ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 липня 2014 року № 826/4507/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Берко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гунатех"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000172202 від 21.10.2013
за участю:
представника позивача: Жукова М. О. (довіреність б/н від 01.04.2014)
представника позивача: Губерського К.С. (довіреність б/н від 09.10.2013)
представника відповідача: Рудої Н.С. (довіреність № 119819/26-54-10-034 від 29.07.2013)
на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03.07.2014 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гунатех" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000172202 від 21.10.2013.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до положень чинного законодавства від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду зараховується до складу податкового кредиту наступних податкових періодів або підлягає бюджетному відшкодуванню, при цьому заявлення сум з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування у певному податковому періоді є правом платника податків, а не його обов'язком.
Також позивач посилався на факт того, що відповідачем з урахуванням висновків викладених в акті № 1815/26-58-22-02-13 від 04.10.2013 податкове повідомлення - рішення №0000172202 від 21.10.2013 було складено не за відповідною формою, а саме, за формою "В4" замість форми "В2".
Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позову у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судових засіданнях надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що позивачем при заповненні декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року безпідставно не враховано фактично сплачені суми податку та не відображено їх в рядку 23.2, що в свою чергу призвело до заниження бюджетного відшкодування.
У судових засіданнях представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -
У період з 16.09.2013 по 27.09.2013 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності визначення ТОВ "Гунатех" залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2013 року (податкова декларація з ПДВ № 9055474532 від 20.09.2013) на суму 18506546 грн.
За результатами перевірки складено акт № 1815/26-58-22-02-13 від 04.10.2013, яким встановлено порушення пунктів 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 7.5.2 пункту 7.5 розділу 7 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової служби України № 522 від 19.06.2012 в результаті чого завищено суму рядку 24 декларації з ПДВ 2013 року на суму 15752582,00 грн.
До зазначеного висновку податковий орган дійшов виходячи з того, що відповідно до абзацу "а" пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Гунатех" самостійно відмовилося від отримання сум бюджетного відшкодування за період з 01.07.2012 по 31.08.2013 та має враховувати суму рядку 24 декларації з ПДВ за серпень 2013 року в розмірі 15752582 грн. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
21.10.2013 на підставі акту № 1815/26-58-22-02-13 від 04.10.2013 було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000172202 форми "В4" яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року на 15 752 582,00 грн.
Податкове повідомлення - рішення №0000172202 від 21.10.2013 було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку та рішенням Міністерства доходів та зборів України № 3612/6/29-29-10-01-25 від 26.02.2014 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гунатех" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0000172202 від 21.10.2013, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно підпункту а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктами 4.6.3, 4.6.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за №1490/20228 встановлено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2). Платники, які відповідно до статті 200 Податкового кодексу України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).
Таким чином, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, законодавством не обмежено термін «попередній період» лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду, а тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.
Водночас, прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому Податковим кодексом України, а не обов'язком, і платник податків законодавчо не обмежений строком використання такого права.
З огляду на викладене право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування не обмежено часовими межами того податкового періоду в якому у нього виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.12.2013 у справі № К/800/20794/13, від 12.09.2013 у справі № К/800/33517/13, ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 у справі № 826/17211/13-а.
Актом № 1815/26-58-22-02-13 від 04.10.2013 встановлено, що залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2013 року згідно зі даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг на загальну суму ПДВ складає 15752582,00 грн.
Висновок відповідача про завищення позивачем рядку декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 15752582,00 грн. ґрунтується на тому, що позивач у відповідності до підпункту "а" пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України самостійно відмовився від отримання суми бюджетного відшкодування за період з 01.07.2012 по 31.08.2013
Підпунктом "а" пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах
З огляду на викладене, враховуючи факт того, що прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, а не його обов'язком та не обмежено певним звітним податковим періодом, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку відповідача про допущення позивачем порушення пунктів 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 7.5.2 пункту 7.5 розділу 7 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової служби України № 522 від 19.06.2012 та завищення суму рядку 24 декларації з ПДВ за серпень 2013 року на суду 15752582,00 грн., з огляду на що податкове повідомлення - рішення №0000172202 від 21.10.2013 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0000172202 від 21.10.2013.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Постанова складена в повному обсязі 10.07.2014