Справа №522/27328/13-к
Провадження №1-кп/522/52/14
Іменем України
07.07.2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12013170500009037, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2013 року у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, цигана, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
раніше судимого:
-вироком Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2007 року за ст. ст. 186 ч. 2, 185 ч. 1, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки;
-вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 24.09.2008 року за ст. ст. 185 ч. 3, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки;
-вироком Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2009 року за ст. ст. 186 ч. 2, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, звільненого 27.05.2013 року умовно-достроково згідно ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 20.05.2013 року з невідбутим строком покарання 1 рік 8 місяців 6 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,
13.08.2013 року приблизно о 08 годині 15 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись на Куліковому Полі в м. Одесі вирішив заволодіти майном ОСОБА_6 .
Так, ОСОБА_5 шляхом ривку відкрито заволодів ланцюжком із золота якорного плетіння, на якому знаходився хрестик, що належить потерпілій ОСОБА_6 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши тим самим потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 2 000,00 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро каявся, а також підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що обвинуваченим не оспорюються фактичні обставини кримінального правопорушення і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доведена, а його умисні дії суд кваліфікує за ст. 186 ч. 2 КК України за кваліфікуючою ознакою - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше судимий, позитивно характеризується за місцем попереднього ув'язнення.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить - щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, а в силу ч. 2 ст. 66 КК України - визнання своєї вини та позитивна характеристика за місцем попереднього ув'язнення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд не вбачає.
Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, а також як наявність обставин, що пом'якшують покарання, так і відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Аналіз викладеного свідчить про те, що ОСОБА_5 для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідно призначити покарання в межах санкцій ст. 186 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі. При цьому суд приходить до висновку про необхідність застосування дії ст. 71 КК України і призначити покарання за сукупністю вироків, приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2009 року.
Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 373, 374, КПК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Відповідно до ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбутий строк покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2009 року у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць та остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання засудженого ОСОБА_5 обчислювати з 07.07.2014 року, тобто з моменту проголошення вироку, зарахувавши в строк відбутого покарання час його затримання та подальшого арешту, з 02.09.2013 року по 07.07.2014 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в апеляційний суд Одеської області апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку видати учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1