"02" липня 2014 р. м. Київ К/9991/29589/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайжест» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайжест» до Київської регіональної митниці, про часткове скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайжест» звернулось до суду з позовом до Київської регіональної митниці про скасування рішення про визначення митної вартості від 10.02.2011 №100000006/2011/210172/1 в частині визначення митної вартості по товарним позиціям №№ 1/1, 4/1, 7/1.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською регіональною митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо неможливості визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем на митну територію України, за ціною угоди, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості від 10 лютого 2011 року №100000006/2011/210172/1 в частині визначення митної вартості по товарним позиціям № 1/1, 4/1, 7/1.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року скасовано; прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайжест» із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.01.2011 між закритим акціонерним товариством «Видавничий Дім Рідерз Дайджест» (Російська Федерація) (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайджест» (покупець/позивач) укладено контракт купівлі продажу продукції, визначеної у Додатку №1 до цього контракту.
Згідно з додатком № 1 підлягали поставці, зокрема:
книга «Дивный сад без лишних хлопот» (позиція №1) у кількості 1500 екз., ціна за 1 екз. - 88,14 RUR, ціна (загальна) - 132210,00 RUR. Книга у палітурці 197*254 мм, 320 стор. (4+4), віддрукована на крейдованому папері 115 гр., ТМ Ридерз Дайджест, тираж 10000, рік видання - 2010;
книга «Любимая картошечка» (позиція № 4) у кількості 3000 екз., ціна за 1 екз. - 134,23 RUR, ціна (загальна) 241614,00 RUR. Книга у палітурці, 320 стор., барвистість 4+4, обрізний формат 213*276 мм, віддрукована на крейдованому папері 115 гр., ТМ Ридерз Дайджест, тираж 10000, рік видання - 2010;
комплект з трьох книжок «Сезам ГДЕ»№2», кількість 4500 екз.; ціна 56,01 RUR; вартість 252045,00 RUR; № 2 + обкладинка, барвистість 4+4, 153*144, віддрукована на 400 гр., крейдовий картон, ТМ Рідерз Дайджест, тираж 23000, рік випуску 2009.
07.02.2011 позивачем до митниці подано ВМД №100130002/2011/053149 та декларацію митної вартості, згідно з якими митна вартість наведених товарів визначена за ціною договору. При цьому, у поданій декларації позивачем самостійно зазначено про те, що він є пов'язаною особою з продавцем.
На декларації митної вартості посадовою особою Київської регіональної митниці зроблено відмітку про необхідність надання додаткових документів, а саме: калькуляція фірм-виробників товарів, про що декларанта ознайомлено 07.02.2011.
10.02.2011 на виконання вимоги митного органу позивачем інспектору митниці надано калькуляції визначеної у ВМД компанії виробника - Heshah Astros Pritinting Ltd, які викладені на спільному бланку компанії Heshah Astros Pritinting Ltd та Leo Paper Group із засвідченням печаткою Leo Paper Products Ltd відносно книг «Дивный сад без лишних хлопот», «Любимая картошечка», «Сезам ГДЕ»№2. Як вбачається з додатково наданих позивачем матеріалів, Heshah Astros Pritinting Ltd входить до групи компаній Leo Paper Group та є його виробничою друкарською структурою разом із Leo Paper Products Ltd.
В калькуляціях визначено найменування, вартість виробництва на умовах FCA, вартість паперу, вартість твердої палітурки, вартість термоусадочного пакування, вартість за екземпляр, яка відповідно складала 2,03 $, 2,456$, 1,18 $.
10 лютого 2011 року митницею прийнято рішення №100000006/2011/210172/1 про визначення митної вартості товарів за ВМД від 07.02.2011 №100130002/2011/053149.
У графі « 33» рішення про визначення митної вартості товару зазначено, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору: (1) продавець та покупець є пов'язаними між собою особами; (2) наявність сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. Згідно з оскаржуваним рішенням митна вартість визначена із застосуванням третього методу.
Вказуючи на протиправність рішення про визначення митної вартості від 10.02.2011 №100000006/2011/210172/1 в частині визначення митної вартості по товарним позиціям №№ 1/1, 4/1, 7/1, товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайжест» звернулось до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення про визначення митної вартості від 10.02.2011 №100000006/2011/210172/1 в частині визначення митної вартості по товарним позиціям №№ 1/1, 4/1, 7/1 як такого, що прийнято за відсутності факту доведення з боку митного органу наявності впливу відносин, що склалися між продавцем та покупцем, на ціну товарів, що унеможливило б визначення митної вартості товару за ціною угоди. Крім того, судом першої інстанції вказано, що декларантом на вимогу митного органу надано ті документи, які вимагались митним органом згідно з відміткою на зворотному боці декларації митної вартості.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності рішення про визначення митної вартості товару як такого, що прийнято за наявності підстав для корегування заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару, та, визначення митної вартості за третім методом.
Зазначена позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що покупець та продавець за зовнішньоекономічним контрактом від 28.01.2011 є взаємопов'язаними особами, при цьому характер таких відносин вплинув на ціну товару, що виключає можливість застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Також судом апеляційної інстанції в обґрунтування судового рішення вказано на те, що позивачем на підтвердження рівня заявленої митної вартості не було надано митному органу калькуляцію безпосередньо від продавця товару - закритого акціонерного товариства «Видавничий Дім Рідерз Дайджест» (Російська Федерація).
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та вказує на помилкове скасування судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції, огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 266 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до статті 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо, зокрема: покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що у випадку, якщо покупець та продавець є взаємопов'язаними особами, митна вартість імпортованого товару може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, але за умови, що такий характер відносин між продавцем та покупцем не вплинув на ціну товару.
При цьому, за змістом положень статті 267 Митного кодексу України митний орган повідомляє декларанта про наявність у нього сумніву щодо впливу таких відносин на ціну товару та надає можливість декларанту надати докази відсутності такого впливу лише у разі наявності достатніх підстав, тобто сумнів митного органу щодо відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну товару має бути обґрунтованим.
Згідно з пунктами 11, 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766, декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що покупець та продавець за зовнішньоекономічним контрактом від 28.01.2011 є взаємопов'язаними особами, про що позивачем зазначено при поданні декларації митної вартості із приміткою, що такий взаємозв'язок не вплинув на ціну товару.
Митним органом за наявності сумніву щодо достовірності рівня заявленої митної вартості товарів витребувано від позивача калькуляції фірм-виробників товарів.
При цьому, про наявність сумніву щодо відсутності впливу взаємозв'язку між продавцем та покупцем на ціну товару митним органом декларанта не повідомлено, що позбавило позивача можливості довести митному органу відсутність будь-яких обмежень для застосування першого методу визначення митної вартості.
Так, судом першої інстанції встановлено, що на вимогу митного органу позивачем відповідачеві надано калькуляції визначеної у ВМД компанії виробника - Heshah Astros Pritinting Ltd, які викладені на спільному бланку компанії Heshah Astros Pritinting Ltd та Leo Paper Group із засвідченням печаткою Leo Paper Products Ltd відносно книг «Дивный сад без лишних хлопот», «Любимая картошечка», «Сезам ГДЕ»№2. Як вбачається з додатково наданих позивачем матеріалів, Heshah Astros Pritinting Ltd входить до групи компаній Leo Paper Group та є його виробничою друкарською структурою разом із Leo Paper Products Ltd.
В калькуляціях визначено найменування, вартість виробництва на умовах FCA, вартість паперу, вартість твердої палітурки, вартість термоусадочного пакування, вартість за екземпляр, яка відповідно складала 2,03 $, 2,456$, 1,18 $.
При цьому, колегія суддів вказує на необґрунтованість позиції суду апеляційної інстанції щодо необхідності надання декларантом, у тому числі, і калькуляції від продавця товару - закритого акціонерного товариства «Видавничий Дім Рідерз Дайджест» (Російська Федерація), оскільки останнє не є виробником імпортованого товару.
Так само, колегія суддів не може погодитися із позицією суду апеляційної інстанції в частині того, що взаємозв'язок продавця та покупця є таким, що впливає на ціну товару, оскільки судом апеляційної інстанції зазначених висновків жодним чином не обґрунтовано.
Відповідно до положень частини сьомої статті 267 Митного кодексу України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.
Визначення вартості операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини сьомої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта і тільки з метою порівняння. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.
Системний аналіз положень статті 267 Митного кодексу України свідчить про те, що використання вартості операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини сьомої цієї статті, для визначення митної вартості імпортованих товарів за наявності взаємозв'язку між продавцем та покупцем, є одним із способів, яким декларант може довести обґрунтованість визначення ним митної вартості за ціною угоди. У той же час, зазначеним не спростовується необхідність повідомлення митним органом декларанта про наявність у нього сумніву щодо будь-якого впливу взаємозв'язку між покупцем та продавцем на ціну товару.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність факту повідомлення декларанта з боку митного органу про наявність у останнього сумніву щодо впливу взаємозв'язку між продавцем та покупцем на ціну товару, а також зважаючи на факт надання декларантом витребуваних митним органом документів, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо недоведеності з боку відповідача наявності підстав для коригування митної вартості товару, заявленої позивачем.
З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо протиправності рішення про визначення митної вартості від 10.02.2011 №100000006/2011/210172/1 в частині визначення митної вартості по товарним позиціям №№ 1/1, 4/1, 7/1, у зв'язку з чим вказує на обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та, відповідно, помилковість скасування судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайжест» задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та не може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: