09 липня 2014 року Справа № 912/518/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.
з участю представників: позивача: відповідача: Мельник Л.В. Гаврилова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 р.
у справі№ 912/518/13
за позовомприватного акціонерного товариства "Креатив"
довідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"
про стягнення 20 553 307,05 грн.
У березні 2013 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 10 553 307,05 грн. збитків, заподіяних простоєм його виробництва і порушенням строків постачання продукції внаслідок неправомірних лій відповідача, та 10 000 000 грн. шкоди, завданої діловій репутації позивача, а всього - 20 553 307,05 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2013 року (головуючий - Шевчук О.Б., судді - Змеул О.А., Поліщук Г.Б.) позов задоволений частково.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" - 10 024 925,50 грн. збитків у вигляді неотриманого доходу, 400 000,00 грн. збитків від сплати штрафних санкцій.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 р. (головуючий - Білецька Л.М., судді - Верхогляд Т.А., Тищик І.В.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2013 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 р., залишивши в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2013 р.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову - без змін.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки в судове засідання представника Босонченко О.М. судом відхилена, оскільки участь в судовому засіданні представника позивача Мельник Л.В. забезпечує дотримання принципів господарського судочинства, передбачених ст. ст. 42 - 44 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені, управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язань другою стороною : матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; розміру збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками; вини (вина заподіювача шкоди презюмується, тобто позивач не повинен доводити, що наявна вина відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини); встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 21.03.2013 року о 10 год. 10 хв. сталося відключення газових мереж від газоспоживання позивача через витік газу на фланцевому з'єднанні (т.1 а.с.51). О 16 год. 55 хв. цього ж дня позивач надав згоду на проведення відповідачем ремонтних робіт на газопроводі (т.1.а.с.53) Згідно технічного висновку слід провести демонтаж пошкодженої частини та замінити її новою (т.1 а.с.80) з аналогічними параметрами.
23.03.2013 року позивач дав згоду на проведення всіх ремонтних робіт на газопроводі високого тиску (т.1 а.с.56), 25.03.2013 року укладено договір на проведення ремонту ділянки підземного газопроводу високого тиску, що є у власності позивача, по проспекту Промисловому м. Кіровограда біля південно-західної котельні (газовий колодязь) від фланця після зсувки по ходу газу, що знаходяться у газовому колодязі протяжністю 3 метри. (т.1.а.с.57), а також складено і сторонами узгоджено план виконання ремонтних робіт із зазначенням видів робіт.
23.03.2013 року складено акт з участю представника позивача про те, що газопровід високого тиску випробування на міцність пройшов (т.1 а.с.71). Також 24.03.2013 року та 25.03.2013 року акт випробовування позитивний: підземний газопровід випробування на герметичність витримав, витоки і дефекти в доступних для перевірки місцях не виявлені (а.с.72,т.1).
25.03.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив подати газ до вузлів обліку (т.1 а.с.73). Також позивач просив розподілити ввід вузлів обліку на два етапи 25.03.2013 року та 26.03.2013 року (т.1а.с.74), 25.03.2013 року поновлена подача газу (т.1 а.с.75,76).
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарський суд правильно виходив з того, що до правовідносин між сторонами слід застосувати положення п.п. 4.3.33 та 4.3.34 Правил безпеки систем газопостачання України (далі-Правила), затверджених Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (наказ №254 від 01.10.1997 року), зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за №318/2758, у відповідності до яких у разі механічних пошкоджень сталевих підземних газопроводів із зміщенням їх відносно основного положення (осі) як по горизонталі, так і по вертикалі, одночасно з проведенням робіт з ліквідації витоків газу повинні відкриватися і перевірятися фізичним методом контролю стики на пошкодженому газопроводі - найближчому з обох боків від місця пошкодження. Пошкоджені (дефектні) зварні стики, наскрізні корозійні і механічні пошкодження сталевих газопроводів, каверни глибиною понад 30% від товщини стінки металу труби повинні ремонтуватися шляхом вирізання дефектних стінок і вварювання котушок довжиною, яка дорівнює діаметру труби, але не менше 200 мм, або шляхом установки муфт. Допускаються й інші методи ремонту дефектних ділянок газопроводів, які дістали позитивну експертну оцінку спеціалізованих організацій і погоджені з органами Держнаглядохоронпраці, а тому доводи касаційної скарги про те, що відповідачем не було доведено необхідність вирізання частини газової труби , є безпідставними.
