Постанова від 08.07.2014 по справі 10/202/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 10/202/06

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого),

Катеринчук Л.Й. (доповідача), Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційні скарги ПАТ "Перший Український Міжнародний банк"

на постанову та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року господарського суду Миколаївської області від 23.01.2014 року (про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого Бутенка Олега Олександровича)

у справі господарського суду № 10/202/06 Миколаївської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбізнесконсалтинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт"

про визнання банкрутом

ліквідаторБутенко О.О.

в судовому засіданні взяли участь представники сторін:

ПАТ "ПУМБ":не з'явилися,

ТОВ "Центрбізнесконсалтинг":не з'явилися,

ТОВ "Агропродукт":ліквідатор Бутенко О.О.

Акціонерного банку "Енергобанк":Жовнеренко Г.К. (довіреність від 16.07.2008 року),

ТОВ "АРТА Цінні Папери":Жовнеренко Г.К. (довіреність від 30.07.2008 року),

Компанія "Оранж Інтернешнл Інвестментс (ЮК) Лімітед": Жовнеренко Г.К. (довіреність від 11.08.2011 року),

ТОВ "Комерційна компанія":Жовнеренко Г.К. (довіреність від 02.09.2008 року),

прокуратури: Бондарчук В.М., прокурор Генеральної прокуратури України, посв. №023013 від 22.11.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.04.2006 року порушено провадження у справі №10/202/06 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт" (далі - боржника) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбізнесконсалтинг" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.04.2006 року визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 155 011, 04 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Авілова С.В. (том 1, а.с. 27).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2006 року, з врахуванням ухвал про виправлення описок від 03.10.2006 року, затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 76 842 451, 84 грн. та 10 050 410, 9 доларів США (том 1, а.с.106 - 108, 181, 182).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 16.04.2009 року, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2009 року, боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кияновську Л.В., яку зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру боржника (том 13, а.с. 40, том 14, а.с. 341 - 345).

Строк ліквідаційної процедури ТОВ "Агропродукт" неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013 року припинено виконання обов'язків ліквідатора боржника арбітражним керуючим Капінусом А.А., призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Бутенка О.О., зобов'язано арбітражного керуючого Капінуса А.А. у десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали передати ліквідатору Бутенку О.О. всі документи банкрута (том 35, а.с. 128 - 130).

02.12.2013 року ліквідатором боржника Бутенком О.О. подано до суду клопотання №374 від 29.11.2013 року про затвердження оплати його послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів кредиторів, а також про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого при виконанні обов'язків ліквідатора боржника в період з 02.04.2013 року по 28.11.2013 року на загальну суму 18 921, 15 грн. (вх. №23510/13) (том 37, а.с. 73 - 130).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.12.2013 року, поряд з іншим, продовжено строк ліквідаційної процедури у справі до 23.01.2014 року, відкладено розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а також клопотання щодо оплати послуг арбітражного керуючого на 23.01.2014 року (том 37, а.с. 175 - 177).

