Справа № 455/2161/13-ц
Провадження № 2/455/135/2014
Іменем України
04 червня 2014 року Старосамбірський
районний суд Львівської області
у складі: головуючої - судді Лойзик М.В.
при секретарі Бобельській Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Стрілківської сільської ради Старосамбірського району, треті особи - Старосамбірська дер-жавна нотаріальна контора, Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації, про визнання недійсним договору дарування та ска-сування державної реєстрації, скасування рішення виконавчого комі-тету Стрілківської сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, визнання права власності на нерухоме майно,
12.12.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із цим позовом посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 27.01.1989 року, а ОСОБА_2 з 1992 року проживали у житлово-му будинку АДРЕСА_1, що відносився до робітничого двору і на підставі рішення Стрілківської сільської ради від 02.02.1995 року був зареєстрований на праві власності у рівних частках за батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та бабою ОСОБА_5. Крім них у цьому будинку проживав їх син ОСОБА_6 та мати ОСОБА_1 - ОСОБА_7.
01.12.1995 року цей будинок був повністю знищений вогнем. На той час баба ОСОБА_5 померла, а ОСОБА_4, як влас-ник будинку отримав страхівку і разом із дружиною ОСОБА_7 пішов на квартиру до сусудів, вони ж - позивачі, залишилися прожи-вати у однокімнатній господарській споруді, яку переобладнали під житло.
Весною 1996 року між ними - позивачами, як подружжям з одного боку і ОСОБА_4 та ОСОБА_7, як подружжям з іншого боку, була досягнута усна домовленість про спільне будівництво но-вого будинку на місці згорілого, на дві сім'ї. До кінця 1996 року новий будинок був збудований і ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вселилися у свою частину, а інша частина будинку, яка за домов-леністю належала їм (позивачам) із-за відсутності коштів не була закінчена і вони надалі проживали в однокімнатній господарській будівлі, до якої з часом добудували ще одну кімнату. Незважаючи на те, що вони з подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали у різних будівлях, проте поділу не робили, проживали спільною сім'єю, вели спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а вони і надалі прожи-вали однією сім'єю із ОСОБА_7
Проте на початку 2013 року ОСОБА_3 - сестра ОСОБА_1 заявила, що вони у господарстві нічого не мають і відкрито почала чинити їм перешкоди в користуванні житловим будинком.
18.05.2013 року довідалися, що на підставі рішення виконкому Стрілківської сільської ради від 24.07.2002 року ОСОБА_4 28.10.2004 року було видано свідоцтво про право власності на ново-збудований житловий будинок АДРЕСА_1, який він 23.11.2004 року подарував ОСОБА_3, хоч витяг з реєстру Самбірським МБТІ 28.10.2004 року видавався для оформлення договору довічного утримання.
Враховуючи, що ОСОБА_4 не був одноосібним власником будинку, що зводився за домовленістю для двох сімей, то рішення виконкому Стрілківської сільської ради від 24.07.2002 року про оформлення за ним права власності на будинок, є незаконним і під-лягає скасуванню, а свідоцтво про право власності на будинок слід визнати недійсним.
Що стосується договору дарування будинку, то оскільки ОСОБА_4 мав намір укласти договір довічного утримання, але нав-мисно та цілеспрямовано був введений ОСОБА_3, яка видала дого-вір дарування за договір довічного утримання, в оману щодо природи правочину, тому такий також слід визнати недійсним.
Просили також визнати за ними право власності на житловий бу-динок АДРЕСА_1.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позо-вні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечила посилаючись на те, що хоч її брат ОСОБА_1 і проживав із своєю дружиною ОСОБА_2 у літній кухні робітничого двору їх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_7, проте спільного господарства з батьками не вів, так як між ними були напружені стосунки через те, що він залишив свою першу сім'ю. Коли згорів житловий будинок, брат залишився у літній кухні, а батьки змушені були іти на квартиру. Жодних домовленостей про спільне будівництво нового будинку між батьками і позивачами не було і участі у будівництві ні коштами, ні матеріалами, ні навіть працею вони не приймали. Будинок з одним входом, з одної кухні, двох кімнат і кладовки зводився для однієї сім'ї на заощадження батьків, страхове відшкодування за згорілий будинок та допомогу від громади. Батьки віддали братові частину своєї земельної ділянки для будівництва власного житлового будинку, але він тільки добудував собі кімнату до літньої кухні. Батьки за життя так і не дали згоди на реєстрацію у їх господарстві ОСОБА_2 Брат погано ставився до батьків, були випадки, що навіть бив їх, а вона постійно допомагала їм, підтримувала і вони вирішили подарувати їй свій будинок. Вона забезпечена житлом і не має потре-би у батьківському будинку, але не може зневажити волю батьків, тому прийняла дар, проте не заперечує, щоб позивачі продовжували проживати у зайнятій ними літній кухні, тільки б не чинили їй перешкод у догляді за будинком. Просила в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.
Представник Стрілківської сільської ради Солдан В.І. проти по-зову заперечив за безпідставністю позовних вимог.
Представники третіх осіб - Старосамбірської нотаріальної кон-тори та Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з'явилися, але це не перешкоджає вирішенню спо-ру, оскільки були належно повідомлені про дату, час і місце судово-го засідання.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець села Стрілки Старосамбірського району, батьками якого у свідоцтві про народження (а.с.9) записані ОСОБА_4 та ОСОБА_7, зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 Старосамбірського району (а.с.6,7); ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка села Велика Волосянка Старосамбірського району, зареєстрована у селі Велика Волосянка з 03.12.1981 року (а.с.8), одружилися 01.12.1994 року (а.с.10).
У відповідності з рішенням виконкому Стрілківської сільської ради № 8 від 02.02.1995 року було оформлено право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 (група гос-подарства - робітничий двір) на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частинах.
Згідно довідки-характеристики № 83 від 27.02.1995 року (а.с.64) будинковолодіння АДРЕСА_1, складалося із житлового будинку 1927 року побудови з трьох кімнат і однієї кухні, літньої кухні, стайні, стодоли, навісу, туалету. колодязя, огорожі.
За заповітом, посвідченим 02.12.1993 року, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті належну їй на праві особистої власності 1/2 частину будинку у селі Стрілки Старосамбірського району заповіла ОСОБА_7 (а.с.93).
Згідно довідки № 563 від 08.06.1995 року (а.с.93 зворот) ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, до дня смерті проживала у будинку АДРЕСА_1.
Довідкою в.о.начальника Старосамбірського РВ ГУ ДСНС України у Львівській області (а.с.56) підтверджений факт пожежі у житловій будівлі ОСОБА_4 у селі Стрілки Старосамбірського району 30.12.1995 року, в результаті пожежі вогнем знищено цілий житловий будинок.
Рішенням виконкому Стрілківської сільської ради № 40 від 26.10.2001 року ОСОБА_4 був даний дозвіл на перебудову будинку який згорів по АДРЕСА_1 з передачею безкоштовно в приватну власність земельної ділянки площею 0.28 га для обслуговування житлового будинку.
21.11.2001 року головним архітектором був погоджений проект забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 на підставі рішення від 26.10.2001 року (а.с.35).
24.07.2002 року виконком Стрілківської сільської ради, розглянувши заяву ОСОБА_4, записи погосподарської книги, матеріали Самбірського МБТІ, вирішив оформити право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.36).
30.08.2002 року на підставі цього рішення ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.37).
23.11.2004 року ОСОБА_4, за згодою дружини ОСОБА_7, зареєстрованою за реєстром № 2611, уклав договір дарування, посвідчений державним нотаріусом Старосамбірської державної нотаріальної контори, яким житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, земельні ділянки, передані для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель - 0.25 га та для ведення особистого селянського господарства - 0.3429 га, подарував ОСОБА_3
Ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог і заперечень.
Позивачі, вимагаючи скасування рішення виконавчого комітету Стрілківської сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1, визнання недійсним договору дару-вання ОСОБА_4 цього будинку та скасування його державної реєстрації, визнання права власності на будинок за ними мотивують ці вимоги існуванням між ними та ОСОБА_4 і ОСОБА_7 домовленості на спільне будівництво житлового будинку для двох сімей, отже зобов'язані довести факт існування такої домовленості та факт спільного будівництва спірного житла.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши докази суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 показав, що після пожежі мати була в лікарні, а нині покійний батьків брат ОСОБА_8 та також уже покійний племінник ОСОБА_9 обговорювали питання відновлення будинку, і ОСОБА_8 за-пропонував збудувати будинок для двох сімей - його та батькової.
Односельчани збирали гроші на будівництво і всі говорили, що нова хата будується для двох сімей.
Він грошей на будівництво не давав, так як із-за хвороби не працював, а дружина перебувала у відпістці по догляду за дитиною, тому грошей не мали, але допомагав у веденні всіх будівельних ро-біт, гасив вапно, їздив до лісу.