Відповідно до п. 7.1 Правил газонебезпечними роботами вважаються роботи, які виконуються в загазованому середовищі або за яких можливе витікання газу, зокрема згідно п.п. 7.1.3 Правил до газонебезпечних робіт віднесено технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газопроводів.
Згідно з п. 7.17 Правил газонебезпечні роботи виконуються, як правило, вдень.
Пунктом 7.35 Правил передбачено, що у газових колодязях зварювання, різання, а також заміна арматури, компенсаторів та ізольованих фланців допускається тільки після повного зняття перекриттів.
Пунктом 7.34 Правил встановлено, що у колодязях, що мають перекриття, у тунелях, колекторах, технічних коридорах, ГРП і на території ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП не допускається проведення зварювання і газового різання на діючих газопроводах без відключення і продування їх повітрям або інертним газом. При відключенні газопроводів після запірних пристроїв повинні встановлюватися інвентарні заглушки.
Згідно з п. 8.12 Правил при виявленні газу з концентрацією понад 1 % для природного газу або 0,4 % для ЗВГ у підвалах, тунелях, колекторах, під'їздах, приміщеннях першого поверху будинків повинні бути вжиті негайні заходи для негайного відключення газопроводів від системи газопостачання і евакуації людей з небезпечної зони.
Для ліквідації аварійної ситуації 23.03.2013 року сторонами було сумісно погоджено план виконання ремонтних робіт (т.1 а.с.59), у якому деталізовано погоджено весь перелік необхідних робіт , у тому числі і монтування ділянки газопроводу, встановлення заглушки, продування газопроводу повітрям високого тиску та інше.
25 березня 2013 року на виконання умов п. 6.5 договору №834/2012 від 18 січня 2012 року "Надання послуг по технічному обслуговуванню зовнішніх систем газопостачання та споруд на них" укладено між сторонами договір на виконання власне ремонтних робіт згідно затвердженого раніше плану виконання робіт. Строк виконання робіт встановлений у п. 3.2 договору - два календарні дні з моменту отримання 100% попередньої оплати, яка встановлюється згідно кошторису та передбачена п.3.1 цього договору. Датою закінчення робіт вважається дата підписання акта приймання - передачі виконаних робіт.
Враховуючи наявність сумісно затвердженого плану робіт, договору, прохання позивача здійснити ремонтні роботи, на процес врегулювання розбіжностей щодо укладення договору на проведення ремонтних робіт, зміст п.6.5 договору №834/2012 про надання послуг по технічному обслуговуванню зовнішніх систем газопостачання та споруд на них від 18.01.2012 року (т.2 а.с.59-61), відповідно до якого заявки замовника на виконання ремонтних робіт на зовнішніх об'єктах газопостачання приймаються за телефоном (0522) 563-237 і виконуються протягом десяти календарних днів з дня отримання заявки за окремим договором, доводи касаційної скарги про самовільне вирізання відповідачем частини газової труби, що належить на праві власності позивачеві, а також про самовільне і безпідставне відключення позивача від газоспоживання, внаслідок чого була зупинена частина виробничих потужностей позивача, що завдало йому значної матеріальної шкоди як відомому в Україні виробнику та постачальнику товарів, є недоведеними і апеляційний господарський суд правильно зазначив про те, що відключення позивача від газопостачання, вирізання та заміна частини газової труби відбулося на законних підставах.
