Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/543/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
10.07.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда дистанційно в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12014120150000001 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2014 року.
Цим вироком:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мар'янівка, Устинівського району, Кіровоградської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, який не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:
- 01.10.2009 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
- 01.09.2010 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 30.11.2010 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.10.2013 року на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково, не відбута частина покарання 8 місяців 29 днів,-
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 30.11.2010 року, і остаточно до відбуття призначено ОСОБА_6 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 391 грн. 20 коп.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Кримінальне провадження розглянуто з участю:
- прокурора ОСОБА_7 ,
- обвинуваченого ОСОБА_6 , -
Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що він, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення за таких обставин.
31.12.2013 року приблизно о 23.30 год., з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, скориставшись тим, що ніхто із сторонніх осіб його не помічає, ОСОБА_6 за допомогою фізичної сили рук, зламав ролет, яким було замкнено вхідні двері магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_8 .
Після чого, за допомогою каменю, який знайшов біля магазину, ОСОБА_6 розбив два скла на вхідних дверях та через отвір, який утворився проник до приміщення магазину, звідки повторно, таємно викрав гроші в сумі 2691 грн. 30 коп. та товарно-матеріальні цінності, а саме: дві пляшки вермуту «Тріно», ємкістю 1л., вартістю 75 грн. кожна; дві пляшки вермут «Мареллі», ємкістю 1л., вартістю 43 грн. 50 коп. кожна; дві пляшки вермуту «Шабо», ємкістю 0,7л., вартістю 33 грн. 50 коп. кожна; дві пляшки вермуту «Маренго», ємкістю 1л., вартістю 36 грн. 60 коп. кожна; дві пляшки коньяку «Жан Жак», ємкістю 0,5л., вартістю 41 грн. 80 коп. кожна; дві пляшки коньяку «Закарпатський», ємкістю 0,5л., вартістю 92 грн. 50 коп. кожна; одну пляшку коньяку «Тіса», ємкістю 0,5л., вартістю 76 грн. 80 коп.; дві пляшки коньяку «Кримський», ємкістю 0,5л., вартістю 52 грн. 80 коп. кожна; дві пляшки коньяку «Шабо», ємкістю 0,5л., вартістю 65 грн. 50 коп. кожна; дві пляшки коньяку «Ай Петрі», ємкістю 0,2л., вартістю 31 грн. 20 коп. кожна; три пляшки шампанського «Харківське», ємкістю 0,75л., вартістю 32 грн. 80 коп. кожна; дві пляшки шампанського «Київське», ємкістю 0,75л., вартістю 36 грн. кожна; три пляшки шампанського «Київ», ємкістю 0,75л., вартістю 33 грн. 60 коп. кожна; десять пачок сигарет «Кент», вартістю 15 грн. 50 коп. кожна; вісім пачок сигарет «Кент з мундштуком», вартістю 16 грн. 50 коп. кожна; дев'ятнадцять пачок сигарет «Кент Слімс», вартістю 16 грн. кожна; сімнадцять пачок сигарет «Мальборо», вартістю 15 грн. 50 коп. кожна; десять пачок сигарет «Вінстон», вартістю 13 грн. 50 коп. кожна; вісім
пачок сигарет «Давідофф», вартістю 15 грн. кожна; вісім пачок сигарет «Честерфілд», вартістю 14 грн. кожна; двадцять пачок сигарет «Парламент», вартістю 20 грн. кожна; вісім пачок сигарет «Монте Карло Слімс», вартістю 11 грн. 50 коп. кожна; три банки кофе «Якобс», вагою 1 200 г, вартістю 85 грн. 10 коп. кожна; три пачки кофе «Якобс», вагою 230 г, вартістю 91 грн. 20 коп. кожна; дві пачки кофе «Якобс» вагою 150 г, вартістю 58 грн. 20 коп. кожна; чотири пачки кофе «Якобс» в стіках, вартістю 36 грн. 40 коп. кожна; дві пачки кофе «Мак кофе» в стіках, вартістю 32 грн. 50 коп. кожна; чотири банки слабоалкогольного напою «Рево», ємкістю 0,5л., вартістю 14 грн. 10 коп. кожна; три банки пива «Бірмікс», ємкістю 0,5л, вартістю 6 грн. 70 коп. кожна; три банки пива «Оболонь», ємкістю 0,5л., вартістю 6 грн. 70 коп. кожна; дві банки пива «Карлінг» ємкістю 0,5л., вартістю 7 грн. 10 коп. кожна; пляшка води «Облонь», ємкістю 1 л., вартістю 6 грн. 30 коп.; дві шоколадки «Корона» вагою 200 г, вартістю 19 грн. 60 коп. кожна; чотири шоколадки «Кіндер», вартістю 10 грн. 80 коп. кожна; вісім поліетиленових пакетів, вартістю 1 грн. 50 коп. кожний; двадцять шість карток поповнення рахунку мобільного оператора «МТС», вартістю 42 грн.; двадцять вісім карток поповнення рахунку мобільного оператора «Київстар», вартістю 42 грн.; двадцять сім карток поповнення рахунку мобільного оператора «Лайф», вартістю 42 грн., а всього, ОСОБА_6 таємно викрав чужого майна, яке належать потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 10167 грн.
Викраденим ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд.
04.02.2014 року приблизно о 00.10 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, скориставшись тим, що ніхто із сторонніх осіб його не помічає, за допомогою фізичної сили рук ОСОБА_6 зірвав металеву решітку, яка загороджувала вікно кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого по АДРЕСА_3 , та належить ОСОБА_9 .
Після чого, ОСОБА_6 за допомогою фізичної сили рук, розбив скло у вікні та через отвір, який утворився проник до внутрішнього приміщення кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », звідки повторно, таємно викрав: DVD-програвач «Муstегу», модель МDV-727U, вартістю 361 грн. 05 коп.; підсилювач звуку «Романтика», модель 50У-236С, вартістю 1068 грн.; мікрохвильову піч «Samsung», модель МV712КR , вартістю 795 грн. 50 коп. та наручний годинник «РСФСР», який не має ніякої майнової цінності, а всього таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 2 224 грн. 55 коп.
Викраденим ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд.
04.02.2014 року приблизно о 00.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, скориставшись тим, що ніхто із сторонніх осіб його не помічає, за допомогою фізичної сили рук, ОСОБА_6 розбив скло вхідних дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого по АДРЕСА_4 , та належить ОСОБА_10 .
Через отвір, який утворився ОСОБА_6 проник до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », звідки повторно, таємно викрав грошові кошти в сумі 2 237 грн., що належать потерпілій ОСОБА_10 .
Викраденим ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_6 не оспорюючи фактичні обставини і кваліфікацію кримінального правопорушення, просить вирок районного суду змінити, застосувати ст. 69 КК України та пом'якшити йому покарання.
В обґрунтування вимог посилається на те, що при призначенні покарання суд не врахував обставини, які пом'якшують покарання і не розглядав питання застосування ст. 69 КК України.
В доповненнях до апеляції обвинувачений просить застосувати до нього Закон України « Про амністію у 2014 році».
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляції з урахуванням доповнень та просив застосувати до нього Закон України « Про амністію у 2014 році», прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції обвинуваченого, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали кримінального провадження, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених статтями 394, 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 з урахуванням доповнень задоволенню не підлягає.
Допитаний судом першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що за обставин, викладених в обвинуваченні, 31.12.2013 року приблизно о 23.30 год. із магазину «Продукти», розташованого по вул. Новій, м. Долинська, та належить ОСОБА_8 , вчинив крадіжку грошей в сумі 2691,30 грн. і товарно-матеріальних цінностей. 04.02.2014 року перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого по АДРЕСА_3 , та належить ОСОБА_11 вчинив крадіжку речей. Цього ж дня, вчинив крадіжку грошей із магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який належить ОСОБА_10 та розташований по вул. Горького с. Маловодяне Долинського району.
Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім визнання ним своєї винуватості, в повному обсязі доведена матеріалами кримінального провадження, які судом першої інстанції за згодою учасників судового процесу, досліджено в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та ніким не оскаржено.
Враховуючи положення диспозиції зазначеної вище статті кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення вини та кваліфікації дій обвинуваченого і вважає, що дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в приміщення.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом першої інстанції призначено з дотриманням вимог статей 50, 65 КК України в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України за якою його засуджено.
Так, при призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції в
повній мірі врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким.
Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 суд обґрунтовано вказав, що він за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Визнання винуватості, щире каяття, зобов'язання відшкодувати потерпілим шкоду, визнано судом першої інстанції обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 .
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 обґрунтовано визнано, що кримінальне правопорушення він вчинив у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому урахувавши, що ОСОБА_6 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, вчинив кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком суду, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з реальним відбуванням покарання, та призначив покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, а остаточно до відбуття призначив покарання із застосуванням ст. 71 КК України.
За своїм видом і розміром призначене обвинуваченого ОСОБА_6 покарання є необхідним і достатнім для його перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог закону про кримінальну відповідальність, ст. 69 КК України може бути застосована за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Незважаючи на те, що судом першої інстанції встановлено кілька обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , проте з урахуванням даних про його особу, наявності попередніх судимостей за умисні тяжкі корисливі злочини, а також те, що він вчинив нове кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком суду, на переконання колегії суддів, унеможливлює застосування ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного судом першої інстанції покарання, оскільки обвинувачений, як особа, представляє підвищену суспільну небезпеку.
За таких обставин, колегія суддів з урахуванням даних про особу обвинуваченого, які повинні враховуватися разом із обставинами, що пом'якшують покарання, не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного ОСОБА_6 покарання.
Крім того, відповідно до Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII, амністія застосовується на підставі ст. 92 Конституції України, положень Кримінального кодексу України і Закону України « Про застосування амністії в Україні».
За змістом п. в) ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року № 392/96-ВР, амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 має дві судимості за вчинення умисних тяжких злочинів, які не зняті і не погашені в установленому законом порядку, зокрема: за вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 01.09.2010 року, яким засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та за вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 30.11.2010 року, яким засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.
Також, відповідно до п. б) ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII, амністія не застосовується до осіб, зазначених у ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб, які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно достроково і знову вчинили умисний тяжкий злочин.
Обвинувачений ОСОБА_6 вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 30.11.2010 року засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.10.2013 року на підставі ст. 81 КК України, ОСОБА_6 звільнений умовно-достроково, невідбута частина покарання 8 місяців 29 днів, і знову вчинив умисний тяжкий злочин.
За таких обставин, відповідно до положень п. в) ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року № 392/96-ВР та Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII, амністія до обвинуваченого ОСОБА_6 не може бути застосована, а тому апеляція в цій частині також задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому вирок суду першої інстанції залишає без зміни.
На підставі викладеного та керуючись статтями 376, 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2014 року стосовно ОСОБА_6 , залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання її копії.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_12 ОСОБА_4