24 червня 2014 року м. Київ К/800/30485/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року по справі № 2а/0470/1727/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, за участю Прокуратури міста Дніпропетровська, про стягнення бюджетної заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, за участю Прокуратури міста Дніпропетровська, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за червень 2004 року в сумі 583929,47 грн. та проценти, нараховані на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за червень 2004 року, в розмірі 262609,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» бюджетну заборгованість по декларації з податку на додану вартість за червень 2004 року в сумі 570024,06 грн. та процентів в розмірі 262609,00 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачі подали касаційні скарги, в яких просять його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.07.2004 року позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2004 року, у якій зазначено залишок суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів (рядок 25 декларації) 9567169,00 грн.
В подальшому сума бюджетної заборгованості частково погашалася та на момент звернення до суду з даною позовною заявою заборгованість бюджетного відшкодування за податковою декларацією з податку на додану вартість позивача за червень 2004 року становила 3916667,00 грн., а станом на 18.07.2007 року - 583929,47 грн.
Податковим органом 25.10.2004 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001210814/0/30590, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2004 року у розмірі 3916666,67 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2005 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2005 року, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську №0001210814/0/30590 від 25.10.2004 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2006 року постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2005 року залишена без змін.
Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.
Крім того, згідно пп. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Матеріали справи свідчать, що позивач 20.07.2004 року подав декларацію з ПДВ за червень 2004 року. Сума, яка відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР та податкової декларації, підлягала перерахуванню на розрахунковий рахунок позивача складала 9567169,00 грн.
У встановлений Законом строк сума бюджетного відшкодування з ПДВ не була перерахована через органи Державного казначейства на рахунок позивача.
Розмір процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією за червень 2004 року позивачем розраховано відповідно до вимог пп. 7.7.3 п. 7.3. ст. 7 Закону № 168/97-ВР за період з 01.12.2004 року по 01.06.2005 року і складає 262609,00 грн.
Даний розрахунок відповідачами не спростований.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційні скарги слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року по справі № 2а/0470/1727/11 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.