Також правильним є висновок суду апеляційної інстанції щодо неправильного застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин Типових норм часу на технічне обслуговування та ремонт обладнання газового господарства, затверджених постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях та Секретаріату ВЦРПС від 05.10.1987 року №602/28-54, оскільки вони рекомендуються для нормування праці робітників, зайнятих виконанням робіт по технічному обслуговуванню і ремонту газопроводів, споруджень і газового обладнання, а не для застосування між юридичними особами у зовнішніх відносинах, та не носять нормативний, обов'язковий характер.
Апеляційний господарський суд ретельно перевірив питання щодо розміру завданих збитків, які сталися внаслідок зменшення обсягів виробництва та реалізації продукції у сумі 10 024 925, 5 грн. та правильно вказав про порушення вимог "Тимчасової методики визначення розміру збитків, спричинених порушенням умов господарських договорів", затвердженої постановою Ради Міністрів СРСР від 21.12.1990 року (далі - Методика), на підставі якої цей розмір визначено позивачем.
У розрахунку не наведена остаточна формула неотриманого збитку, передбачена п.10 Методики, не надані докази реальності понесення збитку.
Правильним є висновок апеляційного господарського суду про відсутність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і протиправністю поведінки відповідача та відсутність доказів а реальності понесених збитків у розмірі, визначеному позивачем.
Доводи про відсутність вини відповідача підтверджуються необхідністю здійснення ремонтних робіт на газопроводі за проханням позивача, а не внаслідок його самовільних дій.
Ретельно дослідивши хронологію ліквідації аварії на газопроводі, апеляційний господарський суд відповідно до вимог ст. 43 ГПК України дійшов правильного та обгрунтованого висновку щодо відсутності вини відповідача у простої підприємства позивача.
Пункт 7.1 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 року №1181, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за №1715/22027 передбачає, що газопостачальне (газорозподільне/газотранспортне) підприємство або основний споживач має право припинити або обмежити постачання (розподіл/транспортування) газу на об'єкти газоспоживання споживача (субспоживача) з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок припинення (обмеження) газу споживачу у разі - визнання у встановленому порядку аварійним стану системи газопостачання.
Згідно п. 7.5 Правил відновлення споживачу газопостачання на об'єкти газоспоживання здійснюється протягом трьох робочих днів у містах та п'яти робочих днів у сільській місцевості після усунення споживачем виявлених порушень та оплати вартості послуг за припинення та відновлення.
Також суд апеляційної інстанції спростував доводи позивача щодо договору на ремонт газопроводу від 25.03.2013 року №31/01-85-ДВР/2013 як вимушеного, оскільки вимоги про його недійсність на підставі ст. 233 ЦК України не заявлялися, договір виконаний у повному обсязі і ним охоплюються всі види робіт, у тому числі і ті, які були виконані до його укладання, а тому не можна вважати роботи щодо відновлення газопостачання ні протиправними, ні позадоговірними.
Згідно п. 6.5 договору №834/2012 від 18.01.2012 року про надання послуг по технічному обслуговуванню зовнішніх систем газопостачання та споруд до них, укладеного між сторонами, заявки замовника на виконання ремонтних робіт на зовнішніх об'єктах газопостачання приймаються і виконуються протягом десяти календарних днів з дня отримання заявки, за окремими договором. Така заявка була надана 23.03.2011 року (т.7 а.с.54).
З акту на відключення газових мереж вбачається, що відключення газу 21.03.2013 року відбулось з участю представника позивача (т.1 а.с.51), а повне відновлення газопостачання - 25.03.2011 р.
Враховуючи все вказане вище, апеляційний господарський суд прийшов до правильно висновку про недоведеність складу цивільного правопорушення у діях відповідача, та, відповідно, правильно відмовив у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що спростовують висновки місцевого господарського суду та дана неправильна оцінка зібраним у справі доказам.
Проте, ці доводи грунтуються на рішенні місцевого господарського суду, хибність висновків якого була встановлена апеляційним господарським судом на підставі ретельного аналізу нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини, та всебічної, повної і об'єктивної оцінки всіх зібраних у справі доказів.
Враховуючи зазначене, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 року у справі за № 912/518/13 - без змін.
Головуючий, суддяМ.Остапенко
Суддя П. Гончарук
Суддя Л. Стратієнко