Справа № 159/3784/14-ц
Провадження № 2/159/861/14
м. Ковель 10 липня 2014 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Луньової Т.М.
за участі секретаря - Канашкової О.М.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернулась до суду з позовом, у якому прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини сторін - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі - 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини: сторони у справі є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з непорозуміннями, що виникли між сторонами, відповідач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу і рішенням Ковельського міськрайонного суду від 10 жовтня 2013 року шлюб між сторонами було розірвано. Малолітня дитина сторін залишилася проживати з позивачкою та перебуває на її повному утриманні. У листопаді 2013 року позивач втратила роботу, а з квітня 2014 року залишилась без засобів до існування. Незважаючи на ту обставину, що з листопада 2013 року позивач є безробітною, а у квітні 2014 року було припиненол виплату позивачеві допомоги по безробіттю, позивач продовжує утримувати сина сторін та несе додаткові витрати на лікування та оздоровлення дитини. Відповідач матеріальної допомоги позивачеві на утримання дитини не надає, участі у додаткових витратах на дитину не приймає. Хоча відповідач офіційно не працевлаштований, однак є здоровим, працездатним, спроможним утримувати дитину. Оскільки позивач самотужки не спроможна задовільнити потреби дитини, з посиланням на ст.ст. 180-184 СК України прохає ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини сторін - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі - 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Прохає позов задовольнити, ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача у справі на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини сторін - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі - 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Пояснила, також, що за відсутності постійної роботи, щоб забезпечити потреби дитини, вимушена періодично виїздити за кордон. Існує на незначні та нестабільні доходи. Відповідач, будучи працездатним, здоровим і таким, що не має на утриманні інших утриманців, маючи неофіційні доходи, ухиляється від надання матеріальної допомоги на утримання дитини. Не приймає участі у вихованні дитини, забезпеченні дитині нормальних умов проживання, фізичного та духовного розвитку.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково. Пояснив, що за існування кредитних зобов'язань, не має можливості сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі, що вимагає позивач. Крім цього, вважає, що частину витрат по утриманню дитини лежить на його батьках, які час від часу здійснюють догляд за дитиною сторін. Згідний сплачувати аліменти у розмірі, що не перевищує 400 грн.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_4, та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягае частковому задоволенню.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Обставини, якими позивач обґрунтувала позовні вимоги доводяться наступними письмовими доказам та показаннями свідка ОСОБА_4
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16 травня 2008 року доводиться та обставина, що сторони у справі є батьками малолітньої дитини сторін - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати як стан здоров'я та матеріальне становище дитини, так і стан здоров'я та матеріальне становище стягувача та платника, інші обставини, що мають значення.
Згідно рішення Ковельського міськрайонного суду від 10 жовтня 2013 року шлюб між сторонами розірвано.
Даними трудовї книжки позивача доводиться та обставина, що з листопада 2013 року позивач є безробітною, а у квітні 2014 року було припиненол виплату позивачеві допомоги по безробіттю.
Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що малолітня дитина сторін - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року постійно проживає з позивачем ОСОБА_1 і перебуває на її повному утриманні. Свідок надає позивачеві допомогу у догляді за дитиною, зокрема періодично доглядає дитину, коли позивач виїздить за межі м. Ковеля. У той же час показала, що матеріальної допомоги на утримання дитини, у зв'язку з пенсійним віком, надавати позивачеві не може.
У той же час, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 183 Сімейного Кодексу України розмір аліментів у частці від заробітку визначається у разі наявності в платника регулярних, сталих заробітків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, однак є здоровим, працездатним, інших утриманців немає. Наявність в позивача зобов'язань за кредитами, не є підставою для звільнення його від обов'язку утримувати дитину. Відтак вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини є підставними.
Однак, незважаючи на обов'язок відповідача, як батька, утримувати свою малолітню дитину, позивачем не зазначено доказів на предмет спроможності відповідача сплачувати аліменти у розмірі, зазначеному у позовній заяві.
Таким чином, з огляду на докази, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, щодо визначення розміру аліментів в сумі 800 грн. щомісячно не є обґрунтованими. Тож враховуючи зазначені обставини, а також розмір загального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який становить 1286 гpивень, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру стягуваних аліментів до 600 грн.
На підставі ст. 15,30, 59-62, 85, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 180-184, Сімейного Кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ковеля Волинської області, реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово безробітного, аліменти на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітньої дитини сторін - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі - 600 грн. (шістсот грн.) щомісячно починаючи з 13 червня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1), судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
На підставі ст.367 ч. 1 п.1 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за 1 місяць в сумі 600 грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Головуюча: Т.М.Луньова