Справа № 539/1795/14-к
10 липня 2014 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурорів - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни кримінальне провадження про обвинувачення :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшанка Лубенського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, працюючого водієм ТОВ „Лубенський молочний завод”, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,-
11.01.2014 року о 06 год. 05 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем ЗАЗ-110308-44 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в темний час доби з увімкненим ближнім світлом фар, зі швидкістю близько 50 км/год. по вул. Радянська в м. Лубни, з боку площі Ярмаркової в напрямку залізничного вокзалу, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого в районі буд. 89 вищезазначеної вулиці, на якому перебували пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що переходили проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, проявив неуважність, не прийняв своєчасних заходів до зменшення швидкості та зупинки свого транспортного засобу, щоб дати дорогу пішоходам, внаслідок чого допустив на них наїзд, чим порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідно до яких:
п.18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів ( за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;
Внаслідок даної дорожньо-транспортної події, пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому правої малогомілкової кістки на межі між середньою та нижньою третиною без зміщення, гематоми з забитою раною по задньо-внутрішній поверхні лівого гомілка - ступневого суглобу, гематоми з садном по задній поверхні лівого стегна в нижній третині, синців: по зовнішній поверхні правого колінного суглобу, по зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині, по задній поверхні лівої гомілки в верхній третині, по задній поверхні правого стегна в нижній третині з садном, по передньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу синець з садном, по передній поверхні правого колінного суглобу синець з садном, синець по тильній поверхні правої кисті в проекції п'ясих кісток, садно по тильній поверхні 1 пальця правої кисті, які утворилися від дії тупих предметів при ДТП і по ступені тяжкості, згідно висновку судово-медичної експертизи № 14 від 20.01.2014 року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
У відповідності до висновку автотехнічної експертизи № 67 від 06.03.2014 року, в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ЗАЗ-110308-44 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням обставин даної події.
В умовах даної пригоди водій автомобіля ЗАЗ-110308-44 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів, шляхом виконання ним вимог п.18.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даних пунктів Правил.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав повністю, пояснивши, що 11.01.2014 року о 6 год. 05 хв. він керував автомобілем ЗАЗ-110308-44 в м.Лубни по вул.Радянській зі швидкістю біля 40 км/год. На той час була темна пора доби . Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, його засліпив світлом фар зустрічний транспортний засіб і він, не побачивши пішоходів, здійснив наїзд на пішоходів . Але обвинувачений вважає, що і дівчата винні в ДТП, оскільки вони могли б зупинитися перед його автомобілем і не переходити дорогу.
Крім цього, вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується доказами , дослідженими в ході судового розгляду, а саме:
- показами потерпілої ОСОБА_6 , яка суду показала , що 11.01.2014 року о 6 год. 05 хв. вона разом зі своєю подругою переходили пішохідний перехід в м.Лубни по вул.Радянській . На пішохідному переході один автомобіль їх пропустив, і коли вони наблизилися до осьової лінії, то побачили, що до них наближається ще один автомобіль, який нібито почав перед пішохідним переходом пригальмовувати. Тоді вона разом зі своєю подругою продовжили рухатись по переходу, але водій автомобіля не зупинився, внаслідок чого був здійснений наїзд на неї та її подругу. Вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, а її подруга - легкі тілесні ушкодження;
- показами свідка ОСОБА_5 , яка суду показала, що 11.01.2014 року о 6 год. 05 хв. вона разом зі своєю подругою ОСОБА_7 переходили пішохідний перехід в м.Лубни по вул.Радянській . Перед початком руху по пішохідному переході вони пропустили один автомобіль, і коли вони наблизилися до осьової лінії, то побачили, що до них наближається ще один автомобіль, який нібито почав перед пішохідним переходом пригальмовувати. Тоді вони продовжили рухатись по переходу, але водій автомобіля не зупинився, внаслідок чого був здійснений наїзд на неї та її подругу. Вона, ОСОБА_5 , перелетіла через капот автомобіля до бардюра, бо водій проїхав по її ногах, а Оксані, в подальшому, викликали швидку допомог;.
- показами свідка ОСОБА_8 , який суду показав, що він 11.01.2014 року о 6 год. 05 хв. в м.Лубни по вул.Радянській керував своїм автомобілем і бачив, як дві дівчини, переходили проїзну частину дороги по пішохідному переходу. В цей час дівчат збив автомобіль ЗАЗ-110308-44, який перед переходом своєчасно не зупинився;
- показами свідка ОСОБА_9 , який суду показав, що він 11.01.2014 року о 6 год. 05 хв. знаходився в м.Лубни на вул.Радянській і почув, звук удару. Він побачив, що автомобіль ЗАЗ на пішохідному переході збив дівчину, яка лежала на дорозі. Потім він викликав швидку допомогу;
- протоколом огляду місця дорожньо-транспорної пригоди від 11.01.2014 року з фототаблицею до нього (а.с.12-28);
- висновком судової автотехнічної експертизи № 67 від 06.03.2014 року (а.с.29-32);
- висновком судово-медичної експертизи № 14 від 20.01.2014 року (а.с.33-34).
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст.286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує його каяття, що визнається судом пом'якшуючими покарання обставинами.
Обставин, що пом"якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 - суд не вбачає.
З урахуванням характеру та ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Разом з тим, враховуючи наявність пом'якшуючих покарання обставин, суд вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, так як виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 прохав звільнити його від відбування покарання на підставі п."є" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році", оскільки він має матір, яка досягла 70-річного віку і він є єдиним працездатним сином у неї.
Суд, з"ясувавши думку учасників процесу, дослідивши наявні матеріали, вважає, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання на підставі п."є" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році".
Встановлено, що обвинувачений має матір ОСОБА_10 , якій 76 років (а.с.47). Башинський є єдиною працездатною дитиною у своєї матері.
Відповідно до п."є" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році", підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов"язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Злочин, передбачений ст.286 ч.1 КК України, є злочином вчинений з необережності .
Згідно ст.9 Закону України " Про амністію у 2014 році", виконання цього Закону покладається на суди.
Керуючись ст.86 ч.2 КК України, п."є" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році", ст.ст. 369 -371, 373 -376 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 2-х років.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Звільнити ОСОБА_4 на підставі п."є" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від призначеного судом покарання.
Речові докази по справі, а саме : автомобіль ЗАЗ-110308-44 д.н.з. НОМЕР_2 , який зберігається на території Лубенського МВ - повернути ОСОБА_4 ; одяг ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - повернути відповідно їх власникам; уламки скла, пластмаси, фарби, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Лубенський міськрайонний суд, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 366 КПК України вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_1