Номер провадження 1-в/556/501/2014
Іменем України
10.07.2014 року смт. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області
під головуванням судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника Полицької ВК №76 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володимирецького районного суду в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 , 1978 року народження, про застосування відносно нього Закону України «Про амністію», раніше судимого: 29.06.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ст.185 ч.3, 185 ч. 2; 277 ч. 1; 70; 70 ч. 4; 75; 76 КК України - 4 роки 3 місяці позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, частково зарахувати покарання по вироку від 29.06.2010 року.
Засуджений 31.08.2012 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ст.185 ч.3,71 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі, частково приєднати невідбуту частину покарання по вироку суду від 29.06.2011 року.
До Володимирецького районного суду Рівненської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування відносно нього положень ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році».
В судовому засіданні засуджений підтримав дану заяву, просив застосувати до нього положення Закону України «Про амністію в 2014 році».
Представник адміністрації колонії в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання оскільки ОСОБА_5 був звільнений від відбування покарання з випробуванням і до закінчення іспитового строку знову вчинив тяжкий злочин.
Прокурор проти задоволення заяви засудженого заперечував оскільки ОСОБА_5 був звільнений від відбування покарання з випробуванням і до закінчення іспитового строку знову вчинив умисний злочин.
Суд, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання ОСОБА_5 не обґрунтованим та підлягає відмові у задоволенні.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
19 квітня 2014 року вступив в силу Закон України №1185-VII від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році».
Ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачає скорочення наполовину не відбуту частину покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 31.08.2012 року вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за ст.185 ч.3,71 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі, частково приєднати невідбуту частину покарання по вироку суду від 29.06.2011 року.
Згідно ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережністю, які не є особливо тяжкими відповідно до статі 12 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років, особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцяти п'яти тисяч неподаткових мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десяти років або довічного позбавлення волі.
Нормами Закону України «Про амністію у 2014 році» визначено осіб, стосовно яких амністія не застосовується, а саме згідно п. в) ст. 8 амністія не застосовується до осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Враховуючи вказані норми чинного законодавства, та передбачені санкції ст. 185 ч. 3 КК України, суд вважає заяву засудженого ОСОБА_5 про застосування положень ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» та скорочення наполовину не відбуту частину покарання безпідставною та підлягає відмові у задоволенні, оскільки останній був звільнений від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий злочин.
Керуючись ст. 537, 539, КПК України, ст. 74, 86 КК України, ст.ст. 1,8 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 1,4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про застосування положень ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» та скорочення наполовину не відбуту частину покарання - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Суддя: ОСОБА_1