КОПІЯ Справа № 1519/7415/14-к
Пр-ня по справі № 1кп/521/521/14
25 червня 2014 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
захисників - адвокатів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, офіційно не працюючого, неофіційно працюючого кур'єром, не одружений, спільно проживаючий з ОСОБА_9 , має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
09 березня 2009 року приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку № 32 по вул. Гайдара в м. Одесі, побачили перед собою ОСОБА_4 , обравши його майно об'єктом злочинного посягання. Наздогнавши потерпілого біля передостанньої парадної вказаного будинку, ОСОБА_8 наніс удар кулаком в область перенісся потерпілого, а ОСОБА_7 наніс удар рукою в область потилиці потерпілого.
Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_10 заволоділи майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном «Нокіа-6310», вартістю 1200 гривень, в чохлі вартістю 25 гривень, сім картою оператора «Київстар», вартістю 50 гривень, грошовими коштами у сумі 50 гривень, пістолетом «ПМР» калібру 9 мм, вартістю 3800 гривень, ключами від автомобілю «Мазда» з брелоком сигналізації «Інспектор» та іммобілайзером, вартістю 2300 гривень; зв'язкою ключів від опорного пункту міліції, службового кабінету, сейфу, які не представляють матеріальної цінності для потерпілого; наручниками «БРМ» із металу, вартістю 200 гривень; золотим ланцюжком плетіння «Італійський бісмарк», вагою 17 г., довжиною 60 см., вартістю 4250 гривень; золотим кулоном на ланцюжку у вигляді хреста з розп'яттям, вагою 4 г., довжиною 5 см., вартістю 1000 гривень; золотим перснем, розміру 18,5 вагою 5 г. з каменем чорного кольору у вигляді печатки, вартістю 1250 гривень, мобільним телефоном «Самсунг Х200», в корпусі сірого кольору, вартістю 200 гривень з сім-картою оператора «Лайф», вартістю 25 гривень, з грошовими коштами на рахунку в сумі 45 гривень, з шнурком сірого кольору, вартістю 15 гривень, завдавши матеріальну шкоду на загальну суму 14410 гривень. Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Під час скоєння злочину, потерпілому ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, гематоми в області орбіт, забою носу. Вказані ушкодження не були небезпечними для життя, спричинили розлад здоров'я строком більше ніж 6 днів, але не більше ніж три тижні (21 день) і по цьому критерію відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, спричинивши короткочасний розлад здоров'я. Вказані тілесні ушкодження були спричинені в результаті спричинення ударів в область обличчя (перенісся).
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому їм злочину визнали повністю та підтвердили в судовому засіданні обставини скоєного злочину, які викладені в обвинувальному акті. В теперішній час вони у скоєному щиро розкаюється, та обіцяють більше нових злочинів не вчиняти. Просили суд суворо їх не наказувати.
Окрім повного визнання своєї вини, винність обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інкримінованих їм злочинах повністю доказана і підтверджується зібраними по провадженню в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинувачених та дослідженням документів кримінального провадження що характеризують осіб обвинувачених. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченими та потерпілим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Потерпілий повністю погодився на розгляд кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, без дослідження всіх доказів по провадженню.
Суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
За місцем мешкання в м. Одесі обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 характеризується позитивно /Т. 1 а.п. 122, Т. 2 а.п. 124, Т. 4 а.п. 126/.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, осіб винних, їх вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є щире каяття, визнання своє вини, притягнення до кримінальної відповідальності у перше. Окрім того у ОСОБА_7 суд визнає як обставину, що пом'якшує покарання знаходження на утримані матері похилого віку; а у обвинуваченого ОСОБА_8 суд також визнає як обставину, що пом'якшує покарання знаходження на утримані малолітньої дитини.
Обставин які обтяжують покарання, обвинувачених судом не встановлено.
Враховуючи викладені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд у відповідності до ст. 69 КК України, вважає за необхідне призначити основне покарання обом обвинуваченим, нижче від найнижчої межи, встановленої в санкції ч. 2 ст. 187 КК України, однак зв'язане з позбавлення волі. Разом з тим, відповідно до ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що їх виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходились під вартою до винесення вироку по суті на протязі практично трьох років.
Суд не призначає обвинуваченим додаткового покарання за санкцією ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді конфіскації майна, оскільки звільняє останніх від покарання на підставі ст. 75 КК України.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов'язанні з залученням експертів, відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК України, належить покласти на обвинувачених.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України,
СУД, -
Визнати ОСОБА_7 , винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України, без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки, поклавши на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ст. 76 КК України:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Визнати ОСОБА_8 , винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України, без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки, поклавши на ОСОБА_8 обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ст. 76 КК України:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Початок строку відбування покарання обвинуваченим з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Зарахувати до строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою останнього, а саме з 10.03.2011 року по 05.05.2014 року.
Зарахувати до строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою останнього, а саме з 21.07.2011 року по 23.05.2014 року.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області судові витрати в загальній сумі 1548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) гривень 80 копійок, тобто з кожного обвинуваченого по 774 (сімсот сімдесят чотири) гривні 40 копійок /Т. 3 а.п. 47/.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без змін у вигляді домашнього арешту.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, до спливу двомісячного строку, у випадку набрання вироком суду законної сили.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
С У Д Д Я: /підпис/
Копія вироку вірна.
Суддя: ОСОБА_1
Секретар: