18 червня 2014 року м. Київ К/9991/64482/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - Джанкойська ОДПІ)
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012
у справі № 2а-12998/11/0170/11
за позовом Джанкойська ОДПІ
до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" (далі - Підприємство)
про стягнення заборгованості.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про стягнення з Підприємства заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у сумі 265 152 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012, позов задоволено частково; з рахунків відповідача стягнуто податковий борг з названого податку у сумі 200 129,03 грн.; в решті позову відмовлено.
Посилаючись на невідповідність висновків судів нормам чинного податкового законодавства, Джанкойська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати оскаржувані судові акти та повністю задовольнити позов.
Переглянувши судові акти у межах доводів касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.
Як встановили суди за наслідками дослідження наявних у матеріалах справи документів, оспорювана сума податкової заборгованості виникла у відповідача внаслідок несплати податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 168,75 грн. (у тому числі 135 грн. за основним платежем та 33,75 грн. за штрафними санкціями), визначеного контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2011 № 0018251701, та 265 152,05 грн. пені, нарахованої ДПІ за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 (оформленої актом від 10.08.2011 № 2847/23-1/03348100).
Відповідачеві було надіслано першу податкову вимогу від 26.10.2011 № 1/38 на суму податкового боргу 48979 грн. та другу податкову вимогу від 12.12.2001 № 2/213 на суму податкового боргу 136 939,86 грн.
Приймаючи рішення про часткове задоволення даного позову, попередні судові інстанції виходили з того, що зазначені податкові вимоги надсилалися платникові в порядку пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а відтак не поширюються на податковий борг, що утворився після набрання чинності Податковим кодекс України.
За висновком судів, вказані податкові вимоги не є податковою вимогою у розумінні статті 59 Податкового кодексу України як обов'язкової підстави виникнення у контролюючого органу права на звернення з позовом про стягнення з платника податкового боргу.
Втім такий висновок судів не відповідає нормам податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Так, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Пунктом 59.1 статті 59 названого Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
В силу вимог підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 цього ж Кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Таким чином, надіслана платникові податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому чинним податковим законодавством України не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Податковий кодекс України не містить також і приписів, які б дозволяли дійти висновку про недійсність податкових вимог, надісланих до часу набрання цим Кодексом законної сили в порядку пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Отже, якщо податковим органом направлено податкове повідомлення щодо раніше існуючого податкового боргу (у тому числі й до набрання чинності Податковим кодексом України), а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, у податкового органу не виникає обов'язку надсилати платникові податку податкову вимогу на суму збільшення.
У такому разі право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу - на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню уся оспорювана сума податкового боргу, який утворився на час звернення Джанкойської ОДПІ з даним позовом, що обумовлює необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012 у справі № 2а-12998/11/0170/11 змінити в частині відмови у позові відносно стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у сумі 65032,02 грн.
У цій частині позов задовольнити.
Стягнути з рахунків Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" до Державного бюджету України податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 65032,02 грн.
3. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012 у справі № 2а-12998/11/0170/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько