03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа № 2604-1120/12
№ апеляційного провадження:22-796-8531
Головуючий у суді першої інстанції: Виниченко Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
9 липня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Круглику В.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2012 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 31 470,89 дол. США, що за курсом НБУ становить 251435 грн. 95 коп.
Вирішене питання щодо розподілу судових витрат.
ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність особи, яка не з'явилася.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до відповідачів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 22.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11082003000, згідно якого банк надав останньому кредит в сумі 28 299 доларів США зі сплатою 11,5 % річних за користування коштами та терміном повернення до 22.11.2013 року, відповідно графіку погашення кредиту.
Однак, ОСОБА_4 своїх зобов'язань по сплаті кредитних коштів та відсотків не виконує, чим порушує умови договору.
У зв'язку з цим, станом на 29.12.2011 року виникла заборгованість за договором на загальну суму 251 435,95 грн., яка включає: кредитну заборгованість в розмірі 20835,67 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29.12.2011 р. становить 166470,75 грн., заборгованість по процентам - 8 266,15 дол. США, що за курсом НБУ становить 66 044,06 грн., пеню за прострочення сплати процентів - 851,20 дол. США, що за курсом НБУ становить 6 800,83 грн. та пеню за прострочення повернення кредиту -1517,87 дол. США, що за курсом НБУ становить 12 120,31 грн.
На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 63318 від 22.11.2006 року, яким передбачено, що відповідальність відповідачів є солідарною.
Просив стягнути солідарно з відповідачів борг за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна у розмірі 31 470,89 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.12.2011 року становить 251 435,95 грн. та судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 22.11.2006 р. укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11082003000, за яким відповідачу був наданий кредит в сумі 28299 доларів США зі сплатою 11,5 % річних зі строком повернення до 22.11.2013 р. (а.с. 6-18).
В забезпечення кредитних зобов'язань по вищевказаному кредитному договору, між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки від 22.11.2006 року № 63318, за яким останній зобов'язувався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором № 11082003000 від 22 листопада 2006 року (а.с. 19, 20).
Судом встановлено, що внаслідок невиконання ОСОБА_4 умов кредитного договору щодо погашення заборгованості, станом на 29.12.2011 року виникла заборгованість на загальну суму 31 470,89 дол. США, що за курсом НБУ становить 251 435,95 грн., яка включає: кредитну заборгованість в розмірі 20 835,67 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29.12.2011 р. становить 166470,75 грн., заборгованість по процентам - 8266,15 дол. США, що за курсом НБУ становить 66 044,06 грн., пеню за прострочення сплати процентів - 851,20 дол. США, що за курсом НБУ становить 6 800,83 грн. та пеню за прострочення повернення кредиту - 1517,87 дол. США, що за курсом НБУ становить 12 120,31 грн.
Зазначена заборгованість підтверджується розрахунком, наданим позивачем..
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.
За умовами договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав позовні вимоги обґрунтованими та правильно виходив з того, що відповідальність відповідачів у даному спорі є солідарною.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції справу розглянуто з порушенням правил підсудності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, судом провадження відкрите на підставі ст. 110 п. 8 ЦПК України з дотриманням правил підсудності, ухвала суду про відкриття провадження у справі в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалась.
Також колегія суддів не може погодитись і з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано, що строк виконання зобов'язання щодо сплати ОСОБА_3 заборгованості відповідно до договору поруки №63318 від 22.11.2006 р. не настав, так як жодних вимог про виконання зобов'язання за договором поруки від 22.11.2006 р. позивач йому не надсилав, оскільки, як роз'яснено у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань, ПАТ «УкрСиббанк» скористався своїм правом на звернення до суду з даним позовом про стягнення достроково суми наданого кредиту, як до боржника, так і до поручителя, який зобов'язався відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором.
Не можуть бути прийнятими до уваги й доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не перевірено, чи дійсно надавався кредит ОСОБА_4 та правильність нарахування заборгованості, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи. Позивачем надані докази на підтвердження своїх вимог щодо існування заборгованості за кредитним договором, розрахунок такої заборгованості. Відповідачами, в тому числі і апелянтом, будь-яких належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог не надано.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Колегія суддів не може погодитися із доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції ухвалу від 20 травня 2014 року постановлено з порушенням норм діючого законодавства, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді