19 червня 2014 року м. Київ К/9991/13193/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Приходько І.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2011
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012
у справі № 2а/1570/4417/11
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки бізнесу»
доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси
проскасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки бізнесу» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Служба безпеки бізнесу») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.05.2011 ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено перевірку позивача, за результатами якої був складений акт № 3317/23-513/21033558, яким встановлено порушення п. 198.2 та п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001182350/0 від 09.06.2010, яким позивачу була збільшена сума грошового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 112952,33 грн.
З матеріалів справи вбачається, що договори були виконані сторонами у повному обсязі, про що були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), звіти про надання послуг, виписані податкові накладні, які відповідають вимогам щодо їх складання.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір, укладений позивачем з контрагентом ПП «Інфопроект» відповідав вимогам ст. 180 Господарського Кодексу України.
Твердження відповідача, що вказаний договір є нікчемним, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, судами обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки жодного доказу того, що господарські операції не відбувалися (крім посилання на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси про наявність ознак нікчемності договорів укладених ПП «Інфопроект»), в акті перевірки не зазначено.
В силу п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності.
Відповідно до п. 198.6 зазначеної статті не відносяться до податкового суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.
Суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що відповідачем не було доведено наявності таких обставин, а тому висновки акту перевірки про заниження ПДВ за лютий 2011 року на 112952,33 грн. є необґрунтованими, а прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення № 0001182350/0 від 09.06.2010 є протиправним.
Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість посилання в акті перевірки як на підставу нарахування податкового зобов'язання позивачу на відсутність в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) обов'язкових даних про форму та зміст наданих послуг, оскільки самі перевіряючі в акті зазначили, що до перевірки було надано типові акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) ПП «Інфопроект». Досліджені акти містять всі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто відповідають вимогам первинного бухгалтерського документа, та фіксують факти здійснення господарських операцій.
Суди обґрунтовано не прийняли до уваги доводи, що висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що позивач не надав перевіряючим журнали-ордери бухгалтерського обліку з відображенням бухгалтерських проводок за лютий 2011 року.
Так, на адресу позивача 10.05.2011 відповідачем був направлений запит «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому ДПІ у Приморському районі м. Одеси просила надати інформацію та її документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам з ПП «Інфопроект». В зазначеному запиті не містилось вимог щодо надання саме журналів-ордерів бухгалтерського обліку з відображенням бухгалтерських проводок за лютий 2011 року.
Відповідно до п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010, у разі відмови посадових осіб платника податків надати копії документів посадовій особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища платника податків (його представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті документальної перевірки. Вказані вимоги Положення відповідачем - суб'єктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, не були дотримані, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій вірно вважають неспроможним посилання в акті перевірки, а також представником відповідача у судовому засіданні, як на підставу прийняття оскаржуємого податкового повідомлення-рішення, ненадання позивачем вищевказаних документів під час перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, доводи акту перевірки спростовуються також наданням позивачем суду картки рахунку: 63 по контрагенту ПП «Інфопроект».
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси відхилити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е.Острович
(підпис)І.В. Приходько