Про кількість і вартість матеріалів, використаних на будівни-цтво будинку йому не відомо, оскільки за все платила мати із стра-хової суми, власних заощаджень та зібраних громадою коштів. Вона ж готувала майстрам їжу.
Свдіки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 показали, що все село збирало гроші на відновлення згорілого будинку ОСОБА_4 і всі говорили, що будують хату для ОСОБА_1 і для його батьків.
Аналіз цих показань дає підстави прийти до висновку, що части-на громадян села Стрілки вважала, що ОСОБА_1 будують на місці згорілого будинку новий для двох сімей. Проте жоден із свідків не ствердив факту домовленості між сім'ями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з одного боку та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з іншого боку, на спільне будівництво житлового будинку для двох сімей.
Дійсні ж обставини і взаємовідносини цих двох сімей спросто-вують існування такої домовленості, зокрема:
Із показань свідка ОСОБА_14 відомо, що після пожежі позивачі ОСОБА_1 залишилися проживати у літній кухні біля зга-рища. а батьки ОСОБА_1 змушені були проживати спочатку у дочки ОСОБА_3, а потім квартирували у її господарстві. Під час буді-вельних робіт мати ОСОБА_7 сама готувала їжу майстрам на подвір'ї.
Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 показали, що батьки ОСОБА_1 перебували у неприязних відносинах із сім'єю ОСОБА_1
Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 показали, що буду-вали будинок ОСОБА_4, наймали їх на роботу і розраховувалися з ними батьки. ОСОБА_1 бачили на будові по одному разу. Обіди готувала сама ОСОБА_7, ОСОБА_2 на будові не бачили. Будинок будувався на один вхід.
У суду нема підстав сумніватися у істинності показань цих свідків, оскільки вони частково визнаються позивачами, підтверджу-ються дослідженими судом документами.
Оскільки між сім'ями ОСОБА_4 батьків та позивачів були неприязні відносини, у зв'язку з чим батьки навіть не дозволили ОСОБА_2 зареєструватися у їх будинку; ОСОБА_1 показав, що скаржився на поведінку батьків і на підтвердження цього надав лист народного депутата (а.с.94); ОСОБА_4 та ОСОБА_7 скаржилися на ОСОБА_1 до Старосамбірського РВ УМВСУ у Львівській області з приводу нанесення їм тілесних ушкод-жень (а.с.65-68), то очевидно, що між ними не могло бути спільної домовленості на спільне будівництво житлового будинку для двох сімей.
Відсутність домовленості на спільне будівництво житлового будинку для двох сімей підтверджується також тими фактами, що земельна ділянка для будівництва виділялася ОСОБА_4, проект забудови, будівельний паспорт були оформлені на ОСОБА_4, згідно технічного паспорта будинок розміром 10 на 8 метрів, з одним входом, однією кухнею, однією кладовкою та на дві кімнати, збудований згідно показань сторін на старому фундаменті. Після завершення будівництва позивачі більше 10 років не вселилися до цього будинку, а продовжували проживати у літній кухні, до якої добудували ще одну кімнату.
У зв'язку з недоведеністю позивачами факту існування спільної з батьками домовленості на спільне будівництво житлового будинку для двох сімей, підстави для визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на збудований ОСОБА_4 на відведениій для цієї цілі земельній ділянці житловий будинок - відсутні.
У відповідності з положеннями ст.328, 380 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власни-ком цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завер-шення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно зі ст.317 ЦК України власникові належать права воло-діння, користування та розпоряджання своїм майном.
Наведене свідчить, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у встановленому законом порядку набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, на земельні ділянки, розпорядився цим майном, подарувавши ОСОБА_3 і за його життя це його право власності та право розпоряджатися своїм майном більше 10 років ніким не оспорювалося, отже підстави для скасування рішення виконавчого комітету Стрілківської сільської ради, визнання недій-сним свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1, визнання недійсним договору дарування ОСОБА_4 цього будинку та скасування його державної реєстрації, також відсутні, тому в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід відмовити.
А тому, керуючись ст.10,11,60,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.317, 331 ЦК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні вимог про:
- скасування рішення виконавчого комітету Стрілківської сіль ської ради Старосамбірського району Львівської області № 34 від 24.07.2002 року про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в селі Стрілки на ім'я ОСОБА_4;
- визнання недійсним свідоцтва про право власності на жит-ловий будинок по АДРЕСА_1 за реєстраційним номером 8140233;
- визнання недійсним договору дарування від 23.11.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Старосамбірської держав-ної нотаріальної контори Ридзак Л.К., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3;
- визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на житловий бу-динок по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд на протязі 10 днів з часу його проголошення.
Суддя