08.07.14р. Справа № 904/4373/14
За позовом Дочірнього підприємства "Агро Ансі" приватного підприємства "Ансі", с. Чаплі, Дніпропетровської області
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область
про стягнення 4 293,96 грн.
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання Хавіна О.С.
Представники:
Від Позивача: представник Падашуля Є.Г., довіреність № 272 від 01.03.2014 р.
Від Відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 20.01.2000 р.
Дочірнє підприємство "Агро Ансі" приватного підприємства "Ансі" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь кошти у розмірі 4293,96 грн., з яких 3740,00 грн. основного боргу, 37,97 грн. інфляційних нарахувань, 516,20 грн. 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що платіжними дорученнями №82 від 31.08.2012р., №88 від 13.09.2012р. та №207 від 09.11.2012р. Позивач помилково перерахував на рахунок Відповідача грошові кошти у розмірі 3740,00 грн. за послуги згідно рахунків фактур. Однак, рахунки, на які йдеться посилання в призначенні платежу, до сплати Позивачу Відповідачем не виставлялись. У зв'язку з цим Позивач просить суд повернути йому помилково перераховані кошти у розмірі 3740,00 грн.
В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:
розрахунок стягуваної суми;
копії платіжних доручень №82 від 31.08.2012р., №88 від 13.09.2012р. та №207 від 09.11.2012р.;
копію листа вих.№26 від 16.10.2013р.;
копію фіскального чеку №1745 від 18.10.13р. та поштового повідомлення;
копії правовстановлюючих документів.
03.07.2014р. Позивач подав до суду заяву, в якій просить суд долучити до матеріалів справи акт звірки розрахунків та докази направлення; копії платіжних доручень та копії правовстановлюючих документів (а.с. 25-36).
Відповідач позов не визнав, вказує на те, що всі перераховані кошти були сплачені Позивачем за надані інформаційні та бухгалтерські послуги Відповідачем, на підставі усного договору, погодженого з директором підприємства Бандура И.В., суть якого полягала в навчанні в ПЗ 1С: Підприємство "Бухгалтерський облік для України" і ПЗ "Medos", а також обробка даних, на підставі первинних документів і надання бухгалтерської допомоги представника ДП "Агро Ансі" ПП "Ансі" в.о. головного бухгалтера Кулик Л.В. Всі рахунки виставлялися по факту виконаних робіт, згідно здачі-прийняття та розшифровки наданих послуг. Крім того, ДП "Агро Ансі" ПП "Ансі" кошти оплачені зі свого розрахункового рахунку через банківську систему клієнт-банк 2Приват-24", де при відправленні платежу накладається електронно-цифровий підпис директора та головного бухгалтера, що підтверджує, що оплата була узгоджена з керівництвом та не могла бути помилковою.
В підтвердження своїх заперечень проти позову Відповідачем надано до справи (а.с. 41-57):
акт звірки розрахунків станом на 01.07.14р.;
копії рахунків;
копії актів про виконану роботу;
копію платіжного доручення №62 від 23.10.13р.;
копії правовстановлюючих документів;
розшифровка про виконану роботу.
Під час судового засідання Позивач подав заяву про зміну позовних вимог у справі, в якій просить суд визнати недійсними акти здачі-приймання робіт:
акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 2300,00 грн.;
акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 900,00 грн.;
акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 540,00 грн.;
стягнути з Відповідача на користь Позивача кошти у розмірі 4293,96 грн., з яких 3740,00 грн. основного боргу, 37,97 грн. інфляційних нарахувань, 516,20 грн. 3% річних, як такі що помилково перераховані та 1827,00 грн. судового збору.
Зазначену заяву суд залишає без розгляду на підставі чп.6 ч.1 ст.63 ГПК Украхни, оскільки Позивач не направив цю заяву на адресу Відповідачки.
Також Позивачем надано в підтвердження повноважень особи, що підписала позов:
копію наказу №18-к від 17.07.2012р. про прийняття на роботу;
копію наказу №58 від 29.10.2013р. про призначення директора;
копію листа вих.№48/3872 від 22.08.2013р.;
копію наказу №53 від 03.09.2013р. про призначення в.о. директора;
копію наказу №9-к від 11.03.2013р. про звільнення за прогул (а.с. 59-63).
Відповідач надав в судовому засіданні копії посилених сертифікатів відкритого ключа (а.с. 64-66).
