09 липня 2014 р. Справа № 903/400/14
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області
до Луцької міської ради
третя особа що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача- Луцький міськрайонний суд Волинської області
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача- Реєстраційна служба Луцького міського управління юстиції.
про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю та зобов'язання вчинити дії
Суддя: Гончар М. М.
за участю представників сторін:
від позивача: Місюк І.В. (довіреність від 29.10.2013р. № 7/02-42
від відповідача: н/з
від третьої сторона: н/з
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: позивач, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, просить визнати право власності на нерухоме майно, адмінбудинок по вул. Шевченка,39 у м. Луцьку площею 245,3кв.м. за територіальним управлінням відповідно до ч.1 ст. 344 Цивільного кодексу України.
Позивачем - Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Волинській області через канцелярію суду 03.06.2014р. на виконання ухвал Господарського суду Волинської області від 15.05.2014р. та від 16.05.2014р. подано платіжне доручення від 29.05.2014р. №718 про сплату судового збору та описи про вручення копій позовної заяви з додатками третій особі та відповідачу.
Третьою особою- Луцьким міськрайонним судом Волинської області через канцелярію суду 24.06.2014р. подано клопотання від 23.06.2014р. за вхідним номером суду №01-29/6160/14 в якому останній підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Відповідачем через канцелярію суду 04.07.2014р. подано клопотання від №3-29/135 за вхідним номером суду №01-29/6518/14 про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю усіх представників в інших судових засіданнях.
Суд відхиляє дане клопотання як не підтверджене відповідними доказами.
Через канцелярію суду 23.05.2014р. третьою особою- Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції у Волинській області подано лист від 22.05.2014р. №02-33/2178 за вхідним номером суду №01-29/5033/14 в якому повідомляє що не в змозі виконати вимогу ухвали господарського суду Волинської області від 15.05.2014р. щодо надання виписки (витягу) з Державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців, бо не є юридичною особою та діє у складі головного управління юстиції у Волинській області і є структурним підрозділом, що забезпечує реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби (далі Укрдержреєстр) та підпорядковується безпосередньо Укрдержреєстру.
Розглянувши документи справи, суд,-
Згідно копій витягів з рекламно - інформаційних довідників станом на 01.05.1995 року та 01.10.1998 року, статистичних звітів суду за 1998-1999 роки та листуванням суду за 2002- 2003р. за адресою Волинська область, м. Луцьк, вул. Шевченка,39. знаходився Луцький районний суд.
Відповідно до довідки, виданої управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради від 21.11.2013р. №869, адмінбудинок, загальною площею 452,3кв.м. має поштову адресу м. Луцьк, вул. Шевченка, 39.
Указом президента України від 29.08.2002 року №780 утворено державну судову адміністрацію України, як орган у системі судової влади України, що відповідно до ст.145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів України" від 07.07.2010р. здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади. Зокрема, організовує та фінансує будівництво, ремонт та утримання будівель і приміщень судів, забезпечує їх технічне оснащення, серед яких і приміщення Луцького районного суду Волинської області.
Указом Президента України від 15.03.2004р. №328/2004 Луцький міський і районний суди були ліквідовані та утворений Луцький міськрайонний суд.
Відповідно до договорів (а.с.43-96) Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області з 2003р. здійснює експлуатацію та утримання будівлі Луцького міськрайонного суду Волинської області, а також проводить оплату комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів, з постачання теплової енергії, постачання електричної енергії, тощо.
З метою підтримання у належному стані будівлі, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області за рахунок виділених бюджетних коштів для фінансування Луцького міськрайонного суду Волинської області для підтримання у належному стані будівлі проведено поточні ремонти приміщення вищевказаного суду по вул. Шевченка,39 що підтверджується договорами (а.с.97- 116).
Будівля в м. Луцьку по вул. Шевченка,69 не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ району та не перебуває на балансі Луцької районної ради що підтверджується листом Луцької районної ради від 31.01.2014р. №03-17/37 (а.с.131) та відповідно до листа Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради вищевказана будівля не перебуває на балансі виконавчого комітету Луцької міської ради, житлово- експлуатаційного підприємства №2 та не є власністю територіальної громади міста Луцька.
Таким чином, територіальне управління ДСА України у Волинській області фактично користується будівлею в по вул. Шевченка,39 у м. Луцьку, в якій розташований Луцький міськрайонний суд Волинської області, але позбавлене права розпоряджатися нею, оскільки будь-які документи, що підтверджують право власності на вищевказану будівлю, відсутні.
До реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області подано заяву встановленої форми разом з необхідними для проведення реєстрації права власності документами.
Рішенням Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області від 25.03.2014р. №11900340 відмовлено територіальному управлінню у державній реєстрації права власності на адмінбудинок, що розташований по вул. Шевченка, 39 у м.Луцьку, оскільки подані документи не відповідали вимогам, а саме: відсутній витяг з Фонду державного майна України.
Дослідивши документи справи, заслухавши представника позивача суд дійшов висновку про підставність позову.
Ст. 316 Цивільного кодексу України закріплює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України, здійснення права власності відбувається через володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном не залежно від місця проживання власника та місцезнаходження майна.(ст. 317 ЦК України)
Ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено , що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. При цьому, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Одним із способів набуття права власності Цивільний кодекс України розглядає набувальну давність.
Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Отже, згідно листа Верховного суду України №93/0/54-13 від 01.11.2013р. щодо деяких питань застосування судами законодавства про право власності, для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).
По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець мас ставитись до цього майна, як до свого власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимога.
І по-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків
Цей строк відповідно до ст. 344 ЦК для нерухомого майна встановлений тривалістю десять років, для рухомого майна - п'ять років.
Документами справи , зокрема договорами на оплату ряду послуг, проведення поточних ремонтів, починаючи з січня 2003 року, підтверджуються всі три необхідні умови: добросовісність, відкритість та безперервність протягом 10 років користування ТУДСА України в Волинській області зазначеним об'єктом нерухомості, які є необхідними для набуття права власності за набувальною власністю.
Позивачем долучені до справи також технічні паспорти на об'єкт нерухомого майна (адмінбудинок за адресою м. Луцьк вул. Шевченка,39) вироблені Волинським ОБТІ від 19.08.2005р. та 21.05.2012р. а також виготовлено звіт про оцінку адмінбудинку "А-2", загальною площею 245,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вул. Шевченка, буд39
Так, закон передбачає, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (ч. 4 ст. 344 ЦК)
Набрання рішенням суду законної сили є підставою для виникнення права власності на зазначені види майна, крім нерухомого, право власності на яке підлягає державній реєстрації. На цей вид майна право власності за набувальною давністю виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Відповідно до пунктів 1, 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК при розгляді справ про набуття права власності за набувальною давністю правила ст. 344 ЦК поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Оскільки ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 р. то набувальна давність може застосовуватись для набуття права власності на майно, володіння яким почалося не раніше 1 січня 2001 р. Тобто, набувальна давність щодо об'єктів нерухомості могла застосовуватись лише після 1 січня 2011р. і щодо рухомого майна - після 1 січня 2006 р.
Така правова позиція міститься і в ухвалі Верховного Суду України від 20 лютого 2008 р у справі N6-27245св07
Документами справи підтверджується експлуатація та утримання будівлі суду за адресою вул. Шевченка,39 у м. Луцьку площею 245,3кв.м. територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Волинській області з січня 2003 року.
Отже, на підставі вищевикладеного позов територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області про визнання права власності на адмінбудинок за адресою: м. Луцьк, вул. Шевченка,39 підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.11, 316, 317, 319, 328, 344 Цивільного кодексу України, 174 Господарського кодексу України, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1.Позов задовольнити.
2. Визнати право власності на нерухоме майно, адмінбудинок по вул. Шевченка, у м. Луцьку загальною площею 245,3кв.м. за територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Волинській області.
3. Зобов'язати Реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції Волинської області зареєструвати право власності на адмінбудівлю по вул. Шевченка, 39 у м. Луцьку загальною площею 245,3кв.м. за територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Волинській області для розташування Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Суддя М. М. Гончар
Повний текст рішення
складено
09.07.2014р.