Справа № 540/505/14-к
Номер провадження 11-кп/786/468/14
Категорія
Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
10 липня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника засудженого ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 29 травня 2014 року,-
Цією ухвалою скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гринівці Тлумацького району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, судимого:
- 30.06.2011 року Машівським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт;
- 27.12.2011 року Машівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
- 17.02.2012 року Машівським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднано покарання у виді позбавлення волі за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 27.12.2012 року і остаточно призначено покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 08.06.2012 року Карлівским районним судом Полтавської області за ч.1 ст.162, ч.1 ст.353, ч.3 ст.15 ст.190, ст.70, ч.4 ст.70 КК України - 3 роки 10 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Зобов'язано періодично з'являтися для реєстрації в органи КВІ.
Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 29 травня 2014 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування призначеного покарання на 3 роки 10 місяців до місць позбавлення волі.
Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2014 року до суду надійшло подання старшого інспектора Машівського РП Чутівського МРВ КВІ УДПтС України у Полтавській області (далі старший інспектор КВІ ), яке мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_8 не виконує покладені на нього вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 08.06.2012 року обов'язки. Зокрема, не з'явився без поважних причин на реєстрацію 23.07.2012 року, за що йому винесено застереження. Після цього повторно не з'явився для реєстрації 27.08.2013 року та у телефонному режимі повідомив, що хворіє і не має коштів на проїзд. Починаючи з 25.11.2013 року по теперішній час останній на виклики до Машівської КВІ не з'являється, подання про примусовий привід не виконано у зв'язку з відсутністю його за місцем проживання. У зв'язку з цим, старший інспектор КВІ просить суд скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_8 і замінити випробувальний термін на реальну міру покарання, призначену вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 08.06.2012 року.
Задовольняючи подання, суд першої інстанції послався на те, що засуджений ОСОБА_8 систематично не виконує покладені на нього судом обов'язки з явки до Машівської КВІ на реєстрацію, змінив місце проживання не попередивши при цьому кримінально-виконавчу інспекцію, злісно ухиляється від покладених обов'язків, чим позбавляє ВКВІ можливості виконувати чинний вирок.
В апеляції засуджений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду та не направляти його в місця позбавлення волі. Зазначає, що він неофіційно працював і виїжджав за межі смт. Машівка, що було поважною причиною, протягом іспитового строку до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягався, має позитивні характеристики з місця проживання, а також підпадає під дію п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., з наступними змінами і доповненнями, оскільки засуджений за вчинення злочинів невеликої та середньої тяжкості і на день набрання ним чинності має на утриманні дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якої не позбавлений батьківських прав.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали доводи апеляції та просили скасувати ухвалу суду та звільнити від покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., з наступними змінами і доповненнями, думку прокурора про залишення ухвали без зміни, а апеляції без задоволення, дослідивши матеріали подання та перевіривши доводи апеляції, дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 08.06.2012 ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі, що відповідно до ст. 72 КК України складає 1 рік позбавлення волі; за ч. 1 ст. 353 КК України до 2 років обмеження волі, що відповідно до ст. 72 КК України складає 1 рік позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України до двох років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднано не відбуте покарання за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 17.02.2012 року у виді 1 року 10 місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді 3 років 10 місяців позбавлення волі. У відповідності до ст. 75 КК України останнього звільнено від відбування покарання з випробуванням з ворічним іспитовим строком. Згідно ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_8 в період іспитового строку періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
З 04.07.2012 року вирок був прийнятий до виконання КВІ. 27.04.2012 р. та 23.07.2012 року ОСОБА_8 роз'яснено покладені на нього судом обов'язки та попереджено про наслідки їх невиконання.
Однак, ОСОБА_8 на реєстрацію до органів КВІ - 23.07.2012, 27.08.2012, не з'явився без поважних причин, а з 25.11.2013 року взагалі не з'являвся. Подання про примусовий привід не виконано у зв'язку з відсутністю останнього за місцем проживання.
Вказаних фактів не заперечував у судовому засіданні і сам засуджений.
У зв'язку з систематичною неявкою ОСОБА_8 на реєстрацію та зміною місця проживання, старший інспектор КВІ звернувся з поданням про скасування звільнення від відбування покарання.
Твердження засудженого у апеляційній скарзі, що на реєстрацію він не з'являвся, оскільки неофіційно працював і виїжджав за межі Машівського району, що на його думку, є поважною причиною неявки на реєстрацію до КВІ, нічим не підтверджені, а тому не заслуговують на увагу і розцінюються колегією суддів, як спосіб уникнути від відбування покарання.
Крім цього засуджений неодноразово попереджувався про наслідки неприбуття на реєстрацію без поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою та підстав для її скасування не вбачає.
У судовому засіданні засуджений просив звільнити його від відбування покарання на тій підставі, що він є батьком малолітньої дитини, а тому підпадає під дію п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Крім цього ОСОБА_9 та його захисник заявили про те, що на даний час у суді першої інстанції розглядається справа за його заявою про звільнення його від покарання на підставі п. «в» ч.1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», але справа не розглянута, у зв'язку із відсутністю особової справи, яка знаходиться в суді апеляційної інстанції.
Як роз'яснив ВССУ у своєму листі «Про деякі питання застосування амністії у 2014 році з урахуванням останніх законодавчих змін», під час виконання вироку питання застосування ЗУ «Про амністію у 2014 році», враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК, має вирішуватися у порядку передбаченому ст. 9 ЗУ «Про амністію у 2014 році», місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК).
Отже питання застосування амністії, в даному випадку, до засудженого має вирішуватися судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 29 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня її оголошення шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ України.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3