним підтриманням позову .
Відповідач до суду повторно не з»явилася , судом про дату судового засідання повідомлена належним чином та у встановлений законом термін .Причина її неявки суду невідома.
На підставі наявних в справі доказах суд ухвалив провести заочний розгляд справи .
Дослідивши матеріали справи вважаю , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України , майнова шкода ,завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи ,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала .
У відповідностідовимогст.1187 ЦК України , шкода , завдана джерелом підвищеної небезпеки ,відшкодовується особою , яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом .
Як достовірно встановлено в судовому засіданні автомобіль «Пежо » д.з.НОМЕР_3 знаходиться в володінні позивача по справі та підставі свідоцтва про реєстрацію ;
В судовому засіданні достовірно встановлено , що 08 липня 2013 року о 10.40 годин він керував вказаним автомобілем по вул.Володимирська в м. Києві, де сталася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем «Ніссан" держ.знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2. , яка під час руху заднім ходом , не впевнилася в безпеці руху , в результаті чого здійснила наїзд на автомобіль позивача "Пежо " держ.знак НОМЕР_3 . Після скоєння наїзду водій ОСОБА_2 покинула місце пригоди .Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху .
Дана обставина стверджується матеріалами адміністративної справи за № 752/14061/13-а та постановою суду від 29.08.2013 року Голосіївського районного суду м. Києва (а.с.7);
У відповідності до Висновку № 21/10-ТЗ про вартість матеріального збитку ,завданого пошкодженням транспортного засобу від 25 жовтня 2013 року (а.с.8-12) , вартість матеріального збитку , завданого внаслідок ДТП , власнику автомобіля «Пежо « д.з НОМЕР_3 , складає 12391 ,17 грн. .
За наведеного вище суд вважає вищевказаний Висновок та постанову Голосіївського районного суду м. Києва ,належними та допустими доказами на підтвердження вини відповідача в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди .
Вказані докази відповідають сукупності інших письмових доказів по справі .
Відповідно до ч.2,3 ст.10 ЦПК України ,сторони та інші особи ,які беруть участь у справі , мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості . Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень .
Відповідач до суду повторно не з"явилася , не надала суду жодного доказу на спростування своєї вини в скоєнні ДТП .
З урахуваням зібраних по справі доказів в їх сукупності суд дійшов висновку , що саме ОСОБА_2 з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригода , в зв"язку з порушенням нею вимог Правил дорожнього руху , повинна нести відповідальність за завдану шкоду .
За наведеного вище вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди обґрунтовані , оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено , що з вини відповідача позивачу спричинено матеріальну шкоду , яка підлягає стягненню з відповідача .
У відповідності до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода , завдана громадянину неправомірними діями , відшкодовуються особою , яка заподіяла шкоду .
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про відшкодування моральної ( немайнової шкоди ) від 31.03.1995 року № 4 із наступною змінами " під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ , заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб . Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати , зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав , у порушенні нормальних життєвих зв"язків через неможливість продовження активного громадського життя , порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ .
Таким чином відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав .
В судовому засіданні достовірно встановлено , що позивач по справі відчув негативні емоції , моральні переживання та дискомфорт , внаслідок вказаної ДТП. Був вимушений втрачати особистий та робочий час для вирішення питань , пов"язаних із захистом своїх прав , що порушило його звичний спосіб життя .
З урахуванням викладеного , суд вважає , що внаслідок вчинення ДТП , з вини відповідачів , позивачу було заподіяно моральну шкоду , яка має бути відшкодована відповідачем по справі в розмірі 2000,00 грн. .
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача по справі на користь позивача необхідно стягнути 243,60 грн. сплаченого судового збору та 900,00 грн. витрат на проведення експертизи .
Керуючись ст.1166,1168,1187 ЦК України , ст. ст. 212-215,226 ЦПК України ,-
Вирішив :
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , спричиненох внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мурманська , Росія , проживаючої в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 12391,17 грн. ( дванадцять тисяч триста дев"яносто одна гривня ,17 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мурманська , Росія , проживаючої в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн. ( дві тисячі гривень ) .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мурманська , Росія , проживаючої в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 судових витра в розмірі судового збору 243,60 грн. та 900,00 грн. витрат на проведення експертизи , а всього 1143,60 грн. ( одна тисяча сто сорок три гривні 60 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Заочне рішення може бути переглянуте судом ,який його ухвалив за письмовою заявою відповідача по справі .
Суддя :