08 липня 2014 року Справа № 912/1593/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. (доповідач) - головуючий, судді Васищак І.М., Харченко В.М.,
розглянув касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Інтерресурси", м. Кіровоград (далі - ТДВ "Інтерресурси"),
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014
зі справи № 912/1593/13
за позовом обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", м. Кіровоград (далі - ОКВП "Дніпро-Кіровоград"),
до ТДВ "Інтерресурси"
про стягнення 98 785, 65 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ОКВП "Дніпро-Кіровоград" - Слюсаря О.В.,
ТДВ "Інтерресурси" - Тертичної В.П.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ОКВП "Дніпро-Кіровоград" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з ТДВ "Інтерресурси" 98 785, 65 грн. збитків у зв'язку з безобліковим водокористуванням та безобліковим скидом стоків.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2014 (суддя Змеул О.А.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 (колегія суддів у складі: суддя Прокопенко А.Є. - головуючий, судді Дмитренко А.К., Крутовских В.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано; позов задоволено.
ТДВ "Інтерресурси", не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, у касаційній скарзі та додаткових письмових поясненнях просить Вищий господарський суд України зазначену постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі внаслідок порушення апеляційним господарським судом статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та норм матеріального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Господарськими судами у справі встановлено такі фактичні дані:
- 07.02.2011 комунальне підприємство "Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради" та відкрите акціонерне товариство "Інтерресурси" (правонаступниками яких є відповідно позивач та приватне акціонерне товариство "Інтерресурси" - в подальшому відповідач у справі) уклали договір про постачання води з комунального водопроводу та прийняття стоків у комунальну каналізацію (далі - Договір);
- згідно з пунктом 8.5 Договору його строк встановлено до 31.12.2011 та вважається продовженим на наступний рік (але загалом не більше, ніж на три роки), якщо за місяць до закінчення строку Договору одна зі сторін не заявить про припинення цього правочину або перегляд його умов;
- у розділі 4 Договору зазначено, що порушення умов Договору, за які згідно з чинним законодавством передбачено застосування санкцій або стягнення збитків, фіксуються двостороннім актом;
- 15.07.2011 представники позивача обстежили водопровідні та каналізаційні системи відповідача за адресою: м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 50;
- за результатами цього обстеження представниками позивача та відповідача складено акта, у якому зазначено таке: "При обстеженні водопровідних мереж ПАТ "Інтерресурси" виявлено: перед водолічильником самовільну безоблікову врізку діаметром 50 мм. Безоблікова врізка діаметром 50 мм підключена до трубопроводу діаметром 150 мм., що проходить транзитом через територію ПАТ "Інтерресурси"; перед водолічильником виявлено безоблікове підключення діаметром 150 мм до трубопроводу 250 мм, що проходить через територію ПАТ "Інтерресурси". Дана врізка призначена для подачі води на пожежогасіння в цехах та складах. У колодязі, що знаходиться на території складу виконано видимий розрив безоблікової врізки на пожежогасіння діаметром 150 мм. Виявлені самовільні безоблікові приєднання трубопроводами діаметром 50 мм та 150 мм до мережі КП "Кіровоградське ВКГ";
- позовні вимоги стосуються "безоблікової врізки діаметром 50 мм"; стосовно виявленого безоблікового підключення діаметром 150 мм позивач претензії не заявляє, зокрема, враховуючи виявлений розрив відповідної труби;
- позивач просить стягнути упущену вигоду у зв'язку з безобліковим споживанням відповідачем води через згадану трубу діаметром 50 мм згідно з розрахунком, здійсненим відповідно до норм чинного законодавства;
- відповідач не був забудовником чи первісним одноосібним власником комплексу будівель та споруд виробничої бази по вул. Дарвіна, 50, у м. Кіровограді;
- відповідач набув право власності на зазначене нерухоме майно 06.04.2006 у тому числі з діючою відомчою водопровідно-каналізаційною мережею та магістральними водопровідно-каналізаційними мережами комунального підприємства "Кіровоградське ВКГ", які проходять через територію виробничого комплексу відповідача;
- на доказ цього суду подано витяг з реєстру права власності на нерухоме майно від 17.12.2003 № 2327593; висновок обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" "Про погашення та зміну правовстановлюючого документа по вул. Дарвіна, 50 від 23.11.2004 № 4-2265"; рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.08.2005 у справі №7/25;
- з-поміж іншого з даних доказів вбачається, що до набуття права власності відповідачем на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 50, - його співвласниками були Державна податкова інспекція в Кіровоградському районі та закрите акціонерне товариство "Інвестиційна компанія три кита";
- згідно з поданою суду довідкою фактичне споживання відповідачем води протягом у 2012 році, порівняно з 2011 роком не збільшилося.
Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:
- додатком до Договору є підписана сторонами схема балансової приналежності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (т.1 а.с 171);
- на цій схемі в складі водопровідної мережі відповідача відсутня труба діаметром 50 мм, що відображена в акті 15.07.2011 як самовільне підключення до водопровідної мережі позивача.
Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
За змістом статті 46 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" особи, винні у самовільному підключенні споживачів до об'єктів та систем питного водопостачання і водовідведення, притягаються до відповідальності згідно із законами України.
Статтею 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що споживачі питної води зобов'язані вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.
Згідно з пунктом 9.2.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.07.1995 за №231/767, нагляд за станом мережі повинен здійснюватися в процесі обходу трас трубопроводів шляхом огляду та перевірки дії споруд і обладнання мережі.
Згідно з пунктом 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення), забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).
Відповідно до пункту 3.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
За приписами пункту 14.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення споживачі зобов'язані мати схеми або виконавчі креслення своїх мереж водопостачання та водовідведення, розміщених як у землі, так і всередині будинків із зазначенням діаметра труб, місць розміщення арматури, санітарних приладів, вузлів обліку та інших приладів (пристроїв).
Пунктом 4.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення передбачено, зокрема, що для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови.
Пунктами 3.1-3.4 Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення визначено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку; водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними; у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу; розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування; якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, то розрахунковий період становить один місяць.
Місцевий господарський суд, дослідивши фактичні обставини справи, дійшов висновку про те, що підстави для стягнення відповідної суми збитків відсутні, оскільки у справі не доведено самовільне підключення відповідача до водопровідних мереж позивача, у тому числі з огляду на те, що на території, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно відповідача, проходять мережі водопостачання інших споживачів, про розміщення яких відповідачеві як новому власнику нерухомого майна могло й не бути відомо. Так, у рішенні місцевого господарського суду зазначено, що позивачем не подано доказів того, що самовільно приєднана до водопровідної мережі позивача труба водночас приєднана до водопровідної мережі відповідача (місце приєднання цієї труби до водопровідної мережі конкретного споживача не встановлено) та доказів можливості експлуатації даної труби для водозабору, принаймні ймовірного. У прийнятті судового рішення місцевим господарським судом враховано й довідку про фактичне споживання відповідачем води протягом 2011-2012 років, за змістом якої у 2012 році (після демонтажу самовільно підключеної до водопровідної мережі позивача труби) споживання відповідачем води не збільшилося.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, виходив з того, що згаданий додаток до Договору - схема балансової приналежності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін Договору не містить зображення труби діаметром 50 мм, про яку йдеться в акті 15.07.2011, і це доводить, що на час укладання Договору згадане самовільне підключення було відсутнє, а отже й вину відповідача у здійсненні такого підключення. При цьому суд апеляційної інстанції посилався, зокрема, на пункт 14.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення, згідно з яким споживачі зобов'язані мати схеми або виконавчі креслення своїх мереж водопостачання та водовідведення, а також на те, що відповідач у зазначеному акті не заперечував проти демонтажу самовільного підключення. На думку суду апеляційної інстанції, підписання відповідачем акта від 15.07.2011, у розумінні Договору є підставою для застосування визначеної чинним законодавством відповідальності, в даному разі - стягнення збитків.
Вищий господарський суд України вважає висновки апеляційного господарського суду необґрунтованими, оскільки як вірно зазначено місцевим господарським судом, фактичних доказів самовільного підключення відповідача до водопровідної мережі позивача не встановлено. Не має доказів того, що згадана в акті від 15.07.2011 труба діаметром 50 мм підключена від водопровідної мережі позивача до водопровідної мережі відповідача. Позивачем не спростовано зазначених у акті від 15.07.2011 відомостей про те, що ця труба проходить транзитом через територію відповідача. Відповідач самовільне підключення до водопровідної мережі позивача заперечує, відповідно ця труба не могла бути відображена на схемі балансової приналежності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін Договору. Досліджена господарськими судами схема, як вбачається з її назви та фактичного змісту, відображає лише водопровідні та каналізаційні мережі позивача та відповідача, а не інших суб'єктів господарювання.
Отже, у розгляді даної справи суд першої інстанції з урахуванням фактичних обставин справи вірно застосував норми матеріального права та прийняв обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційний господарський суд правомірність висновків місцевого господарського суду не спростував і безпідставно скасував рішення місцевого господарського суду, припустившись у зв'язку з цим порушення статті 104 ГПК України, тому постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі.
Керуючись статтями 49, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Інтерресурси" задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 зі справи № 912/1593/13 скасувати.
3. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2014 зі справи № 912/1593/13 залишити в силі.
4. Стягнути з обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" на користь товариства з додатковою відповідальністю "Інтерресурси" судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги у сумі 987, 86 грн.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Васищак
Суддя В. Харченко