03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/9401/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Макаренко В.В.
Доповідач: Кравець В.А.
09 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої - Кравець В.А.,
Суддів - Семенюк Т.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Круглику В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У лютому 2014 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), стягнути аліменти за три попередніх роки та вирішити питання судових витрат.
В мотивування вимог посилалася на те, що відповідач ухиляється від обов'язку утримувати свою дитину, зокрема не надає матеріальної допомоги, що змусило її звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2014 року - позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 14 лютого 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання судових витрат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд ухвалив його з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.
Вказує на те, що суд першої інстанції, встановлюючи мінімальний розмір аліментів не з'ясував матеріальне становище платника аліментів, оскільки платник аліментів працює у стабільній солідні компанії і отримує чималу заробітну плату. Крім того, у платника аліментів є рідна сестра, яка працює начальником відділу банку, отримує гарну зарплатню та зобов'язана допомагати своїм батькам, коли виникне така потреба.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позов частково, суд виходив з обов'язку батьків утримувати дитину.
Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону.
Згідно вимог ч.1, 2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, однак за умови, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів і на одну дитину не і може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За ч. 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.
Згідно зі статтями 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину, розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.
Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Проте, між сторонами існують суперечки з приводу утримання та матеріального забезпечення дитини.
Колегія суддів погоджується з аргументованим висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача аліментів на дитину у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, оскільки відповідач визнав вимоги в частині стягнення аліментів з моменту звернення ОСОБА_1 з позовом, а визначений розмір аліментів є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та обов»язку обох батьків її утримувати.
Разом з тим, вірним є висновок суду про відмову у стягненні аліментів за минулий період з 2011 року, оскільки позивачем не надано доказів того, що вона зверталась до відповідача з такою вимогою в зазначений період.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2014 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді