Ухвала від 19.06.2014 по справі 2а-319/10/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року м. Київ К/9991/15745/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012

у справі № 2а-319/10/1370

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне територіальне-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» (далі по тексту - позивач, ДТГО «Львівська залізниця») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Франківському районі м. Львова) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2009 №0000862320/0.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку відокремленого підрозділу «Дорожній фізкультурно-спортивний клуб «Локомотив» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт від 16.03.2009 №689/23-3/20828296.

На підставі висновків акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 30.04.2009 №0000862320/0, яким ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дорожній фізкультурно-спортивний клуб «Локомотив» (далі по тексту - ВП «ДФСК «Локомотив») визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 41317,54 грн. (в т.ч. 27595,25 грн. - основний платіж, 13722,29 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток слугував висновок податкового органу про порушення ВП «ДФСК «Локомотив» позивача вимог пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством завищено амортизаційні відрахування за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 на загальну суму 110381,00 грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що ВП «ДФСК «Локомотив» нараховувались амортизаційні відрахування на залишкову вартість основних фондів отриманих від ДТГО «Львівська залізниця»: основні фонди І групи: будинок фізкультури залізничників, будинок велобази, електротрансформатор; основні фонди ІІ групи: електролічильник настільного тенісу, принтер, засіб для створення комп'ютерної мережі; основні фонди ІІІ групи: крісло офісне, «бутелян» типу 01. На думку податкового органу, ВП «ДФСК «Локомотив» не понесло жодних витрат на придбання вищевказаних основних засобів чи їх ремонт (покращення), тому немає підстав для відображення цих амортизаційних відрахувань у податковому обліку. Крім того, в акті перевірки не розподілено загальну суму знятих амортизаційних відрахувань у розмірі 110381,00 грн. ні по групах основних засобів, ані по їх конкретних найменуваннях.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього ж Закону, амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Як вбачається з наданих позивачем відомостей-розшифровок про нарахування амортизації основних фондів, по податковому обліку ВП «ДФСК «Локомотив» числяться наступні основні засоби, що підлягали амортизації в період, охоплений актом перевірки: перша група - будинок одноповерховий цегляний (велобаза), будинок 4-х поверховий цегляний (будинок фізкультури залізничників), електротрансформатор (2 шт.); друга група -підігрівач проточної води, електролічильник, булер'ян (котел); третя група - насос для підкачки води трубний (3 шт.), магнітофон Маяк, акустична система, підсилювач, радіотрансляційна установка.

Судами встановлено, що спортивний комплекс (будівлі будинку фізкультури залізничників та велобаза) був закріплений за спортивним товариством «Локомотив Юга» постановою Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 16.10.1945 №667. Станом на 1971 рік чотирьохповерховий будинок спортивного клубу та одноповерховий будинок велобази перебували в користуванні Львівського відділку залізниці, що підтверджується актом від 01.09.1971 №б/н, складеним комісією у складі голови Львівського міського Комітету по фізичній культурі та спорту, голови та старшого бухгалтера Райради ДСО «Локомотив», завідуючого Будинку фізкультури залізничників Львівського відділку залізниці. Згідно інвентарних карток № 791, 792 на будинок спортклубу «Локомотив» та велобоксу, зазначені споруди з 1958 року перебували на балансі Львівської дистанції цивільних споруд Львівської залізниці. Відповідно до наказу Львівської державної залізниці від 13.01.1997 №Н-10/27, у зв'язку з реорганізацією господарства Львівської дистанції цивільних споруд Львівської залізниці, згідно актів прийому-передачі від 27.05.1998 та накладних №13, №14 від 27.05.1998 на баланс Дорожнього Фізкультурно-спортивного клубу «Локомотив» Львівської залізниці було передано вищезгадані будівлі (будинок одноповерховий на суму 35154,00 грн., із сумою зносу 22756,00 грн., а також будинок 4-х поверховий на суму 28460,00 грн. та із сумою зносу 11384,00 грн.).

31.01.2006 на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №80 було змінено найменування Львівської державної залізниці на «Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця». У зв'язку із зміною найменування юридичної особи, Львівський спортивний клуб «Локомотив» було перейменовано у відокремлений підрозділ "Дорожній фізкультурно-спортивний клуб «Локомотив» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», а також затверджено нову редакцію положення підрозділу.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у Галицькому районі від 30.03.2005 №981/23-2/20806981, за період з 01.07.2004 по 01.01.2005 та декларації з податку на прибуток Дорожнього Фізкультурно-спортивного клубу «Локомотив» за 2005 рік, попередником ВП «ДФСК «Локомотив» не відображалися амортизаційні витрати, які б позивач відносив до складу витрат по податковому обліку.

Протягом 2000-2005 років ВП «ДФСК «Локомотив» було проведено ряд капітальних ремонтів на загальну суму 94891,80 грн., що підтверджується актами форми КБ-2в за цей період. При цьому віднесено на вартість основних засобів загальну суму 81942,78 грн., в т.ч.: будинок одноповерховий - 18194,42 грн., будинок 4-хповерховий - 63748,36 грн. Крім цього, як вбачається з відомості про нарахування амортизації ВП «ДФСК «Локомотив» за 2006 рік, до основних фондів І групи було включено два придбаних підрозділом електротрансформатори вартістю 13270,12 грн. та 19517,10 грн. відповідно.

