Справа № 521/7519/13ц
Провадження № 2/521/4668/13
23.12.2013
23 грудня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді - Роїк Д.Я.,
при секретарі - Чайковській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської Універсальної Товарної Біржи GIP, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
13.05.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської Універсальної Товарної Біржи GIP, про визнання договору купівлі-продажу дійсним. При цьому позивач посилається на те, що 15.08.1995 року між ними та ОСОБА_3, на Одеській товарній біржі було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, за яким позивач придбав у відповідачів квартиру за адресою АДРЕСА_1. Крім того, позивач вказує, що у відповідності до вимог договору, вони передали відповідачам обговорену заздалегідь суму грошей у розмірі 800000 (вісімсот тисяч) крб., в рахунок вартості придбаного житла, відповідачі передали позивачам житло, ключі від квартири, виконавши таким чином, умови договору. Також позивачі вказують те, що вони вселилися в придбане житло та проживає у вказаній квартирі.
Позивачі в судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено що 15.08.1995 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, зареєстрований на Одеській товарній біржі. В результаті цього правочину позивач придбав квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 117,5 кв.м., житловою 66,7 кв.м. Вказане підтверджується копією договору купівлі-продажу № 95/1415 від 15.08.1995 року укладеного на Одеській товарній біржі. Також вказаний договір було зареєстровано у КП «ОМБТІ та РОН» від 15.08.1995 року.
Між сторонами по договору було виконано всі умови договору, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплатили обумовлену вартість квартири а відповідачі звільнили квартиру та знялися з реєстрації.
Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомості стало обов'язковим починаючи з 1 січня 2004 року у зв'язку із вступом в силу нового Цивільного Кодексу України, на підставі якого видано Інструкцію «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджену Наказом Мінюсту України № 20/5 від 03.03.2004 р., яка використовується нотаріусами при вчинені дій з посвідчення відповідного правочину.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 15 Закону України № 1956-XII «Про товарну біржу» від 10.12.1991 р., угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, то угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Таким чином, на час укладення біржового Договору купівлі продажу нерухомого майна № 95/1415, а саме 15.08.1995 року, - було додержано вимоги законодавства щодо форми договору.
Окрім того, 15.08.1995 року зазначений договір, як підставу виникнення права власності на зазначену квартиру, було належним чином зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН».
Таким чином, суд вважає можливим визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за № 95/1415 від 15.08.1995 року загальною площею 117,5 кв.м., житловою площею 66,7 кв.м., яка складається з трьох кімнат, укладений на Одеській товарній біржі між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_5 слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 334, 640 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224 - 226 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 за № 95/1415 від 15.08.1995 року укладений на Одеській товарній біржі між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - дійсним.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.
Суддя: