Єдигий унікальний номер 448/785/14-а
Провадження № 2-а/448/45/14
03.07.2014 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:
головуючого - судді Борисенко В.В.
при секретарі - Мриц Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мостиська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ з обслуговування Мостиського району ГУМВСУ у Львівській області Буця Ігоря Миколайовича з участю третьої особи - Управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області - про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
10.06.2014 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, 04.06.2014 року через пошту він отримав постанову серії ВС1 № 102263 від 20.05.2014 року, винесену ст. інспектором ВДАІ Буць І.М., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.
Вказував, що суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, являються посадові особи, однак стверджує, що начальник дільниці відокремленого підрозділу, ким являється він, до категорії посадових (службових) осіб не відноситься, так як жодних організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків не виконує, а тому вважає спірну постанову незаконною.
З огляду на наведене, просив суд скасувати постанову в справі про адміністративне стягнення серії ВС1 № 102263 від 20.05.2014 року, а справу закрити за реабілітуючими обставинами.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити, пояснивши, що він не являється посадовою особою у відповідності до власної посадової інструкції та методичних рекомендацій щодо правового захисту працівників залізниці з приводу застосування до них адміністративних стягнень, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП є незаконним.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі.
Представник третьої особи - Управління ДАІ у Львівській області Стецура У.Б. в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на те, що позивач звернувся в суд із даним позовом лише з метою уникнення притягнення його до адміністративної відповідальності.
Свідки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали аналогічні між собою пояснення, а саме вказали, що того дня йшли попри Мостиський РВ, як їх було покликано бути свідками, а тому підтверджують, що дійсно позивач у їхній присутності відмовився від підпису в протоколі та вийшов з приміщення, взявши з собою якісь документи, які він читав.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВС1 № 102263 від 20.05.2014 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП, з тих підстав, що 30.04.2014 року біля 10 год. 00 хв. такий, будучи посадовою особою відповідальною за належне утримання залізничних переїздів ПЧ-1, які знаходяться на території Мостиського району Львівської області, не вжив заходів для належного їх утримання, чим порушив вимоги п.1.5 Правил дорожнього руху та ст.ст.9, 12 Закону України «Про дорожній рух».
Згідно положення ч.1 ст.140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спір між сторонами виник з тих причин, що позивач не згідний із вказаною постановою, так як вважає, що він не являється суб'єктом даного правопорушення, ссилаючись на положення посадової інструкції відносно посади, яку він обіймає, а саме - начальника виробничої дільниці №3, затвердженої начальником ВП «Львівська дистанція колії» Ковальчуком С.В. від 14.10.2009 року, а також методичних рекомендацій щодо правового захисту працівників залізниці з приводу застосування до них адміністративних стягнень органами Державтоінспекції МВС України за порушення або невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні залізничних переїздів № НПЕ-10/117 від 01.06.2009 року.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення. Поряд з цим, ч.2 ст.71 КАСУ встановлено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посадові особи - фізичні особи, які займають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях (юридичних особах - платників податків) незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
У відповідності до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 року, організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
З посадової інструкції позивача, а саме - посадової інструкції начальника виробничої дільниці №3 ОСОБА_1, затвердженої начальником ВП «Львівська дистанція колії» Ковальчуком С.В. від 14.10.2009 року, вбачається наступне.
Згідно п.6 кваліфікованими вимогами до займаної позивачем посади є вища освіта І-ІІ рівнів акредитації, а також необхідні професійні знання та досвід керівництва, так як, у відповідності до п.п.7.1 в своєму розпорядженні (підпорядкуванні) він має шляхових майстрів, бригадирів колії, монтерів колії, чергових по переїзду, техніка дільниці, помічників шляхових майстрів, розподілювача робіт, майстра укріпленої бригади.
Згідно п.п.1.3 - 1.6 здійснює керівництво виробничою дільницею, забезпечує виконання дільницею планових завдань по ремонту і потічному утриманню колії при високій якості і зниженні вартості робіт, безпосередньо керує роботами, передбаченими відповідними інструкціями, своєчасно встановлює виробничі завдання околоткам та укріпленій бригаді.
Згідно п.п.4.4 несе відповідальність зокрема за безпеку дорожнього руху.
Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затвердженими постановою КМ України від 30.03.1994 року № 198, встановлено, що ремонт і утримання залізничних переїздів у межах смуги відчуження залізниць здійснюється власниками залізничної колії або уповноваженими ними органами.
З актів комісійного обстеження залізничних переїздів від 30.04.2014 року, вбачається, що комісією у складі працівників залізниці та інспекторів ДАІ було проведено обстеження залізничних переїздів та виявлено ряди недоліків щодо належного утримання таких, на підставі чого ст. інспектором ДАІ Буць було складено протокол серії АБ2 № 325152 від 07.06.2014 року та 20.05.2014 року винесено спірну постанову.
Суд не бере до уваги, посилання позивача на методичні рекомендації щодо правового захисту працівників залізниці з приводу застосування до них адміністративних стягнень органами Державтоінспекції МВС України за порушення або невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні залізничних переїздів № НПЕ-10/117 від 01.06.2009 року, оскільки такі ніким централізовано не затверджені, а тому не можуть мати жодної правової та пріоритетної сили при вирішенні спору в суді. Також суд не приймає до уваги твердження позивача в тій частині, що він не був присутній при складанні протоколу працівником ДАІ та ознайомлений з ним, оскільки такі повністю спростовуються показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в судовому засіданні вказали, що дійсно були присутні в Мостиському РВ при відмові позивача отримати копію протоколу.
Відтак, підсумовуючи усе вищенаведене, враховуючи, що під час обстеження залізничних переїздів було встановлено факт їх неналежного утримання, беручи до уваги, що позивач згідно власної посадової інструкції являється посадовою особою, яка підпадає під категорію суб'єкта правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, суд дійшов висновку, що в задоволенні заявлених позовних вимог позивача слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст.2, 7, 158-163, 171-2 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ з обслуговування Мостиського району ГУМВСУ у Львівській області Буця Ігоря Миколайовича з участю третьої особи - Управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області - про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності у відповідності до вимог ст.171-2 КАС України є остаточним і оскарженню не підлягає.
СуддяВ.В. Борисенко