Справа № 524/5628/14-к р.
10 липня 2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
та обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014170090001166 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, працює за домовленістю на будівництві, одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , в силу ст..89 КК України не судимий,
за ч.1 ст.121 КК України ,
19.04.2014 року приблизно 02 год. ОСОБА_5 , знаходячись на зупинці громадського транспорту «Техучилище» в напрямку центру міста на сел.. Молодіжне м. Кременчука, підійшов до потерпілого ОСОБА_4 , що сидів на лавочці зупинки. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 раптово виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 витяг з кишені брюк розкладний ніж, яким умисно наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар в область шиї зліва, спричинивши згідно висновку судово-медичної експертизи №523 від 19.05.2014 року потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на шиї зліва з пошкодженням загальної та зовнішньої сонної артерії, яке ускладнилося посттравматичною нейропатією лівого лицевого нерву з вираженим парезом лицьової мускулатури, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.121 КК України визнав повністю. Суду показав, що приблизно 02 год. 19.04.2014 року він разом зі своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поверталися додому з бару, де вживали алкогольний напій - пиво. Проходячи повз зупинку громадського транспорту «Техучилище» він - ОСОБА_5 , замітив незнайомого йому чоловіка - потерпілого ОСОБА_4 , що поодиноко сидів на лавці зупинки. Підійшовши до потерпілого, він - ОСОБА_5 , попросив у ОСОБА_4 цигарку, на що той відповів, що він не вживає цигарки. Після цього ОСОБА_4 , підвівшись з лавки, відштовхнув його. У відповідь він - ОСОБА_5 , наніс 2 удари кулаком в плече та по тулубу потерпілого, який намагався також нанести йому удари. Маючи намір залякати потерпілого, він - ОСОБА_5 , витяг з кишені брюк розкладний ніж, яким наніс удар в ліву частину шиї потерпілого, після чого втік, викинувши ніж.
Крім повного визнання вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого злочину, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими стороною обвинувачення.
Так, потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що прогулюючись в нічний час 19.04.2014 року, присів відпочити на зупинці громадського транспорту «Техучилище», коли побачив, що з іншого боку проїзної частини дороги до нього наближаються троє невідомих йому чоловіків. Один з них - ОСОБА_5 , направився до нього, а двоє інших стояли неподалік. ОСОБА_5 запитав у нього за цигарки, на що він - ОСОБА_4 , відповів, що він не має цигарок. Після цього ОСОБА_5 декілька разів перепитував в нього - ОСОБА_4 , за цигарки, підвищуючи голос та становлячись більш агресивним, роблячи випади тіла в його бік, погрожуючи словесно. Маючи намір залишити зупинку і не спілкуватися з обвинуваченим, він - ОСОБА_4 , підвівшись з лавки, і відштовхнувши ОСОБА_5 , який заважав йому вийти, почав обходити його, бачучи, що той витяг з кишені штанів ніж. Але ОСОБА_5 підбіг до нього, наніс 2 удари кулаком лівої руки в область голови та щелепи. Він - ОСОБА_4 , намагався прикриватися, відштовхуючи обвинуваченого, і намагаючись звалити його з ніг, наніс удар ногою по нозі. Після цього обвинувачений підійшов до своїх товаришів, що стояли в 2-3-х метрах неподалік кіоску, зауваживши їм, що вони не допомагають йому. Маючи намір залишити зупинку і уникнути розборок, він - ОСОБА_4 , почав уходити з зупинки, коли в цей час обвинувачений наздогнав його і вдарив ножем в ліву частину шиї. Він - ОСОБА_4 встиг підставити долоню, але ніж пройшов крізь пальці і поранив шию. Що далі робив обвинувачений та його друзі, він не бачив, бо на деякий час втратив свідомість. Пройшовши метрів 50 від зупинки в бік проїзної частини дороги, він зупинив автомобіль і попросив доставити його до лікарні. Лікування він проходив в хірургічному відділенні 1-ої міськлікарні на протязі 10 днів.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується письмовими доказами - матеріалами кримінального провадження №12014170090001166 відносно ОСОБА_5 , а саме:
Висновком судово-медичної експертизи №523 від 19.05.2014 року відносно потерпілого ОСОБА_4 , у якого виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на шиї зліва з пошкодженням загальної та зовнішньої сонної артерії, яке ускладнилося посттравматичною нейропатією лівого лицевого нерву з вираженим парезом лицьової мускулатури, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Дане тілесне ушкодження утворилося від дії колюче-ріжучого предмету, і не характерне для заподіяння власноруч.
Протоколами проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_4 та свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , де вони показали механізм нанесення обвинуваченим ОСОБА_5 ударів кулаками та ножем потерпілому ОСОБА_4 .
Висновками судово-медичних експертиз №№553, 554, 555 від 29.05.2014 року, відповідно до яких покази потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дані ними в ході проведення слідчого експерименту не суперечать об*єктивним судово-медичним даним, отриманим при судово-медичній експертизі потерпілого ОСОБА_4 .
Оскільки учасниками судового провадження не оспорювалися фактичні обставини вчиненого злочину та зібрані докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_5 , суд, визнавши недоцільним дослідження всих доказів, які є належні, допустимі, достатні для визнання його винним, дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням письмових доказів.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у спричиненні потерпілому ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент його заподіяння, суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України.
При визначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує особу обвинуваченого, який в силу ст..89 КК України є несудимим, працює за домовленістю, посередньо характеризується за місцем проживання, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до положень ст.12 КК України є тяжким злочином, обставини, що пом*якшують та обтяжують йому покарання.
Обставинами, які пом*якшують покарання обвинуваченому, суд вважає повне визнання вини, щире каяття у вчиненому злочині, сприяння органам досудового розслідування та суду в розкритті злочину та встановленні істини, відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, сімейне становище обвинуваченого, на утриманні якого знаходиться малолітня дитина.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
З врахуванням особи обвинуваченого, фактичних обставин справи, ряду пом*якшуючих обставин суд приходить до висновку, що перевиховання, виправлення та попередження у вчиненні нових кримінальнальних правопорушень ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши до нього покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.1 ст.121 КК України, та звільнивши його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком та покладенням на нього обов*язків, передбачених ст.76 КК України.
Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним за ч.1 ст.121 КК України, призначивши покарання у вигляді 5 (п*яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, поклавши передбачені ст.76 КК України обов*язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.