03 липня 2014 року №810/3827/14
Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Бончевій О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Васильєва Н.Л. (за довіреністю)
Роткевич В.В. (за довіреністю)
від відповідача: Осаволюк І.О. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 29 січня 2014 року №0001461502.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийняте на основі помилкових висновків про порушення ТОВ "Артпласт Інвест" вимог пунктів 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при зарахуванні суми від'ємного значення з податку на додану вартість в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Позивач стверджує, що податковий орган безпідставно не зменшив суму податкового боргу за рахунок від'ємного значення на суму пені та застосував до ТОВ «Артпласт Інвест» штрафні санкції.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, зазначав, що посадова особа Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест" є юридичною особою, що зареєстрована 19 вересня 2005 року, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №125895 (а.с. 40). Станом на момент розгляду справи та проведення перевірки, позивач перебував на обліку в Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.
Відповідно до матеріалів справи, 28 січня 2014 року, посадовою особою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України та в порядку статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2013 (від 1 червня 2013 року №9032040793).
Результати перевірки оформленні актом від 28 січня 2014 року №180/15-2/33744372 (а.с. 7).
У ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, до складу рядка 20.1 податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року (у зменшення податкового боргу з ПДВ) включено суму у розмірі 447586, що перевищує суму боргу станом на 21 травня 2013 року на 48961,00.
На підставі висновків акту перевірки, Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 29 січня 2014 року №0001461502, відповідно до якого, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 61201,25 грн., у тому числі 48961,00 грн. за основним платежем та 12240,25 за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 8).
Позивач вважає таке рішення необґрунтованим та протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.
В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Так, функції контролюючих органів визначені статтею 191 Податкового кодексу України, серед яких: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, зборів, платежів; здійснення погашення податкового боргу; звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.
У свою чергу, платники податків в силу приписів підпунктів 16.1.4 та 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, та не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Зі змісту пункту 54.3. та підпункту 54.3.2 вбачається, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань , якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пунктів 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Положення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України кореспондуються приписам Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 13 листопада 2013 року № 678, яким передбачені дії платника податку у разі виникнення суми від'ємного значення ПДВ.
Згідно до підпункту 6 пунктом 4 розділу V Порядку, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Таким чином, у випадках коли за платником податків рахується податковий борг з податку на додану вартість і за результатами звітного податкового періоду у платника податку виникає від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, частина такої суми, у межах податкового боргу, повинна бути зарахована у його зменшення.
Тобто, платник податків зобов'язаний спочатку погасити власний податковий борг з ПДВ за рахунок від'ємного значення і лише після того заявляти залишок від'ємного значення до бюджетного відшкодування або включати його до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.
При цьому, положення Податкового кодексу, що передбачають погашення податкового боргу за рахунок від'ємного значення з ПДВ є імперативними і обов'язковими для врахування, як платником податків при складанні податкової звітності, так і контролюючим органом при здійсненні перевірок даних податкових декларацій.
Судом встановлено, що 1 червня 2013 року ТОВ «Артпласт Інвест» подало до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року (а.с. 10-11).
У рядку 19 декларації за травень 2013 року позивачем розраховано та задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 456611,00 грн.
Як вбачається з акту перевірки, у відповідача відсутні зауваження щодо розрахованої позивачем суми від'ємного значення, дані наведені у податковій звітності відповідають даним інформаційних баз податкового органу.
Отже, відповідачем не встановлено відхилень щодо розміру податкового кредиту та, як наслідок, від'ємного значення.
Суму від'ємного значення у розмірі 447586,00 грн. позивачем зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та відображено у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року (а.с. 11).
Відповідач в акті перевірки зазначає, що до складу рядка 20.1 позивачем включено суму, що перевищує суму боргу на 48961,00 грн.
Із змісту акту перевірки судом встановлено, що сума недоїмки ТОВ «Артпласт Інвест» з ПДВ, згідно картки особового рахунку, складає 398625,00 грн. таким чином, сума відхилення становить 48961,00 грн.
У ході розгляду справи, представник позивача звертала увагу суду, що за підприємством дійсно рахується недоїмка з податку на додану вартість у розмірі 398625,00 грн., разом з тим, стверджувала, що податковим органом безпідставно не було враховано суму пені у розмірі 48882,83 грн., унаслідок чого, відповідач дійшов висновку про перевищення ТОВ «Артпласт Інвест» суми боргу у рядку 20.1 декларації.
У якості підтвердження правомірності розрахунку відповідачем суми податкового боргу з податку на додану вартість, позивачем додано до матеріалів справи акт звірки розрахунків платника з бюджетом від 30 квітня 2014 року №2174-20. (а.с. 18).
З даного акту судом встановлено, що станом на 1 травня 2013 року від'ємне сальдо розрахунків з бюджету (без урахування пені) становить 398625,00 грн. Розмір несплаченої пені становить 48882,83 грн.
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, при визначені суми податкового боргу, окрім основної недоїмки з певного виду податку, слід також враховувати пеню, нараховану на суму грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також суму штрафних санкцій у разі їх наявності.
Отже, позивачем правомірно відображено суму пені у розмірі 48882,83грн у складі податкового боргу при відображені рядка 20.1 декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року.
Натомість, відповідач, досліджуючи податкову звітність позивача та дані карток особових рахунків, визначив розмір податкового боргу не встановивши при цьому усіх істотних обставин, що призвело до протиправного висновку про завищення суми боргу і висновку про порушення ТОВ «Артпласт Інвест» пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх доказів, які б спростовували б твердження позивача, отже не доведено правомірності свого рішення.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що матеріалами справи спростовуються висновки, які стали основою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 29 січня 2014 року №0001461502.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Повний текст постанови виготовлено 9 липня 2014 року.