22.01.2014 року ліквідатором Бутенком О.О. подано до господарського суду уточнене клопотання №02-01(10/202/06)/43 від 22.01.2014 року про затвердження оплати його послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів кредиторів та про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого в ході здійснення ліквідаційної процедури банкрута в період з 02.04.2013 року по 21.01.2014 року на загальну суму 22 802, 59 грн. (вх. №1088/14) (том 38, а.с. 181 - 195).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.01.2014 року (суддя Ткаченко О.В.), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.04.2014 року, клопотання ліквідатора банкрута Бутенка О.О. від 29.11.2013 року №374, з урахуванням уточнень від 22.01.2014 року №02-01(10/202/06)/43, задоволено, затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бутенка О.О. при виконанні повноважень ліквідатора у даній справі про банкрутство ТОВ "Агропродукт" в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів кредиторів, затверджено звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого Бутенка О.О. за час виконання обов'язків ліквідатора банкрута у даній справі за період з 02.04.2013 року по 21.01.2014 року на загальну суму 22 802, 59 грн. за рахунок коштів кредиторів пропорційно до суми їх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, в тому числі й за рахунок ПАТ "ПУМБ" на суму 286, 55 грн. (том 38, а.с. 208 - 213, том 41, а.с. 79 -80).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, конкурсний кредитор ПАТ "ПУМБ" (далі - скаржник) звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.01.2014 року, якою затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора боржника Бутенка О.О., та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Бутенка О.О. від 29.11.2013 року №374, з урахуванням уточнень від 22.01.2014 року №02-01(10/202/06)/43, про затвердження оплати послуг ліквідатора за рахунок коштів кредиторів, звіту про оплату послуг і відшкодування витрат ліквідатора боржника та стягнення грошових коштів з кредиторів, судові витрати покласти на боржника, мотивуючи тим, що між заявником апеляційної скарги та ліквідатором банкрута Бутенком О.О. не існує жодних правовідносин, з яких могло б виникнути зобов'язання щодо оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат, понесених в ході здійснення ліквідаційної процедури у даній справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Аленіна О.Ю., суддів: Жекова В.І., Бєляновського В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "ПУМБ" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 23.01.2014 року про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Бутенка Олега Олександровича залишено без змін (том 40, а.с. 153 - 157).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.01.2014 року, якою затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута Бутенка О.О., та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора Бутенка О.О. від 29.11.2013 року №374, з урахуванням уточнень від 22.01.2014 року №02-01(10/202/06)/43 про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів, звіту про оплату послуг і відшкодування витрат арбітражного керуючого та стягнення грошових коштів з кредиторів боржника, судові витрати покласти на боржника, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 11, 509 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України, статей 31, 31 Закону про банкрутство.

Скаржник зазначив про те, що, вимоги ліквідатора щодо оплати його послуг та відшкодування витрат, понесених в ході здійснення провадження у даній справі, є погашеними, як такі, що їх неможливо задовольнити за недостатністю майна банкрута, при цьому, виплата будь-яким з кредиторів заробітної плати арбітражному керуючому за власний рахунок є правом, а не обов'язком кредитора боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.01.2014 року (про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого Бутенка О.О.) на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників учасників провадження у справі, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з абзацом 4 частини 4 статті 31 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до частини 12 статті 31 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Частиною 14 статті 31 Закону про банкрутство передбачено, що розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється комітетом кредиторів та затверджується господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але в розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 16 статті 31 Закону про банкрутство, звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Отже, Законом про банкрутство встановлено спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень та відшкодування його витрат, понесених під час виконання обов'язків у справі про банкрутство, а саме за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Визначення розміру та порядку оплати послуг арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі про банкрутство здійснюється комітетом кредиторів та затверджується господарським судом.

При цьому, суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 16 Закону (в зазначеній редакції), суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури та за відсутності рішення комітету кредиторів про створення фонду з оплати послуг ліквідатора, оскільки такі витрати є необхідними витратами ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у даній справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 03.04.2006 року за загальною процедурою згідно Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року), 16.04.2009 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кияновську Л.В.; строк ліквідаційної процедури у справі неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду (том 1, а.с. 1, том 13, а.с. 40, том 14, а.с. 341 - 345).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою суду першої інстанції від 02.04.2013 року припинено виконання обов'язків ліквідатора боржника арбітражним керуючим Капінусом А.А., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бутенка О.О. (том 35, а.с. 128 - 130).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів боржника від 15.08.2013 року комітетом кредиторів прийнято рішення про встановлення оплати послуг ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Бутенка О.О. в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 02.04.2013 року (з дня призначення ліквідатором у даній справі) (том 37, а.с. 105 - 109).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.12.2013 року арбітражний керуючий Бутенко О.О. звернувся до суду з клопотанням №374 від 29.11.2013 року, в якому просив затвердити оплату його послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат та відшкодувати витрати, понесені в ході здійснення повноважень ліквідатора банкрута у даній справі, за рахунок коштів кредиторів, затвердити звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, понесених в ході виконання обов'язків ліквідатора боржника, за період з 02.04.2013 року по 28.11.2013 року на загальну суму 18 921, 15 грн. (вх. №23510/13) (том 37, а.с. 73 - 130).

Судом першої інстанції встановлено, що 22.01.2014 року ліквідатором Бутенком О.О. подано до суду уточнене клопотання №02-01(10/202/06)/43 від 22.01.2014 року про затвердження оплати його послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів кредиторів та відшкодування витрат, понесених при виконанні повноважень ліквідатора банкрута у даній справі, а також затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого під час виконання обов'язків ліквідатора боржника в період з 02.04.2013 року по 21.01.2014 року на загальну суму 22 802, 59 грн. (вх. №1088/14) (том 38, а.с. 181 - 195).

Розглянувши клопотання ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Бутенка О.О. №374 від 29.11.2013 року, з урахуванням уточненого клопотання №02-01(10/202/06)/43 від 22.01.2014 року, суд першої інстанції затвердив оплату послуг арбітражного керуючого Бутенка О.О. при виконанні повноважень ліквідатора банкрута у даній справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів кредиторів, а також затвердив звіт арбітражного керуючого Бутенка О.О. про оплату послуг ліквідатора банкрута та відшкодування понесених ним витрат у даній справі про банкрутство на загальну суму 22 802, 59 грн. в період з 02.04.2013 року по 21.01.2014 року.

Взявши до уваги те, що у справі є декілька кредиторів, суд першої інстанції, дотримуючись принципу відшкодування понесених ліквідатором витрат пропорційно кількості їх голосів згідно реєстру вимог кредиторів, розподілив загальну суму оплати послуг арбітражного керуючого Бутенка О.О. та витрати ліквідатора, понесені ним в ході здійснення ліквідаційної процедури банкрута, між всіма кредиторами, вимоги яких включено до реєстру вимог кредиторів та ліквідаційного балансу банкрута.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що розмір заявленої арбітражним керуючим Бутенком О.О. оплати послуг ліквідатора на суму 21 901, 72 грн. за період з 02.04.2013 року по 21.01.2014 року узгоджується з рішенням комітету кредиторів боржника на зборах від 15.08.2013 року про встановлення йому оплати послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 02.04.2013 року (з дня призначення ліквідатором у даній справі).

Також суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора в частині відшкодування витрат на суму 900, 87 грн., понесених ліквідатором Бутенком О.О. в ході здійснення ліквідаційної процедури банкрута в період з 02.04.2013 року по 21.01.2014 року.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з висновками суду першої інстанції про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Бутенка О.О. за час виконання обов'язків ліквідатора банкрута у даній справі на загальну суму 22 802, 59 грн. та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій за результатами розгляду звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Бутенка О.О. за час виконання обов'язків ліквідатора боржника ТОВ "Агропродукт" та не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи скаржника про помилковість висновків судів про можливість покладення обов'язку з оплати послуг ліквідатора банкрута Бутенка О.О. та відшкодування його витрат, понесених у ліквідаційній процедурі банкрута, на кредиторів боржника пропорційно до кількості їх грошових вимог у реєстрі вимог кредиторів та без їх згоди на це, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з системним тлумаченням законодавства про банкрутство (статей 31, 14, 16, 31 Закону) та компетенцією господарського суду у справі про банкрутство щодо вирішення всіх спірних питань, які виникають в ході провадження у справі про банкрутство в межах зазначеного провадження, зокрема, щодо стягнення витрат за надані ліквідатором послуги з кредиторів, які є учасниками провадження у справі про банкрутство.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно статей 1115, 1117 ГПК України, вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року та ухвала господарського суду Миколаївської області від 23.01.2014 року (про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого Бутенка Олега Олександровича) у справі №10/202/06 прийняті з дотриманням норм законодавства про банкрутство та норм процесуального права, а доводи скаржника є такими, що не спростовують обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій за змістом оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.01.2014 року (про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого Бутенка Олега Олександровича) у справі №10/202/06 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Ю. Поліщук

Попередній документ
39697901
Наступний документ
39697903
Інформація про рішення:
№ рішення: 39697902
№ справи: 10/202/06
Дата рішення: 08.07.2014
Дата публікації: 11.07.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: