Справа № 373/1151/14-а
20 червня 2014 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Потоцького В.В.,
при секретарі Ткалі І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницький та Переяслав-Хмельницькому районі про визнання незаконною відмову та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 просить визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в місті Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії державного службовця на підставі довідок №152/06 та №153/06 від 03.02.2014 року, виданих Переяслав-Хмельницьким міськрайонним центром зайнятості, про складові заробітної плати з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницького та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області провести з 01 квітня 2014 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії державного службовця на підставі довідок №152/06 та №153/06 від 03.02.2014 року, виданих Переяслав-Хмельницьким міськрайонним центром зайнятості, враховуючи всі складові заробітної плати ОСОБА_1, в тому числі виплати матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, та виплати сум індексації.
Представник Управління пенсійного фонду України в місті Переяславі-Хмельницький та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області Кукса Н.О. позов не визнала, посилаючись на те, що відповідачем вимоги чинного законодавства не були порушені.
Судом встановлено, що має місце спір фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З 02 жовтня 2013 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницький та отримує пенсію з 02.10.2013 р. по 03.02.2014 р., згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з 03.02.2014 р. по даний час - згідно Закону України «Про державну службу» у зв'язку зі звільненням з посади державного службовця, відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну службу». Розмір її пенсії був розрахований на підставі довідок про заробітну плату, враховуючи лише такі складові: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років.
11 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до управління ПФУ з заявою про перерахунок її пенсії у зв'язку з тим, що у заробіток для обчислення пенсії не були включені суми нарахованої позивачці матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації, які входять в склад заробітної плати державного службовця та на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому мають бути включені до заробітної плати, з якої розраховується пенсія державного службовця.
Однак, 17 квітня 2014 року позивачко була отримана відповідь №31/Н-01 про відмову в перерахунку їй пенсії з тих підстав, що виплати на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також суми індексації не входять до структури заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування, а з моменту набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З довідки Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості від 03.02.2014 №153/06, яка була позивачкою надана для розрахунку пенсії, вбачається, що на всі виплати, що включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 01.01.2011 р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В графі «Інші виплати» вказані виплати на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також суми індексації.
Згідно зі ст. 33 Закону України «Про державну службу», оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Отже, винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації входять до системи оплати праці державного службовця.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч. 1 даної статті, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд визнає неправильним висновок про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії. Матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця. За змістом наведених норм (ст. 66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, висновок відповідача про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням законів «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають витати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця, крім того, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. За наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість по суті позовних вимог про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області протиправними та зобов'язання його здійснити позивачці перерахунок пенсії зі складових заробітної плати з урахуванням суми матеріальної допомоги у розмірі 242,71 грн.
Винагорода за вислугу років, встановлена посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, є частиною заробітної тати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, передбаченого органам державної податкової служби в Державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачуються на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, у даному випадку пенсію державного службовця Також задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням матеріальної допомоги та індексації, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з наступного. За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація входили до системи оплати праці державного службовця.
Однак всупереч закону відповідач безпідставно відмовив позивачці в перерахунку її пенсії державного службовця.
Верховний Суд України при розгляді аналогічних справ прийшов до подібних правових висновків.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України; ст.ст. 33;37 Закону України «Про державну службу»; ст. 1 Закону України «Про оплату праці»; ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 158-163; 167 КАС України, суд
Визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в місті Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії державного службовця на підставі довідок №152/06 та №153/06 від 03.02.2014 року, виданих Переяслав-Хмельницьким міськрайонним центром зайнятості, про складові заробітної плати з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницького та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області провести з 01 квітня 2014 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії державного службовця на підставі довідок №152/06 та №153/06 від 03.02.2014 року, виданих Переяслав-Хмельницьким міськрайонним центром зайнятості, враховуючи всі складові заробітної плати ОСОБА_1, в тому числі виплати матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, та виплати сум індексації.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Київської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. В разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.