У судовому засіданні оголошувалася перерва з 03.07.14р. по 08.07.14р. в порядку ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні 08.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -
Дочірнє підприємство "Агро Ансі" приватного підприємства "Ансі" платіжним дорученням №82 від 31.08.2012р. перерахувало на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 з вказанням призначення платежу: за послуги згідно рахунку фактури СФ-322 від 30.08.2012р. на суму 2300,00грн., №88 від 13.09.2012р. - за послуги згідно рахунку фактури СФ-533 від 13.09.2012р. на суму 900,00грн. та №207 від 09.11.2012р. - за послуги згідно рахунку фактури 09.11.2012р. на суму 600,00грн. (а.с. 10-12) , всього на суму 3800,00 грн.
Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ_322 від 30.08.2013р., №ОУ_533 від 13.09.2012р. та №ОУ_000421 від 09.11.2012р., в яких Позивачем в особі підприємця ОСОБА_1 та Відповідачем в особі Кулик Л.В. засвідчено отримання Позивачем інформаційно-консультативних послуг по рахунках №СФ-322 від 30.08.2012р., №СФ-533 від 13.09.12р. та №СФ-646 від 09.11.2012р. (а.с. 44, 45) на загальну суму 3740,0грн. Акти мають підписи цих осіб та скріплені печатками суб'єктів підприємницької діяльності.
В матеріалах справи наявні рахунки-фактури №СФ-322 від 30.08.2012р., №СФ-533 від 13.09.12р. та №СФ-646 від 09.11.2012р. (а.с. 42, 43), які виставлені Відповідачем для їх оплати Позивачем на загальну суму 3740, 00 грн.
Листом №26 від 16.10.2013р. (а.с. 14) Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо повернення помилково перерахованих коштів, яка була отримана Відповідачем 23.10.13р.
Платіжним дорученням №62 від 23.10.2013року Відповідачка повернула Позивачу 60,00 грн. (а.с.46) як надлишково сплачені згідно рахунку СФ-646 від 09.11.2012року.
Зазначені документи, а також надані з боку Відповідачки дозвільні документи на здійснення конкретних видів діяльності, у тому числі послуг по суті спору, відомості про електронні ключі Позивача для здійснення фінансових операцій тощо у сукупності дозволяють зробити висновок про сплату Позивачем коштів за фактично надані йому Відповідачкою інформаційно-консультативні послуги у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
Фактичні правовідносини сторін регулюються главою 63 Цивільного кодексу України "Послуги". Факт укладення сторонами договору у письмовій формі має місце відповідно до статті 207 ЦК України, оскільки його зміст зафіксований в актах прийому-здачі наданих послуг, рахунках-фактурах та платіжних дорученнях, якими обмінялися сторони.
Посилання Позивача на те, що акти прийому-здачі робіт з боку Позивача підписані Кулик Л.В., яка працювала заступником бухгалтера без права підпису, а також на те, що правоохоронними органами проводиться досудове розслідування щодо діяльності Кулик Л.В., суд розцінює це так, що не спростовує факт перерахування спірних коштів уповноваженими на це посадовими особами Позивача. Крім того, підпис Кулик Л.В. в актах прийому-здачі наданих послуг підкріплені печаткою Позивача, яка також не могла бути в розпорядженні Кулик Л.В.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, оскільки на суму 3740,00 грн. матеріалами справи доводиться правомірність та обґрунтованість їх отримання Відповідачкою.
На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 516,20 грн. 3% річних за період з 05.09.2012р. по 23.10.2013р., з 18.09.2012р. по 23.10.2012р., з 14.11.2012р. по 23.10.2013р. та з 23.10.2012р. по 28.11.2013р. та 37,97 грн. інфляційних нарахувань за період вересень 2012р. - жовтень 2013р.
В задоволенні цих позовних вимог суд відмовляє, оскільки безпідставно отриманою Відповідачкою є сума лише 60,00 грн., які були негайно перераховані нею за першою вимогою Позивача 23.10.2013 року. На зазначену суму інфляційні втрати Позивача судом не виявлені, а 3% річних складають вкрай незначну суму (1,7 грн.).
Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю за необґрунтованістю.
Судові витрати у справі покладаються на Позивача в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 44, 45, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Б. Кеся
Повне рішення складено - 10.07.14р.