"14" березня 2014 р.справа № 202/24392/13-а (2-а/0202/74/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Дурасової Ю.В.
судді: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15.07.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної допомоги дитині війни -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної допомоги дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15.07.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська про перерахунок пенсії дітям війни в частині позовних вимог за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 07.02.2009 року включно було залишено без розгляду.
Постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15.07.2013 року, прийнятою у відкритому судовому засіданні, позов задоволений. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 08.02.2009 року по 31.12.2009 року.
В апеляційній скарзі представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно наданих сторонами доказів, позивачці встановлений статус «дитина війни».
Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинялась.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладалась в такій редакції: «Дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже право на виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виникло у позивача після ухвалення рішень Конституційним Судом України з 09.07.2007 по 31.12.2007 та починаючи з 22.05.2008.
Відповідно до статті 99 КАС України (в редакції, що діяла на час подачі апеляційної скарги), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється (з 31.07.2010р.) шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відтак виплата підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком має бути здійснена за період з 08.02.2009 року по 31.12.2009 року .
Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетних коштів є необґрунтованими. Так Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України»зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Підвищення до пенсії підлягає виплаті виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній інший закон, який би визначав мінімальний розмір пенсії за віком.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська - залишити без задоволення, а постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15.07.2013 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна