Справа № 537/2826/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/2086/14
Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д. О.
Доповідач Дряниця Ю. В.
10 липня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді: Дряниці Ю.В. Суддів: Кривчун Т.О.; Пилипчук Л.І. при секретарі: Ткаченко Т.І. з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_3 на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - Реєстраційна служба Кременчуцького міського управління юстиції, Комунальне підприємство «Кременчуцьке МБТІ» про визнання права власності на 2/3 частини будинку з господарськими будівлями і спорудами за набувальною давністю заслухавши доповідь судді-доповідача Дряниці Ю.В., -
Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавсьокї області від 4 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на 2/3 частину будинку в порядку набувальної давності задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 2/3 частини будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 440 кв.м. в порядку набувальної давності.
В апеляційній скарзі особа, яка не приймала участі у справі - ОСОБА_3 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4
При цьому апелянт посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.292 ЦПК України.
Судом першої інстанції було встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.12.1992р. позивач ОСОБА_4 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, котрій на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 26 липня 1993 року визнаного на підставі заповіту від 31 серпня 1973 року спадкоємцями померлої ОСОБА_8 є її діти ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в рівних частках.
Право особистої власності на вказане домоволодіння 11.08.1993р. зареєстровано за ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у реєстровій книзі №4 за реєстровим номером 650 у Кременчуцькому БТІ.
Власником 2/3 частин зазначеного домоволодіння - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 померли, їхні спадкоємці - відповідачі по справі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування на частки будинку після померлих батьків не реєстрували.
Як вважає колегія суддів зазначені обставини місцевим судом були встановлені вірно і їм дано належну правову оцінку, оскільки ст.328 ЦК України передбачено, що право власності на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном протягом 5 років, набуває право власності на це майно( набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом.
При цьому судом було встановлено факт проживання позивача у спірному домоволодінні понад десять років.
Основним доводом апеляційної скарги ОСОБА_3 стало те, що місцевий суд безпідставно не притягнув його до участі у справі, оскільки він є власником домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 121,4 кв.м., що підтверджується витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.2013р. (номер запису про право власності 4158417). Право власності на це домоволодіння виникло у нього на підставі рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 21.11.2013р.
Однак, рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 червня 2014 року, рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області, в частині вирішення питання про визнання права власності за набувальною давністю було скасоване.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008р. «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», якщо після апеляційної скарги до розгляду, судом буде встановлено, що апеляційна скарга подана особою, яка не має передбаченого ст.292 ЦПК України право на апеляційне оскарження, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Враховуючи ту обставину, що на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції справи, рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 21.11.2013р., на підставі якого апелянт набув право власності на спірне домоволодіння, скасоване, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 292; 314; 315; 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_3 по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_11 про визнання права власності на 2/3 частини будинку з господарськими будівлями та спорудами за набувальною давністю.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: (підпис) Дряниця Ю.В.
Судді: (підпис) Кривчун Т.О.
(підпис) Пилипчук Л.І.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Дряниця Ю.В.