Отже, станом на 1-й квартал 2006 року балансова вартість основних фондів І групи (будинок фізкультури залізничників, будинок велобази, 2 електротрансформатори) становила 114730 грн., що знайшло своє відображення в декларації з податку на прибуток ВП «ДФСК «Локомотив» за цей період.

Протягом 2006 року ВП «ДФСК «Локомотив» проводився капітальний ремонт згаданих будівель. Так, у першому кварталі 2006 року ВП «ДФСК «Локомотив» проведено ремонт на суму 163356,00 грн., на збільшення вартості основних фондів І групи за цей період було віднесено 27020,00 грн., що підтверджується матеріалами справи. На згадану суму покращень у ІІ кварталі 2006 року вже нараховувалась амортизація. В ІІ кварталі 2006 року у зв'язку із проведенням капітального ремонту будівель ВП «ДФСК «Локомотив» віднесено на збільшення вартості основних фондів І групи 285702,00 грн. Відповідно, на цю суму покращень амортизація нараховувалась у ІІІ кварталі 2006 року і т.д. Протягом 2006 року ВП «ДФСК «Локомотив» було проведено ремонт чотирьохповерхової та одноповерхової будівель на загальну суму 2788567,00 грн., з них віднесено на збільшення вартості основних фондів І групи суму 1625761,00 грн., що знайшло відображення в декларації з податку на прибуток підприємств ВП «ДФСК «Локомотив» за І квартал 2007 року.

З порівняння показників декларацій по податку на прибуток підприємства за І квартал 2006 року та І квартал 2007 року вбачається, що позивачем відображено по податковому обліку загальну суму поліпшення основних фонів І групи за період 2006 року в розмірі 1630679,00 грн.

Отже, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про безпідставність твердження відповідача, що ВП «ДФСК «Локомотив» не було понесено витрат на придбання основних засобів І групи - будівель, оскільки понесені відокремленим підрозділом позивача витрати на ремонт спортивного комплексу були законно віднесені на збільшення балансової вартості спортивного комплексу.

З матеріалів справи вбачається, що амортизація нараховувалась ВП «ДФСК «Локомотив» саме на суму понесених та відображених в податковому обліку витрат на поліпшення основних фондів (будівель), а не на їх залишкову вартість (за якою ці будівлі були безоплатно отримані).

Також, з матеріалів справи вбачається, що електротрансформатор, електролічильник настільного тенісу та булерян типу 01 придбані ДФСК «Локомотив» (в 2006 році перейменовано в ВП «ДФСК «Локомотив»). Таким чином, твердження відповідача про те, що відокремленим підрозділом позивача не було понесено витрат на придбання перелічених основних засобів спростовується долученими до матеріалів справи доказами.

Щодо таких основних засобів, як принтер, засіб для створення комп'ютерної мережі, а також крісло офісне, то такі взагалі не числяться по податковому обліку ВП «ДФСК «Локомотив» як основні засоби І-ІІІ групи, та, відповідно, на їх вартість не нараховувалась амортизація, що підтверджується долученими до справи розшифровками.

Отже, твердження відповідача про встановлені факти нарахування ВП «ДФСК «Локомотив» амортизаційних нарахувань на їх вартість є голослівними та не знайшли свого підтвердження в ході дослідження фактичних обставин справи.

Такі засоби були придбані безпосередньо юридичною особою - ДТГО «Львівська залізниця», що підтверджується договором фінансового сублізингу від 18.06.2007 №55/Л/ІОЦ-071374/НЮ та актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. Комп'ютери, принтер та засіб для створення комп'ютерної мережі передавалися ВП «ДФСК «Локомотив» від Інформаційно-статистичного центру залізниці згідно актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 02.12.2008, разом з тим, відповідачем перевірявся період з 01.07.2007 по 30.09.2008, тобто коли зазначених основних засобів ще не було в ВП «ДФСК «Локомотив».

Крім того, період з 01.01.2007 по 30.06.2007 вже був охоплений попередньою податковою перевіркою, проведеною відповідачем, за наслідками якої було складено акт від 24.01.2007 №3956/23-2/20828296, зі змісту акту перевірки вбачається, що жодних порушень щодо нарахування амортизаційних відрахувань відповідачем не було відображено, хоча амортизаційні відрахування збільшилися з 3633,00 грн. у першому півріччі 2006 року до 43730,00 грн. у першому півріччі 2007 року саме у зв'язку з амортизацією витрат на поліпшення основних фондів І групи (будівель). Також не було зауважень щодо амортизації інших основних засобів, віднесених до І-ІІІ груп.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко

Судді(підпис)С.Е. Острович

(підпис)І.В. Приходько

Попередній документ
39698371
Наступний документ
39698373
Інформація про рішення:
№ рішення: 39698372
№ справи: 2а-319/10/1370
Дата рішення: 19.06.2014
Дата публікації: 11.07.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств