Справа № 464/5128/14-ц
пр.№ 2/464/1292/14
заочне
23.06.2014 Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Шашуріної Г.О.,
за участю секретаря Причини О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22 545,80 грн. за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору від 08.10.2008 року відповідач отримала кредит у розмірі 3 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 20.03.2014 року має заборгованість 22 545,80 грн., яка складається з наступного: 3 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 11 066,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6 930,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1 049,80 грн. - штраф (процентна складова).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, належним повідомлялася про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, заяв про можливість розгляду справи за її відсутності від відповідача не надходило. Також, відповідач надала письмові заперечення на позов, згідно з якими споживчий кредит отримано нею 08.10.2008 року та від вказаної дати минуло 5 років та 6 місяців, що свідчить про сплив трирічного терміну позовної давності. Просила застосувати наслідки спливу позовної давності та в задоволенні позову відмовити.
Враховуючи наведене та відсутність заперечень зі сторони представника позивача, суд вважає за можливе на підставі ст. 224 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного 08.10.2008 року договору ЗАТ «А-Банк», правонаступником якого є позивач, надав відповідачу кредит у розмірі 3 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою між нею та банком становить договір. Наведене підтверджується підписом відповідача у заяві.
При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору
Судом встановлено, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання, прийняті нею за умовами кредитного договору. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 20.03.2014 року має заборгованість 22 545,80 грн., яка складається з наступного: 3 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 11 066,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6 930,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Проте, відповідач умови договору не виконав та кошти за договором кредиту не повертав.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 6.6. Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Відповідно до п. 8.6. Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору розмір неустойки за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несплату процентів становить: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1 049,80 грн. - штраф (процентна складова).
Нормами ст.ст. 256, 257 визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому, згідно зі ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до приписів ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з положеннями Умов надання банківських послуг під час терміну дії карти тримач повинен щомісячно сплачувати мінімальні обов'язкові платежі. Дані платежі розраховуються як сума овердрафту та суми щомісячного платежу, який складається з нарахованих до сплати відсотків та частини заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 5.2. Умов надання банківських послуг у разі порушення тримачем карти вимог чинного законодавства України чи умов даного договору чи у випадку виникнення овердрафту банк має право зупинити виконання розрахунків за картою або визнати карту недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З огляду на те, що відповідач прострочила погашення мінімального обов'язкового щомісячного платежу по кредиту та нарахованих відсотках 28.11.2008 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, у позивача саме з цієї дати виникло право вимоги дострокового виконання відповідачем боргових зобов'язань з повернення кредиту, передбачене п. 5.2. кредитного договору. Відтак, саме з цієї дати розпочався перебіг строку позовної давності.
Натомість, позивач звернувся до суду з вказаним позовом 26.05.2014 року, тобто з пропуском загального трирічного строку позовної давності для вимог про стягнення заборгованості, а також спеціального річного строку давності для вимог про стягнення неустойки.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Роз'ясненнями, наданими в п. 31 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.
У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Відповідач у письмовій заяві наполягала на застосуванні наслідків спливу строку позовної давності. Позивач не просив суд поновити строк звернення до суду з вказаним позовом та не навів поважних причин пропуску строку давності. Не встановлені такі причини і судом в ході розгляду справи.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 261, 267, 525, 526, 530, 543, 546, 549, 553, 554, 611, 625, 634, 1048 - 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 88, 208-210, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення або отримання його копії.
Суддя: