номер провадження справи 12/12/13
08.07.2014 Справа № 908/2809/13
Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смірнов О.Г., судді - Корсун В.Л., Сушко Л.М., розглянувши матеріали справи № 908/2809/13
за позовом Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (військова частина НОМЕР_1 )
до відповідача: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство “Спец”
про визнання незаконними та скасування рішення
за участю представників:
від прокуратури - Чалий М.Г., довіреність № 194/05/2 від 21.01.13
від першого позивача - Ященко В.В., довіреність № 220/220/д від 12.03.14 р.
- Лупанова Н.В., довіреність № 220/367/д від 14.04.14 р.
від другого позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - Острик С.Ю., довіреність № 01 від 04.0.13 р.
Перший заступник прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства “Спец”, про:
- визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 15.08.05 р. № 80 “Про внесення змін до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою бази відпочинку “Дельфін” повністю;
- визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 02.03.06 р. № 8 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення бази відпочинку “Дельфін” ПП “Спец” повністю.
Позовна заява містить посилання на застосування за приписами ст. ст. 66, 67 ГПК України заходів до забезпечення позову, зокрема шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,5978 га, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2320355400:01:004:0028), що фактично е клопотанням про вжиття таких заходів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про забезпечення позову, викладене в позовній заяві.
Представники першого позивача підтримали клопотання про забезпечення позову.
Представник третьої особи заперечив проти клопотання про забезпечення позову.
Розглянувши вказане клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11 р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, далі Пленум, визначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відтак, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову, при цьому доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.
Так, підставою для вжиття заходів до забезпечення позову прокурор визначає можливість відчуження Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (далі - відповідач у справі) земельної ділянки площею 0,5978 га, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка) в цілому або частинами до вирішення спору по суті, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень п. 3 Пленуму умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять:
а) факти про наявність у боржника - відповідача майна (зокрема, грошових сум, цінних паперів тощо), або наявність такого майна, що належить боржнику, в інших осіб;
б) ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Як свідчать матеріали справи прокурором не подано будь-яких переконливих обґрунтувань, пояснень чи доказів на підтвердження наявності обставин, на які він посилається в якості підстави для вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, посилання прокурора на можливість відчуження відповідачем вищевказаної земельної ділянки в цілому або частинами до вирішення спору в даній справі по суті не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки дана земельна ділянка була передана відповідачем в довгострокову оренду Приватному підприємству “Спец” (далі - третя особа на стороні відповідача) на 50 років згідно договору оренди земельної ділянки від 29.03.06 р., строк дії якого відповідно з п. 5 закінчується 29 березня 2056 року.
Разом з тим, клопотання прокурора не містить будь-якого обґрунтування та будь-яких доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в т. ч. вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, зокрема відчуження вказаної земельної ділянки).
При цьому, судом прийнято до уваги положення п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якого, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Умовами п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11 р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” визначено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Прокурором в даній справі обраний захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, що не суперечить приписам ч. 1 ст. 67 ГПК України. Так, застосування судом вказаного заходу забезпечення позову, а саме накладення арешту на земельну ділянку площею 0,5978 га, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Пересип, № 48А, не гарантує задоволення вимог прокурора та позивачів про визнання незаконними та скасування повністю рішень Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області: № 80 від 15.08.05р. “Про внесення змін до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою бази відпочинку “Дельфін” та № 8 від 02.03.06р. “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення бази відпочинку “Дельфін” ПП “Спец”. Навпаки накладення арешту на вказану земельну ділянку може призвести до обмеження прав щодо користування нею, в першу чергу прав Приватного підприємства “Спец”, як орендаря даної земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки від 29.03.06 р.
Враховуючи вищевикладене, прокурор не довів суду обставин та не надав доказів, в розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, які можуть свідчити про неможливість виконати рішення у спосіб та порядок визначених судом, в т. ч., що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). При цьому судом враховано, що в матеріалах справи міститься лист відповідача (а.с. 78) відповідно до якого він проти задоволення позовних вимог не заперечує.
За таких обставин, у задоволенні клопотання Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 908/2809/13 шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,5978 га, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Пересип, № 48А (кадастровий номер 2320355400:01:004:0028) слід відмовити за необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 86 ГПК України, суд
У задоволенні клопотання Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 908/2809/13 шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,5978 га, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2320355400:01:004:0028) - відмовити.
Головуючий суддя О.Г. Смірнов
Судді В.Л. Корсун
Л.М. Сушко
.